Зміст і методи фінансової діяльності держави

Фінансова діяльність держави – це планова діяльність у сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань та функцій держави.

Особливості фінансової діяльності держави:
1. міжгалузевий характер;
2. суб’єкти фінансової діяльності держави – це органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
3. поєднання імперативних та диспозитивних методів управління.

Методи фінансової діяльності держави:

1.мобілізація коштів – це система заходів, які здійснюються державою для планомірного формування фондів коштів.
Види мобілізації: обов’язкова (сплата податків) і добровільна (допомоги, пожертви, дарунки).
2. розподіл коштів – це система заходів щодо виділення коштів за призначенням.

Завдяки розподілу коштів видно пріоритети державної політики та її співвідношення з функціями держави. Розподіл коштів здійснюється на підставі Бюджетного кодексу відповідно до Закону України про державний бюджет.

Методи розподілу коштів:
1. фінансування;
2. кредитування.

Фінансування – це безповоротний, безоплатний, цільовий відпуск коштів, що здійснюється на підставі затвердженого фінансового плану з відповідного централізованого фонду кошту.

Кредитування – це виділення коштів на певний строк на засадах оплатності та поворотності з додержанням цільового призначення.

3. використання коштів – це система заходів щодо використання за призначенням бюджетних коштів.

Метод і система фінансового права

Метод фінансового права – імперативний.

Основним методом фінансового права є метод владних приписів – органічно цілісна система безперервного впливу на учасників фінансово-правових відносин, з метою реалізації ними своїх функцій.

Інші методи фінансового права:

1. Субординації

2. Погодження

3. Рекомендації

Під системою фінансового права розуміємо об’єктивно обумовлену внутрішню його побудову, об’єднання і розміщення фінансово-правових норм в певному взаємозв’язку і послідовності.

Групування фінансово-правових норм має дві сторони зовнішню і внутрішню.

1. Зовнішня сторона вказує на місце фінансового права в системі права України.

2. Внутрішня сторона - систематизація фінансово-правових норм, має на увазі їх групування відповідно до внутрішнього змісту і ієрархії загальногалузеві норми, норми підгалузеві, норми окремих фінансово-правових інститутів.

Система фінансового права складається з підгалузей і окремих фінансово-правових інститутів