Податкові правовідносини, особливості цих відносин

Податкові правовідносини — це врегульовані нормами податкового права фінансові правовідносини, що виникають з приводу справляння податків та інших обов'язкових платежів податкового характеру з юридичних і фізичних осіб до державного й місцевих бюджетів, а також до державних цільових фондів.

Особливості:

1) Публічно-правовий характер, оскільки є формою реалізації публічних інтересів

2) Це майнові відносини (об'єкт - майнові блага фізичних і юридичних осіб)

3) Є відносинами владного характеру

(однією зі сторін завжди виступає орган влади, наділений відповідними повноваженнями у сфері оподаткування (він має право видавати владні приписи, здійснювати контрольну діяльність)

4) Виникають, змінюються і припиняються виключно у сфері фінансової діяльності держави на стадії формування державних і місцевих доходів;

5) Однобічна спрямованість фінансових ресурсів

(від платників податків до бюджетів і державних цільових фондів у формі обов'язкових платежів податкового характеру).

Податкові правовідносини виникають між:

- державою та платниками (стосовно визначення основних елементів оподаткування, порядку обчислення і стягнення податків);

- державою та органами місцевого самоврядування (щодо розмежування їх компетенції у податковій сфері);

- державою та органами, що забезпечують справляння податків (з приводу визначення правового статусу цих органів, порядку адміністрування податків, відповідальності за забезпечення своєчасного надходження таких платежів до відповідних фондів);

- органами державної податкової служби та платниками (стосовно взаємних прав і обов'язків та механізму їх реалізації).

 

Елементи податкового механізму.

Правове регулювання обов’язкових податкових платежів визначається як особливостями компетенції органів державної влади і управління щодо їх установлення, зміни і скасування, так і чіткістю закріплення усіх елементів податку як цілісного механізму.

1. Платники (суб’єкти)

- це формальні платники (ю/о чи ф/о) податків відповідно до Податкового кодексу України.

Обов’язкова ознака: самостійне джерело доходу чи майна.

2. Об’єкт оподаткування

- те, що підлягає оподаткуванню: доходи (напр., податок на доходи фізичних осіб), прибуток, вартість деяких товарів, майно платника.

3. Одиниця оподаткування

- це та частина об’єкту оподаткування, стосовно якої відбувається встановлення нормативів і ставок обкладання.

Одиниця оподаткування – це одиниця виміру (бензин-літри, земля-сотка,гектар).

4. Податковий період

- встановлений Податковим кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків – календарний рік/ квартал/ місяць/ день.

5. Базова ставка

- це ставка податку, яка визначає розмір податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.

6. Податкові пільги

- це часткове або повне звільнення ю/о чи ф/о від сплати податків.

Складається: - шляхом зменшення бази оподаткування

- встановлення знижок заниженої ставки (шахтарі)

- звільнення від сплати податків (пенсіонери)