СТСЛ. ЯгрИПИЫИ(и), p.-ЦСЛ. OrpHilHNd, 15 страница

барахло

барва

 

подібністю гриба до баранячого рога.— Див. ще баран.

барахло, [барахлечко] «залишок, дрі­б'язок» Я, барахольник, барахольщик, барахляний, барахольний, барахоли-ти; — бр. барахло; — запозичення з ро­сійської мови; р. барахло, очевидно, походить від монг. (калм. або бур.) бараа хоол «майно, яке бралось кочів­ником у дорогу» (з монг. бараа «товар, ганчір'я, пожитки» і хоол «їжа, прові­ант»); менш переконливі зіставлення з р. [борошень] «дорожні пожитки» (Шах­матов ИОРЯС 7/2, 352—354; Шанский ЭСРЯ 1 2, 41) або з тур. bark «житло» (>*barx>*barax>baraxla) (Reychman JP 1965/3, 157).—Откупщиков ЭИРЯ V 73—79; ССРЛЯ I 275.

[барахтатися] «борсатися» Ж, \ба-рахта] «неспокійна уві сні дитина» Я; — Ρ- барахтаться «борсатися», бр. [барохтаць] «рухати», [барохтацца] «вовтузитися, борсатися», [барахмацца] «тс», схв. баратати «ритись, копатись»; пор. також, п. brechtanina «перехід через болото вбрід»; —пізньопрасло-в'янське утворення з суфіксальним -ta-від основи псл. *borx-/berx- з χ на місці s, яке зберігається в іншому варіанті тієї самої основи Ьъгэ- (укр. борсатися); звукова форма barax є результатом афек­тивної видозміни Ьогх-; непереконливо пов'язується зборотись (Горяев 12; Шах­матов ИОРЯС 7/2, 353— 354) або виво­диться від звуконаслідувального барах (Лопатин ЭИРЯ II 141; Шанский ЭСРЯ І 2, 41).— Фасмер І 124; Преобр. І 16.— Пор. бухта-барахта.

[барашкувати] «розводити теревені, нічого не робити» Ж; — п. baraszki «жарти, фіглі, збитки, байдики», bara­szkować «байдикувати»; — неясне; мож­ливо, є похідним від основи bar- «роз­мовляти, балакати»; пов'язання з укр. чабарашка «коротка весела пісенька» (Sadn,— Aitz. VWb.I 240—241) викли­кає сумнів.— Мельничук Этимология 1967, 60. — Див. ще бари.

[барбара] «нагайка» Я, [відбарбари-ти] «побити», ст. барбара «линва на паромі; нагайка» (XVII—XVIII ст.); — η. barbara «линва на паромі; нагайка»;— значення «линва» здається тут основ-

ним; можливо, йдеться про якесь запо­зичення (з нім. Bandfähre «паром на линві»?) або про видозміну укр. байбара; мало переконливо пояснюється як ре­зультат жартівливого перенесення влас­ного імені на знаряддя биття (Brückner 15).— Пор байбара.

барбарис (бот.) «Berberis L.», [бар­бариси Я, барбарисник, барберйс, бай­барис, байберис Мак, берберйс, бербе-рус]; — р. барбарис, [берберйс], бр. бар­барис, п. berberys; — запозичення з новолатинської мови; нлат. berberis зде­більшого пов'язується з ар. berbârîs (букв, «берберський») «вид черепашки» (ягода барбарису, схожа на цю чере­пашку).— Шанский ЭСРЯ І 2, 42; Фас­мер І 125; Lokotsch 20; Miki. TEI I 247.

[барбачія] «чубатий жайворонок, по­смітюха, Gal erida cristata» ВеЛ; — очевидно, запозичення невідомого по­ходження.

