Виробнича структура підприємства , типи виробництва

ВИРОБНИЧА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

Виробнича структура підприємства — це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови та взаємозв'язку.

На виробничу структуру підприємства впливають такі фактори:

— масштаб виробництва;— складність конструкції виробу;— характер технологічного процесу.

Основним структурним підрозділом підприємства є цех. Цехи поділяються на:

основні (заготівельні, обробні, складальні);

допоміжні (інструментальні, ремонтні, енергетичні);

обслуговуючі (складське і транспортне господарства);

Виробничі чехи підрозділи і само підприємство створюються за технологічним, предметним та змішаним принципом.

Предметна виробнича структура має певний ступінь замкнутості й визначає послідовність використання засобів праці у технологічному процесі, застосування високопродуктивного обладнання, інструмен­тів тощо. (тобто спеціалізація за видом продукції)

Технологічна виробнича структура визначає чітку технологічну ві­докремленість. У кожному підрозділі здійснюються однорідні техноло­гічні процеси з виробництва різного кінцевого продукту.(тобто спеціалізація за техпроцесом)

Змішана (предметно-технологічна) виробнича структура характе­ризує наявність на одному й тому самому підприємстві основних цехів, які організовані за предметним та технологічним принципом.

При безцеховій виробничій структурі основою її побудови є виробнича дільниця (сукупність робочих місць, на яких ви­конуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція).

ТИПИ ВИРОБНИЦТВА

Тип виробництва — це комплексна характеристика організаційно-технічного рівня виробництва, що охоплює номенклатуру продукції, об­сяг виробництва, випуск однотипної продукції, характер завантаження робочих місць, кваліфікацію робітників, собівартість продукції.

За сукупністю ознак розрізняють такі загальноприйняті типи виробництва:

- одиничне (індивідуальне); - серійне; - масове.

Тип виробництва підприємства визначається типом виробництва провідного цеху, а тип виробництва цеху — характеристикою дільниці різних типів виробництва.

Одиничне виробництво характеризується:

- широкою номенклатурою продукції;

- виготовленням виробів в одиничних примірниках або малими серіями;

- застосуванням універсального устаткування;

- групуванням робочих місць за принципом технологічно однорід­них операцій;

- відсутністю закріплення певних операцій за окремими працівниками;

- високою кваліфікацією працівників, яка враховує різноманітний характер виконуваних робіт;

- відсутністю детальної розробки технологічного процесу виготов­лення виробу;

- тим, що об'єктом планування, нормування, обліку є весь виріб або його великі вузли

- порівняно невисокою вартістю підготовки виробництва нових виробів.

Форма одиничного виробництва поширена на підприємствах, які ви­готовляють складні вироби і системи спеціального призначення.

Серійне виробництво характеризується:

- виготовленням виробів партіями, які періодично повторюються;

- обмеженою номенклатурою виготовлених виробів;

- застосуванням універсального і спеціалізованого устаткування;

- групуванням робочих місць за технологічним і предметним прин­ципами;

- закріпленням за робочими місцями обмеженої кількості детале- операцій;

- середньою кваліфікацією працівників;

- детальною розробкою технологічних процесів;

- об'єктом планування, нормування, обліку є вузли і деталі виробу;

- відносно більшими витратами на підготовку виробництва нових виробів порівняно з одиничним типом виробництва.

Цей тин виробництва поширений на підприємствах, які випускають складні вироби і системи спеціального призначення, що швидко зміню­ються за конструкцією.

Залежно від розміру партії розрізняють дрібносерійне, середньосерійне та великосерійне виробництво.

Масове виробництво має такі особливості:

- вироби виготовляються у великих кількостях;

- застосовується спеціалізоване і спеціальне устаткування, при­строї та інструменти;

- робочі місця розміщуються за ходом технологічного процесу об­робки виробів (предметний принцип);

- робочі місця спеціалізуються на виконанні однієї будь-якої операції;

- технологічний процес розробляється детально;

- об'єктом планування, нормування та обліку є деталі, операції;

- робітники можуть мати порівняно невисоку кваліфікацію;

- підготовка виробництва нових виробів потребує найбільших ви­трат (порівняно з іншими типами

виробництва).

Такий тип виробництва властивий в основному виробам широкого вжитку. Цей тип виробництва створює передумови для поглиблення спе­ціалізації та підвищення продуктивності праці, що веде до збільшення ефективності виробництва.

За ознаками типу виробництва можна характеризувати виробничі підрозділи: від робочого місця до підприємства в цілому. При цьому ва­жливою кількісною характеристикою є рівень спеціалізації робочих міс­ць, який обчислюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

Коефіцієнт закріплення операцій — це середня кількість техноло­гічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць

(для одиничного 1-5,серійного 10 -20, масового 20- 40)