Під оцінкою основних фондів підприємства слід розуміти грошове вираження їхньої вартості. Існує декілька видів оцінки основних фондів:
Первісна вартість — це фактична вартість основних фондів у сумі грошових коштів, сплачених, витрачених для придбання основних фондів.
Відновлена вартість основних фондів — це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за нинішніми цінами.
Залишкова вартість основних фондів характеризує реальну їхню вартість і визначається як різниця між вартістю, за якою об'єкт основних фондів був занесений на баланс підприємства, та сумою зносу, тобто тієї частини вартості основних фондів, яку вони в процесі виробництва перенесли на вартість готової продукції.
Ліквідаційна вартість — це сума коштів, яку підприємство має отримати від реалізації (ліквідації) основних фондів після закінчення терміну їхньогого використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних із реалізацією (ліквідацією).
|
|
Балансова вартість — це сума, за якою об'єкт основних фондів включається до балансу після вирахування суми накопиченої амортизації. Балансова вартість основних фондів при їхньому введенні в експлуатацію тотожна первісній вартості. Облік основних фондів здійснюється в натуральній та вартісній формі.
Необхідною умовою правильного використання та відтворення основних фондів є їхня класифікація за функціональним призначенням:.
Будинки (будинки виробничо-господарського, соціально-культурного призначення та зайняті органами управління). Споруди (об'єкти, що виконують технічні функції)
Передавальні пристрої (об'єкти трансформації, перетворення і
передачі енергії та для переміщення речовин — лінії електропередач, трубопроводи).
Машини та обладнання:
- силові машини й обладнання (об'єкти, що виробляють теплову енергію та перетворюють різного роду енергію у механічну);
- робочі машини й обладнання (об'єкти, що призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці);
- вимірювальні прилади (водоміри, вольтметри, касові апарати тощо);
- комп'ютерна техніка та її комплектуючі (комп'ютери, монітори тощо);
- інші машини та обладнання (телефони, факси, копіювальна техніка тощо).
Транспортні засоби (всі види засобів пересування, які призначені
для переміщення людей і вантажів).
Інструмент (механічні та немеханічні знаряддя праці).
Виробничий інвентар і приладдя (предмети, які служать для полегшення виробничих операцій, — робочі столи, верстати, стелажі тощо).
Відповідно до податкового обліку з метою нарахування амортизації основні фонди класифікують за функціональним призначенням на чотири групи.
|
|
До першої групи належать будівлі, споруди….
До другої групи відносять автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання.
До третьої групи відносять будь-які інші основні фонди, що не входять до груп 1, 2 і 4.
До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, машини для автоматичного оброблення інформації, їхнє програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи.
Виробнича (функціональна, технологічна) структура основних фондів — це співвідношення різних груп основних фондів у їхній загальній вартості. Часто цю структуру розглядають як співвідношення активної і пасивної частин основних фондів. Прогресивною є така структура основних фондів, де доля активної частини зростає.