барбос «собака»; — бр. барбос «тс»; — очевидно, запозичення з росій­ської мови; р. барбос загальноприйня­того пояснення не має; висловлювалось припущення (Kiparsky ZfSlPh 27/1, 32—34; Striedter ZfSlPh 28/1, 74) про зв'язок з ім'ям героя староросійського перекладного роману «Барбос — раз­бойник гишпанский»; зіставлялося та­кож (Ройзензон Белар. лексікал. і этым. 135—137) з каз. бврбос(и) «вовко­дав», узб. бурибоси, уйг. борибосар, кирг. борубосар «тс»; залишається не­переконливою спроба (Шанский ЭСРЯ І 2, 42) пов'язати з укр. [барабосити] «базікати», схв. брбосати «говорити схлипуючи».— Фасмер—Трубачев І 125. барва «фарба, колір; [ворс; формений одяг, ліврея]», [барвинки] «ворсинки» Я, барвник, барвистий, барвний, барвити, забарвлення, ст. барва (XVI ст.);.— бр. барва «багрець; плащик яскравого ко­льору», п. нл. barwa, ч. слц. barva, вл. barba, слн. barva «фарба»; — через польське і словацьке посередництво за­позичено з середньоверхньонімецької мови; свн. varwe, двн. farawa «тс.» по­ходять від пгерм. *fahrwa «кольоровий», пов'язаного з дінд. prśni- «перістий», гр. περκνός «тс».— Richhardt 33; Sław­ski І 28; Sadn.— Aitz. VWb. I 248—249;

барват

бардак

 

Kluge—Mitzka 184, 212.—Пор. барма, фарба.

[барват] «кожух» ЕЗб 2; — неясне; можливо, арготизм, пов'язаний з барва «[формений одяг, ліврея]».

барвінок¹ (бот.) «Vinca minor L.», [барвенок Mak, барвинок Mak, барвін, барвінець, баравінок ВеНЗн] «тс», бар­анина «одна рослина барвінку», [бар­вінка] «вінок з барвінку; грядка бар­вінку» Пі, [бервинок] «барвінок» Мак, [бервінець, бервінок] «тс.» Мак; — р. бар­еток, бр. барвенак, п. barwinek, ч. barvinek, слц. barvienok, вл. barbjenk, нл. barwjeńk «тс»; — через польську і чеську мови запозичено з німецької; німецьке слово, яке тепер має форму Bärwinkel (букв, «ведмежий куток»), походить від лат. vinca, pervinca «бар­вінок», утвореного від основи vincïre «обв'язувати, обвивати», спорідненої з дінд. vi-vyâkti «охоплює», ав. vyäxa-«збори», за допомогою префікса per-, спорідненого з псл. *рег-, укр. пере-. — Булаховський НЗ КДУ 5/1,95; Richhardt 33; Шанский ЭСРЯ І 2, 42; Фасмер І 125; Мельников Slavia 36/1, 98; Machek ESJĆ 47; Sadn.—Aitz. VWb. I 250; Bern. I 44; Walde—Hofm. II 791.— Див. ще пере-.

[барвінок²] (бот.) «зимолюбка, всезе-лен, Chimaphila umbellata Nutt.» Mak, [барвінок дикий] «вербозілля, Lysimachia nummularia L.» Mak, [барвінок єловий] «омела, Viscum album L.»; — результат перенесення назви барвінку (Vinca minor L.) на інші.рослини за подібністю їх листя або за їх належністю до вічнозеле­них рослин (пор. бр. [зімазелень] «вербо­зілля»).— БСЭ 31, 17; Machek Jm. rostl. 176.— Див. ще барвінок¹.

барда¹ «теслярська сокира», [бар-дана] «тс», [бардаш] «велика сокира; теслярська сокира», [бартка] «невелика сокира», [берданка] «тс.» Ж, [бердеш] «бойовий топір» Ж, бердиш «тс», Ібар-динкй] «стружки» Ж, ст. барда (XVIII ст.); — бр. [барда] «тупа сокира», п. [barda] «широка сокира», barta «тс», нл. ст. barda «сокира», полаб. bordaińa «сокира, топірець», слн. [barda] «со­кира»; — запозичення з східнороман-

ських і з угорської мов; рум. barda, молд. бардэ «теслярська сокира», по­в'язані з пізньолат. barducium «легка сокира», походять від уг. bârd «сокира, колун», яке може бути виведене або з днн. barda, свн. bartę, або з фр. ст. barde «тс», запозиченого з германських мов; двн. barta, днн. barda «тс.» пов'я­зані з двн. bart (нвн. Bart) «борода» через порівняння леза сокири з боро­дою.— Мельничук Молд. эл. 164; Sche-ludko 126; Кобилянський Гуц. гов. 81; Vincenz 10; Bern. I 73; Miki. EW 19; MNTESz I 248; Bârczi 16; Kluge—Mitzka 54.— Див. ще алебарда.

барда² «відходи спиртової промисло­вості, брага» СУМ, Ж; — р. барда; — запозичення з російської мови, в якій, на думку Фасмера, є видозміною слова бурда, як салтан при султан. — Фас­мер І 126; Шанский ЗСРЯ І 2, 43.

