Пропіоновокисле бродіння

Ці бактерії існують у рубці ти кишечнику жуйних тварин (корови, вівці), де вони беруть участь в утворенні жирних кис­лот, головним чином, пропіонової та оцтової. Завдяки цим бак­теріям молочна кислота, яка утворюється в результаті різних видів бродінь, перетворюється на пропіонову. Пропіоновокислі бактерії не зустрічаються в молоці, у ґрунті, у водоймах. Рід Propionibacterium складається з грампозитивних нерухомих палич­ки, які не утворюють спор. Ці бактерії не переносять присут­ності кисню, ростуть в анаеробних умовах, регенерують АТФ за рахунок бродіння. На осноні таких ознак їх довго вважали орга­нізмами, які облігатно здійснюють бродіння. Проте у них були виявлені такі ферменти, як каталаза та цитохроми. Пізніше було встановлено, що представники роду Propionibacterium здатні рос­ти і в аеробних умовах (за слабкої аерації), але при цьому треба мати на увазі, що кисень все-таки є для них токсичним. Таким чином, щодо кисню пропіоновокислі бактерії є мікроаеротолерантними організмами. Крім роду Propionibacterium, до пропіоновокислих бактерій відносять Veillonella alcalescens, Clostridium propionicum, представників родів Selenomonas, Micromonospora. В анаеробних умовах ці бактерії зброджують саха­розу, глюкозу, лактозу, пентози, а також малат, лактат, гліце­рин та інші субстрати з утворенням пропіонової кислоти. Роз­щеплення гексоз здійснюється гліколітичним шляхом.

Відновлення лактату чи пірувату до пропіонової кислоти відбувається метилмалоніл КоА шляхом (рис. 26.4).

Спочатку піруват перетворюється на оксалоацетат, який відновлюється через малат і фумарат до сукцинату. Транспорт електронів на цій ділянці спряжений з фосфорилюванням (фумаратне дихання). Далі сукцинат трансформується у сукциніл-КоА та метилмалоніл-КоА, у процесі декарбоксилювання якого утво­рюється пропіоніл-КоА.

Рисунок 26.4 – Пропіоновокисле бродіння