Структура заняття-експерементування

1. Постановка дослідницькогозавдання у вигляді того абоіншоговаріантапроблемноїситуації.

2. Уточнення правил безпекижиттєдіяльностіпід час експериментування.

3. Складання та уточнення плану дослідження.

4. Вибіробладнання, самостійнейогорозміщеннядітьми в зонідослідження.

5. Розподіл дітей на підгрупи, вибір ведучих, які допомагають організувати однолітків й коментують хід і результати спільної діяльності у підгрупах.

6. Аналіз та узагальненняотриманихдітьмирезультатівекспериментування.

ВИМОГИ до ОФОРМЛЕННЯ та ЗМІСТУ КУТОЧКІВ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Завдання: розвиток первинних природничо-наукових уявлень, спостережливості, допитливості, активності, розумових операцій (аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, спостереження); формування навичок комплексного обстеження предметів і явищ.

1. Матеріали, що знаходяться в Куточку експериментування, розподіляються за розділами: «Пісок і вода», «Звук», «Магніти», «Папір», «Світло», «Скло», «Гума», які розташовані в доступному для вільного експериментування місці і в достатній кількості.

2. У куточкуекспериментуваннянеобхідномати:

Основне обладнання

- прилади-помічники: збільшувальні стекла, ваги, пісочний годинник, компас, магніти;

- різноманітні посудини з різних матеріалів (пластмаса, скло, метал) різного об'єму і форми

- природний матеріал: каміння, глина, пісок, мушлі, пташине пір'я, шишки, плоди і листя дерев, мох, насіння тощо;

- утилізований матеріал: дріт, шматочки шкіри, хутра, тканини, пластмаси, дерева, пробки тощо;

- технічні матеріали: гайки, скоби, болти, цвяхи, гвинти, шурупи, деталі конструктора і т.д.;

- різні види паперу: звичайна, картон, наждачний, копіювальна та інше;

- барвники: харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби та інше);

- медичні матеріали: піпетки, колби, дерев'яні палички, шприци (без голок), мірні ложки, гумові. груші та ін.;

- інші матеріали: дзеркала, повітряні кулі, олія, борошно, сіль, цукор, кольорові і прозорі стекла, пилка для нігтів, сито, свічки та ін.

Додатковеобладнання:

1. Дитячіхалати, клейончастіфартухи, рушники, контейнери для зберіганнядрібнихпредметів.

2. Картки-схемипроведенняекспериментівоформляють на щільномупапері і ламінують; на зворотномубоцікарткиописуєтьсяхідпроведенняексперименту.

3. В індивідуальнихщоденникахекспериментів ставиться дата їхпроведення, назву і позначаєтьсясамостійноабоспільно з вихователем проведений експеримент.

4. У кожномурозділі на видному місцівивішуються правила роботи з матеріалом. Спільно з дітьмирозробляютьсяумовніпозначення, дозвільні й заборонні знаки.

5. Матеріал, щознаходиться в Куточкуекспериментування, повиннівідповідатирівнюрозвиткудітейгрупи. Необхіднотакожматиматеріали та обладнання для проведеннябільшскладнихекспериментів, розрахованих на обдарованихдітей і дітей з високимрівнемрозвитку.

 

ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Молодшагрупа

Роботу з дітьмицієївіковоїгруписпрямовано на створення умов, необхідних для сенсорного розвиткумалятпід час ознайомлення з явищами та об'єктаминавколишньогосвіту.

Під час формування в дітей елементарних дій обстеження предметів педагогам рекомендується розв'язувати такі завдання:

1) поєднувати показ предмета з активною дією дитини щодо його обстеження: обмацування, сприйняття на слух, смак, запах (можна використовувати дидактичну гру типу «Чарівний мішечок»);

2) порівнювати схожі на вигляд предмети: шуба - пальто, чай - кава, туфлі - босоніжки (дидактична гра типу «Не помилися»);

3) активно використовувати досвід практичної діяльності, ігровий досвід (Чому пісок не розсипається?).