[барда³] «окраєць хліба», [бардйґа] «великий окраєць»;—результат видо­зміни слова партика «тс» через про­міжну форму [пардиґа], в якій частина -иґа була осмислена як збільшувальний суфікс— Див. ще партика.

[бардадим] «росла людина; здоро­вило»; — р. [бардадым] «тс; недотзпа; король чорної масті (у картах)», бр. [бардадын] «монах ордену св. Бернар­да»; — запозичення з польської мови; п. bernardyn «чернець-бернардинець», ст. barnardyn, bernadyn «тс» походить від фр. bernardin «тс», утвореного від влас­ного імені Bernard, яке походить від нім. Bernhard.— Кравчук ЛБ VIII 73; Трубачев ЭИРЯ Ш 42—44; Фасмер— Трубачев І 126; Sadn. — Aitz. VWb. I 245; Cònstantinescu 23.

бардак, бардёль, бордель, [бурдель] «дім розпусти» Ж, [бурдей] «тс; зем­лянка; курна хата; циганський намет Ж», [бурд'їй] «тс», [бурдейка] «повія» Ж; — р. бардак, [бордак], бордель, п. ч. слц. bordel, болг. бардак, схв. бор-дел, слн. bordel;—запозичення з фран­цузької мови (через російське і че­рез польське посередництво); фр. bordel «публічний дім» (первісно «мала хатина») утворено від borda «дощата ха­тина», франкського за походженням сло­ва, похідного від bord- «дошка», спорід-

бардинки

бари

 

неного з нвн. Brett «тс»; форма з -ак виникла в російській мові, можливо, під впливом кабак; менш переконлива спроба (Дмитриев 493) виведення форми бардак від тюрк. (тур. аз.) bardak «склянка, келих».— Шанский ЗСРЯ І 2, 166; Фасмер—Трубачев І 193; Dauzat 98; Kluge—Mitzka 92.— Пор. борт, бур-дей.

[бардинки] (бот.) «сокирки, Delphi­nium ajacis L.» Mak; — похідне утво­рення від барда «сокира»; назва зумов­лена подібністю цвіту рослини до со­кири.— Див. ще барда¹.— Пор. со­кирки.

бареж «вид негустої тканини», [ба­раж] «однокольорова хустка» МСБГ, [бариш] «тс.» МСБГ, [баріж] «хустина з негустої тканини» ЯЛбарежник] «шер­стяна хустина» Mo; — p. бареж «не­густа тканина», п. bareż «легка тканина», ч. bares «тс», болг. барез «тонка про­зора тканина», бариш, баръш, схв. ба­реж, слн. baréz «тс»; — запозичення з французької мови;фр. barège «вид шер­стяної тканини» походить від назви міс­течка Barèges y Піренеях.— Шанский ЭСРЯ І 2, 43; Фасмер І 126; БЕР І 34.

барельєф; — р. барельєф, бр. ба-рэльёф, π. barelief, ч. слц. basreliéf, болг. барелеф, барелиеф, м. барел]еф, схв. барелеф, барелеф, слн. basre­liéf; — запозичення з французької мови; фр. basreliéf утворено з прикметника bas «низький», що походить від пізньолат. bassus «тс», та іменника relief «рельєф, підвищення, опуклість».— СІС 88; Шан­ский ЭСРЯ І 2, 43; Фасмер І 126.— Див. ще бас, рельєф.

бар'єр; — р. барьер, бр. бар''ер, п. вл. bariera, ч. слц. bariera, болг. м. бариера, схв. барщера, слн. bariera; — запозичення з французької мови; фр. barrière «застава; перепона» походить від barrer «перегороджувати», утворе­ного від barre «колода, бар'єр».— СІС 88; Шанский ЭСРЯ І 2, 50—51; Вино­градов Очерки 52; Фасмер І 129; Dauzat 75.— Див. ще бар².

баржа; — р. баржа, бр. болг. баржа, п. barża; ·—запозичено з французької мови, очевидно, через російську і ан­глійську; фр. barge (англ. barge) «баржа»

походить від пров. або іт. barca, яке зводиться до лат. barca «човен».— СІС 88; Шанский ЭСРЯ І 2, 43—44; Фасмер І 126; Sadn.— Aitz. VWb. I 243; Dauzat 75.— Див. ще барка.

