Акції – цінні папери, що випускаються акціонерними компаніями або товариствами на необмежений термін. Акція засвідчує внесення її власником (акціонером) частки в акціонерний капітал (статутний фонд) товариства. Акція дає її власникові наступні права:
- на щорічне одержання частини прибутку у вигляді дивідендів,
- на продаж акції на ринку цінних паперів,
- на одержання частини майна у випадку ліквідації товариства,
- на участь у керуванні акціонерним товариством.
Розглянемо тільки ті сторони акцій, що мають значення при розрахунках, пов’язаних з ними.
Дивіденди формують поточний доход власника акції. Якщо акції продаються і купуються, то вони мають ціну. Ціна акції визначається багатьма факторами, деякі з них носять випадковий характер. Акція має номінальну вартість, але звичайно вона не грає особливої ролі.
Акції поділяються на дві великі групи: звичайні і привілейовані. Виплати дивідендів і повернення капіталу при банкрутстві емітента спочатку здійснюються по привілейованих акціях і тільки після цього по звичайних. Недолік привілейованих акцій у тому, що при успішному веденні справ компанією дивіденди на звичайні акції ростуть, а на привілейовані – ні.
Ціна вічної акції
Доход від такої акції одержують тільки у вигляді дивідендів, тому що продаж не передбачений. Тому теоретичну або розрахункову ціну акції Р визначають як дисконтовану до сучасного моменту вічну ренту майбутніх дивідендів по діючій процентній ставці і.
Якщо припустити, що дивіденди постійні, рівні d і виплачуються раз на рік, то d/i є сучасна величина цієї ренти, як і ціна акції P. Якщо виплати дивідендів відбуваються p раз на рік, то дисконтувати треба по ставці .
Розрахункова ціна акції буде дорівнювати, таким чином,
(8.19)