Основний зміст досліджень, що його проводять діти, сприяє формуванню в них уявлень про:

1) матеріали (пісок, глина, папір, тканина, дерево);

2) природні явища (снігопад, вітер, сонце, вода; сніг як один з агрегатних станів води; тепло, звук, вага);

3) світ рослин (способи вирощування рослин із насіння, листя, цибулини; пророщування насіння гороху, бобів, насіння квітів);

4) способи дослідження об'єкта (розділ «Кулінарія для ляльок»: як заварити чай, як зробити салат, як зварити суп);

5) світ речей (одяг, взуття, транспорт, іграшки, фарби для малювання тощо). Під час експериментування словник дітейпоповнюється словами, щопозначаютьсенсорніознаки, властивості, явищаабооб'єктиприроди (колір, форма, величина; згинається - ламається; високо - низько - далеко; м'який - твердий; теплий - холоднийтощо).

Середнягрупа

Роботу з дітьми цієї вікової групи спрямовано на розширення уявлень дітей про явища та об'єкти навколишнього світу.

Головними завданнями організації експериментально-дослідницької діяльності є:

1) активне використання досвіду ігрової і практичної діяльності дітей (Чому калюжі вночі замерзають, удень - розтають? Чомум'ячик котиться?);

2) класифікаціяоб'єктів за функціональнимиознаками (Для чогопотрібневзуття? Посуд? Для чогоцевикористовується?);

3) класифікаціяоб'єктів і предметів за видовимиознаками (посуд чайний, одягсезонний).

Основний зміст досліджень, що його проводять діти, передбачає формування в них уявлень про:

1) матеріали (глина, дерево, тканина, папір, метал, скло, гума, пластмаса);

2) природні явища (пори року, явища погоди, об'єкти природи - пісок, вода, сніг, крига);

3) світ тварин (які звірі активні узимку, улітку) і рослини (овочі, фрукти); умови, потрібні для їх зростання і розвитку (світло, волога, тепло);

4) світ речей (іграшки, посуд, взуття, транспорт, одяг і т. д.);

5) геометричні еталони (круг, прямокутник, трикутник, призма);

6) людину (мої помічники - очі, ніс, вуха, рот і т. д.).

Під час експериментування словник дітейпоповнюєтьсязавдякислів, щопозначаютьвластивостіоб'єктів і явищ. Крімцього, дітиознайомлюються з походженнямслів (таких, як цукорниця, мильницятощо). У цьомувіці активно використовуютьсябудівельно-конструкційніігри, щодопомагаютьдітямвизначитиознаки і властивостіпредметівпорівняно з геометричнимиеталонами (круг, прямокутник, трикутник і т. д.).

Старшагрупа

Роботу з дітьми цього віку спрямовано на уточнення всього спектра властивостей та ознак об'єктів і предметів навколишнього світу, взаємозв'язку і взаємозалежності об'єктів і явищ.

Основні завдання, що їх розв’язує педагог під час організації експериментально-дослідницької діяльності дітей:

1) активне використання результатів дослідження у практичній (побутовій, ігровій) діяльності (Як швидше побудувати міцний будинок для ляльок?);

2) класифікація на основі порівняння за: довжиною (панчохи - шкарпетки), формою (шарф - хустка - косинка), кольором/орнаментом (чашки: одно- і різноколірні), матеріалом (плаття шовкове - шерстяне), фактурою (гра «Хтоназвебільшеякостей і властивостей?»).

Основний зміст досліджень, що його проводять діти, передбачає формування в них уявлень про:

• матеріали (тканина, папір, скло, фарфор, пластик, метал, кераміка, поролон);

• природні явища (явища погоди, кругообіг води в природі, рух сонця, снігопад) і час (доба, день - ніч, місяць, сезон, рік);

• агрегатні стани води (вода - основа життя; як утворюється град, сніг, крига, паморозь, туман, роса, веселка);

• світ рослин (ознаки овочів і фруктів, їх форма, колір, смак, запах; порівняння гілок рослин - колір, форма, розташування бруньок та листя; порівняння квітів та інших рослин);

- світ речей (родові та видові ознаки - транспорт вантажний, пасажирський, морський, залізничний тощо);

• геометричні еталони (овал, ромб, трапеція, призма, конус, куля).

Під час експериментуваннязбагачується словник дітей словами, щопозначаютьвластивостіоб'єктів і явищ. Окрім того, дітейознайомлюютьізпоходженнямслів, омонімами, багатозначністю слова (ключ), синонімами (гарний, чарівний, чудовий), антонімами (легкий - важкий), а такожфразеологізмами (кінь у яблуках).