[барза] «чорна вівця з білими грудь­ми; чорний цап», [барзій] «тс. Г; чорний баран з білими грудьми Ж», [бардза] «чорна коза з білими грудьми» ВеНЗн, [бардзя] «тс», [барзйста] «чорна коза з білими пасмами» ВеНЗн, [барзя] «тс.» ВеНЗн; — болг. [барз] «попелястий, си­вий», [барзав, бардз, бардзйв, бардзав] «тс», м. барз, барзав «з білими смугами на голові або на тілі (про козу); попеляс­тий», схв. [барза] (кличка барзистої вівці, кози), [барзаст] «барзистий»;— запозичення з румунської мови; рум. [barzä] «лелека» (з чорними крилами і білими грудьми), [bärzoiu] «тс», (capra) bardzä («коза) ряба з чорним», аром. bardzu «білявий», очевидно, походять від алб. bardhë «білий, білявий», спо­рідненого з псл. *berza «береза» і ін.; відповідники південнослов'янських мов пройшли, очевидно, через аромунську мову.— Scheludko 126; Клепикова 68— 69; БЕР І 34; Bernard Балк. езикозн. 1, 101—103; Георгиев Въпр. на бълг. етим. 49; Skok І 115; Sadn.—Aitz. VWb. І 146; Vrabie Romanoslavica 14, 130; Philippide II 698.— Див. ще береза.— Пор. березуна.

[барзо] «дуже», [бардз, бард зо, барз, барзе, барзки, барске Кур, барзі Пі, баздер Кур] «тс», [барже] «дужче», [бардзій] «тс», ст. барзе, барзо (XVI ст.);—бр. [борзы] «гаршій, ввічливий», [барзінькі] «швиденький, гарнень­кий»; — запозичення з польської мови; п. bardzo «дуже; (ст.) швидко», [barzo, barz], ст. barzo «тс.» споріднене з p. борзый, укр. [борше] «дужче, швидше», ч. brzy «швидкий» та ін.— Дзендзелів-ський УЗЛП 17—18; Онышкевич Ис-след. п. яз. 231; Richhardt 33; Sławski I 27.— Див. ще борше.— Пор. байбарзо.

бари (невідм.) «теревені» (у виразі тари-бари), [розбаркати] «розрадити, розважити» Ж, [розбаркатися] «розва­житися» Ж; — Р- бр. тары-бары, слн. barati «питати»; сюди ж, очевидно, укр. барити «затримувати» (первісно «за-

барикада

бариш

 

балакувати»), слц. bar, bars (частка і сполучник) «хоч, хоч би», болг. бар, баре, бари, барем, барим «принаймні, все-таки, хоч би», небаре «немов», м. бар, барем «хоч (би), принаймні», схв. барем, барем «тс»; — утворення з су­фіксом -г- від іє. *bhâ-, того самого, що і в баяти, балакати та ін.— Мельничук Этимология 1967, 61.—Див. ще баяти.— Пор. балакати, барити.

барикада, барикадувати; — р. бар­рикада, бр. барыкада, п. barykada, ч. слц. слн. barikâda, вл. barikada, болг. м. схв. барикада; —запозичення з фран­цузької мови; фр. barricade «барикада» пов'язане з barriquer «барикадувати», утвореним від іменника barrique «боч­ка», яке походить від того самого ко­реня, що й барило (з бочок часто робили барикади); припускається (Gamillscheg 88; Фасмер І 128) запозичення в фран­цузьку мову з італійської (іт. barrica­ta).— СІС 88; Шанский ЗСРЯ І 2, 48; Dauzat 76.— Див. ще барило.

барило, [барила Ж, барилка, бариля Пі, барйвка, берйлка Доп. УжДу IV, бар'ївка, берівка], барильчйна, [бариль-нйк] «бондар» Я, барилкуватий, [барйль-куватий] Г, Ж, ст. барило, барила (XVI ст.); — p. [барило], бр. [барыла], п. baryła «тс», слц. barel «залізний по­суд на бензин і под.», barigl a «кадочка, бочонок», схв. барило «бочка», барило, барио, barîl «тс», слн. baril «невеликий посуд»; — через польську мову запози­чено з італійської або середньолатин­ської; іт. barile «бочонок» походить від слат. barilla, barillus «тс», що може бути пов'язане через проміжну форму *barricca з ібер. *barro- «бруд, глина» (nop. icn. barro «бруд, глина, глиняна посудина»); українська форма з -ило замінила давнішу форму барила під впливом іменників із суфіксом -ило (типу бурмило, світило). — Винник 101; Москаленко УІЛ 27; Richhardt 33; Фас­мер І 126—127; Witkowski SOr 19/2, 208; Skok I 112—113; Sadn.—Aitz. VWb. 1246; Bern. I 44; Battisti—Alessio I 441.

[барин] «пан» Ж, бариня, [бариня] Ж; — бр. барыня «вид танцю», ч. слц. barin «пан», болг. барин, слн. barin

«тс»; — запозичення з російської мови; р. барин є результатом скорочення слова боярин. — Шанский ЭСРЯ І 2, 44; Фас­мер І 127.— Див. ще боярин.

барити «затримувати, гаяти; [боро­нити Ж1», забара «затримка», забарли­вий, забарний, невзабарі, незабаром, обаряти «баритися», [оборатися Ж, унезабарі]; — р. [барить] «затримува­ти», бр. [барыць] «тс»; — залишок псл. bariti «говорити, балакати», спорідне­ного з бари, похідного від іє. *bhâ-, того самого, що і в словах баяти, бала­кати та ін.; значення розвивалось так: «балакати — забалакувати — затриму­вати розмовами ■— затримувати»^ непе­реконливими є спроби пов'язання з ко­ренем by-, тим самим, що в бути (Miki. EW 26), зокрема з його fрізновидом у слові бавити (Ильинский РФВ 62,. 251—253), або з схв. заборавити «за­бути», псл. variti «іти вперед» (Trubacev, ZfSl 3, 671), як і з р. барин «пан» (Даль І 49; Краучук Белар. лінгв. 4, 68).— Мельничук Этимология 1967, 60.— Див. ще бари, баяти.

баритон, баритональний; — р. болг. м. баритон, бр. бары тон, п. ч. baryton,-слц. baryton, вл. baritonist «співак бари­тон», схв. баритон, слн. bariton; — за­позичення з французької або італій­ської мови; фр. baryton, іт. baritono-походять від гр. βαρύτονος «низький го­лос», утвореного з βαρύς «важкий, низь­кий» і τόνος «тон».— СІС 88; Шанский. ЭСРЯ І 2, 45; Dauzat 76.—Див. ще барій, тон.

бариш, баришник, [баришівнйк Г, Ж, барашівник ЕЗб 10], баришництво Г, Ж, баришівне «плата маклерові», баришу­вати, ст. барышъ (XVIII ст.); — р. бр. барыш, п. barysz «могорич», borysz «тс», barasznia «маклерство», barysznik «маклер, посередник», baraśnik, bareś-nik «тс», болг. [барашйк] «помирений»;— запозичення, очевидно, з татарської moj ви; у сучасних тюркських мовах baryś означає «мир, згода» (тур.), «ходити ра­зом; говорити разом» (каз. кирг.) і є похідним від дієслова бар «рухатися, іти».— Болдырев, Тюркизмы 49—50; Шанский ЭСРЯ І 2, 50; Фасмер І 129; Преобр. І 18; Brückner 36; Miki. Tel І

14&

барій

барма

 

257; Bern. І 45; Lokotsch 22; Дмитриев 526; Räsänen Versuch 62.

барій;—р. болг. барий, бр. барый, п. bar, ч. baryum, слц. baryum, вл. ba­rium, м. бариум, схв. барщум, слн. bârij;—запозичення з англійської мо­ви; англ. baryum утворено в 1808 p. хіміком Деві від гр. βαρύς «важкий», спорідненого з дінд. guruh, гот. kaurus, лтс. gruts «тс», можливо, також ав. gouru-, лат. gravis «тс.».— СІС 88; Шан­ский ЭСРЯ І 2, 44; Dauzat 76; Frisk I 221—222; Mayrhofer I 340.

барка «річкове судно», барочник, ст. барка (XVIII ст.); — p. бр. барка, п. barka, ч. слц. слн. bârka, схв. [барка]; — давнє запозичення з німецької мови; снн. свн. barkę (нвн. Barke) походить від лат. barca (<*bàrica), запозиченого з грецької мови; гр. ßäpig «єгипетський човен» походить від копт, ban «човен».— Шанский ЗСРЯ І 2, 45; Фасмер І 127; Cyzevskyj ZfSlPh 22, 335; Skok I 113; Sadn.— Aitz. VWb. I 242; Kluge—Mitzka 52; Frisk I 220.

баркан «гатунок ситцю» Я, [баракан] «товста вовняна матерія» КІМ, ст. ба-раканъ «гатунок вовняної тканини» (XVIII ст.); — р. баркан «вид тканини», [баракан], бр. [баркан] «тс», схв. бара­кан «вовняне покривало», слн. bârkan «бумазея»; ■— запозичено, очевидно, з італійської мови; іт. barracano «вовняна тканина» походить від ар. barrakan «грубий матеріал (очевидно, з верблю­жої вовни) або плащ із нього».-— Фас­мер І 123; Skok І ПО; Sadn.—Aitz. VWb. I 245—246; Miki. TEI 1, 257; Lokotsch 21.— Пор. бархан².

баркас «велике веслове судно»; — р. бр. болг. баркас, п. barkas, слц. barkasa, схв. баркаса, слн. barkasa; — запозичення з французької або німець­кої мови; фр. barcasse є похідним утво­ренням від barque «барка», пов'язаного з лат. barca; нвн. Barkasse через снідерл. barkas, ісп. barcaza зводиться до іт. barcaccia «велика барка», пов'язаного з лат. barca.— СІС 88; Шанский ЭСРЯ І 2, 45—46; Фасмер І 127; Sadn— Aitz. VWb_; I 243.— Див. ще барка.

барки «плечі» (брати за б. «хапати за груди під час бійки»), ст. барки

«верхня частина спини» (XVII ст.); — запозичення з польської мовн; п. bark «частина руки від плеча до ліктя; верхня частина хребта» пов'язується з ч. brk «стрижень пера», укр. прибор­кувати. — Онышкевич Исслед. п. яз 231; Richhardt 33; Sławski I 27; Brück­ner 17.— Див. ще боркати.

барліг «лігво ведмедя, свині і под.; калюжа бруду», [берліг], берлога, [бйр-ло Я) «тс», барлїжний Я, барложйтися «валятися в калюжі»; — р. берлога, бр. бярлог, др. берлога «ліс», бьрлогь «пе­чера», п. barłóg, [berłóg], ч. brloh, brioha, слц. brloh, вл. borło, нл. barłóg, болг. бърлога, м. брлог, схв. брлог, слн. brlòg, цел. Брь.логъ, вкрлог-ь; — пел. *bbrlogb, *bbrloga, утворене, оче­видно, за допомогою суфікса -og- від основи *Ььг1-, тієї самої,-що і в схв. брлав «брудний», brlota «брудна лю­дина», п. bardile «бруднити», лит. burl as «бруд», гр. φορύνω «перемішую, забруднюю»; може розглядатись і як складне утворення з основ *Ььг1- і log-(leg-), тієї самої, що і в лігво (Machek ESJĆ 67); невірні припущення про зв'я­зок з н. Bärenloch (Горяев 1892, 6; Karłowicz SWO 35) і спроби розкладу на основи Ььг- «бурий» (пор. лит. bê'ras «коричневий», н. Bär «ведмідь») і log-(Uhlenbeck 197; Torp 263) та деякі інші; звук а в укр. барліг міг виникнути на місці e під впливом слів баруля «барліг», бара «болото».-— Шанский ЗСРЯ І 2, 99—100; Фасмер—Трубачев І 158—159; Sławski І 27; Младенов 54; Moszyński PZJP 130—131; Bern. I 120. [барлій] (бот.) «полин польовий, Artemisia campestris L.», [барлип Я, барлян Мак, барльон Мак] «тс»; — не­ясне; можливо, пов'язане з п. barierka (бот.) «Barleria», borzelitka «тс», утво­реними від прізвища французького бо­таніка Барле (Barreller, XVII ст.).— SW I 99, 193.

[барма¹] «одяг; плата грішми і ре­чами» Ж, Пі, [бармуватися] «підробля­тись під кого, наслідувати кого», ст. барма «мундир, ліврея» (XVII ст.); — р. бармы «наплічник з зображеннями царів і вищих духовних осіб», барма, [барама, брама], бр. бармы, др. бармы

барма

барометр

 

«тс.»; — очевидно, запозичення з давньо-ісландської мови; дісл. barmr «край, берег» споріднене з свн. brëm «опушка, обшивка», шв. bräm «борт», гол. barm(e) «купа», двн. brama, bramo «ожиновий кущ», псл. Ьогь, укр. бір «сосновий ліс»; частково змішалося з брам «вузька смужка хутра для обшивання», запози­ченим через німецьке посередництво.— Шанский ЭСРЯ І 46; Фасмер—Трубачев І 127—128; Преобр. І 17; Matzenauer LF 7, 9; Jóhannesson 616—617.— Див. ще бір¹.— Пор. бамбара, брам.

барма² (іхт.) «марена, усач, Barbus barbus L.» Пі, Л—Г; — п. [barma], brzana, вл. нл. barma «тс»; — очевидно, через польське посередництво запози­чено з німецької мови; н. Bärme, Barbe «марена, усач» походить від лат. bar­bus «тс», утвореного від лат. barba «борода».— Див. ще борода.— Пор. барабуля, бранка.

[барма³] «накип, пінка при варінні меду, варення», [бармувшпи] «збирати накип, пінку»; — запозичення з німець­кої мови;тн. Barme, Barme «піна, дріж­джі» споріднене з Brot «хліб», дангл. beorm(a) «дріжджі», англ. barm «тс», лат. fermentum «кисле тісто», алб. brume «тс.».— Фасмер І 127; Kluge—Mitzka 52, 103.

[барма⁴] «глина з домішкою залізної руди», [бармйця, бармйчка] «тс»; — очевидно, пов'язане з барва «фарба»; назва могла бути зумовлена червоним кольором цієї глини, яка використовує­ться для обмазування припічків, призьб та ін.— Див. ще барва.

[бармаки] «вила з тупими ріжками до картоплі або буряків До; дерев'яні вила на 5 ріжків Mo», [бірмак] «тризуб; вила»; — р. [бармакй] «плоскі дерев'яні вила з 5—6 ріжками»;—очевидно, запози­чення з кримсько-татарської мови; пор. крим.-тат. bärmäk (bärmak, b'erm'äk') «давати, давання» (вилами подають солому, сіно на ожеред, підводу тощо).

[барна] «темно-сірий віл», [барна] «тс; чорна корова» О, [барноля] «руда, темно-червона корова» О, [барноха] «тем­но-сіра корова», [барнуля] «чорна ко­рова О; червоно-бура корова», [барник]

10 8-539

«вид птаха (пташок верхом барнявий, сподом червоний)» ВеЛ, [барнавий] «бу­рий», [барнастий, барнявий, барнястий] «тс»; — слц. barnavy «коричневий», bar-nusa «брюнетка; руда корова», схв. барна «бурий віл або кінь», барнула (кличка бурої корови), барнаст «бу­рий»; — запозичення з угорської мови; уг. barna «коричневий, бурий, карий» пов'язується з свн. brun «тс», хоча фонетичні відмінності при цьому зали­шаються неясними (Skok І 113; MNTESz І 253; Kniezsa І 2, 794; Bârczi 16); може бути виведене з тюркських мов (пор. каз. баран «темний», як. баран «тс»), що походять від монг. baragan «темний, чорний».

[баробаїтися] «рухатися; животіти» Я; — р. [барабаться] «ритися, копа­тися, борсатися, вповзати, лізти вго­ру»; — очевидно, пов'язане з основою бар, бара «болото» і т. д.; можливо, проте, що йдеться про російське утво­рення від р. барахтаться. — Пор. бар¹, барахтатися.

барок «орчик», [обарок] Л, ст. барокъ (XVIII ст.) «тс»; — p. [барок], бр. ба­рак «тс»; — запозичення з польської мови; п. bark «тс.» ототожнюється з сло­вом barki «верхня частина спини» і под.— Sławski I 27.— Див. ще барки.

барокко; — р. барокко, бр. барака, п. слц. вл. barok, ч. barok, baroko, болг. барок, бароко, м. барок, схв. ба' рок, слн. barok; — запозичення з іта­лійської мови; іт. barocco «дивний, хи­мерний; стиль барокко» загальноприй­нятої етимології не має.— СІС 89; Шан­ский ЭСРЯ І 46; БСЭ 4, 254; Kopaliński 112; Hołub—Lyer 94;Dauzat75; Gamill-scheg 87; Battisti—Alessio I 443.

барометр, ст. барометрумъ (XVIII ст.);— р. бр. барометр, п. ч. вл. baro­metr, слц. нл. barometer, болг. баро-метър, м. барометар, схв. баромётар, слн. barometer; — запозичення з фран­цузької мови; φρ. baromètre утворено Бойлем у 1665 р. з гр. βάρος «тягар, вага», спорідненого з βαρύς «важкий» і μέτρον «міра»; припущення (Фасмер І 128) про польське посередництво сум­нівне.— Шанский ЭСРЯ І 2, 46; Dau-zat 75.— Див. ще барій, метр.

барон

бас

 

барон, баронеса, баронство; — р. бр. болг. барон, п. ч. вл. baron, слц. слн. barón, м. барон, схв. барон; — запози­чення з французької мови; фр. baron походить від франк, (двн.) *baro «віль­ний; воїн», спорідненого з дісл. berjask «сперечатися», псл. * borti «бороти», укр. бороти— СІС 89; Шанский ЭСРЯ І 2, 47; Преобр. І 17; Skok І 113; Dauzat, 75; Kluge—Mitzka 53.—Див. ще бо­роти.

барс (зоол.) «ірбіс, Uncia uncia», барса «тс.» Пі, ст. барсовым (1555); — p. бр. барс, п. bars «тс», слн. bars «пан­тера»; — запозичення з тюркських мов; туркм. уйг. барс «тигр, пантера», каз. барыс «пантера, тигр, леопард», тур. pars «пантера» виводяться з іранських мов.— СІС 89; Шанский ЭСРЯ І 2, 48; Фасмер І 128; Шипова 62; Дмитриев 555; Lokotsch 21; Miki. TEI II 140. баруля — див. бар¹. бархан¹ «нанесений вітром піщаний горб у пустелі або в степу»; — р. бр. бархан, п. ч. слц. barchan (з рос); — запозичення з казахської мови; каз. бархан «тс», споріднене з уйг. барган «ідучий, рухомий горб», є похідним від тюркського дієслова бар «рухатися».— СІС 89; Шанский ЭСРЯ І 2, 49; Фас­мер—Трубачев І 129; Преобр. І 18; Sł. wyr. obcych 69; Дмитриев 564.

бархан² (заст.) «бумазея», [барханка] «одяг з бумазеї» Я, [барханя] «хустина» О, бархат «оксамит» СУМ, Ж, [барха-тйн] «рід тканини», бархатка СУМ, Ж, \6apxim ] «байка» МСБГ, \бархотйна\ «бархатна тканина» Я, [бархатйнний] «зроблений з бархату», бархатистий, [бархатний] «з бархату» Ж, ст. барха-новий (1615), бархатном (XVIII ст.); — р. [баракан], баркан, бархат, бр. [бар­кан], п. barchan, barakan «лляно-бавов­няна тканина», ч. ст. слц. barchan «бу­мазея», barchet, вл. barchent, болг. бархет, м. бархет, слн. bârcha(n)t, bârkan «тс»; — запозичення з західно­європейських мов; н. Bârchent «бума­зея», іт. barracano, baracane «види тка­нини», гол, barkaan «вид тканини», фр. barracan «груба тканина» походять від ар. barrakän «груба тканина».—Мака-рушка 5; Шанский ЭСРЯ І 2, 49; Фас-

мер І 123; Holub—Lyer 93; Sadn.—Aitz. VWb. I 245—246; Bern. I 44; Lokotsch 21.— Пор. баркан.

[барцьожки] «бахрома навколо хус­тини» Я, [барцьошка, шрцьошка] «тс»;— очевидно, первісним варіантом є форма парцьошка (<*парцьожка), в якому кінцеве -(ьо)жка, можливо, викликане впливом семантично близького стьожка; може бути зіставлене з перс, porze «ворс; бахрома» або з тур. parca «шма­ток; клаптик; частина», яке, в свою чергу, походить від перс, parca «шмато­чок; частка».

[баршавик] «сорт соусних кабачків» Дз; — неясне; можливо, результат за­своєння і асиміляції молдаванами укр. *борщовйк «сорт кабачків, що кладуть у борщ» як молд. [*боршовйк] (пор. молд. борш «борщ», рум. borę — з укр. борщ) з наступним зворотним запозиченням і відповідними фонетичними змінами в українських говірках.

[баршан] «оксамит», [баршун] «свят­кова матерія до капелюхів ВеУг; вид трав'янистої рослини ВеЛ», [баршниця] «вид рослини» ВеЛ, [баричаниіся] «тс.» ВеЛ, ст. баршоновыи «оксамитовий» (XVIII ст.); —слц. barsun «оксамит», схв. баршун, barśon «тс», barśunak «вид рослини»; — запозичення з румунської або угорської мови; рум. [barcóni «ок­самит» походить від уг. barsony «тс», запозиченого з якоїсь тюркської мови (пор. у тюркському словнику Махмуда Кашгарського barćun «шовк», яке ви­водиться з перської мови, зокрема зі­ставляється з перс, abrêsim «шовк»).— Балецкий St. si. 9, 388; Vincenz 9; DLRM 69; MNTESz I 254; Bârczi 17; Räsänen Versuch 34, 63.— Пор. парча.