Потужність двигуна...................................... 0.18 кВт
Номінальне число оборотів двигуна............3000 об/хв
Електроживлення (змінний струм)............ 220 в
Редуктор черв'ячного типу.......................... і =28
Габарити................................................585х310х375 мм
Вага..................................................................40 кг
Рис 10.1. Схема установки.
Методика виконання досліджень і обробки результатів
4.1. Установка приєднуються до живлення і підготовляються до роботи.
4.2. У бланк замальовується схема установки, і записуються необхідні параметри, таблиця 10.1.
Таблиця 10.1
Технічні параметри
Найменування параметра | Літерне позначення величини | Значення |
Передаточне відношення редуктора | u | |
Число заходів черв'яка | Z1 | |
Число зубців черв'ячного колеса | Z2 | |
Модуль передачі, мм | m | |
Кут підйому гвинтової лінії | γ | 11019/ |
Коефіцієнт діаметру черв’яка | q | |
Кількість обертів валу електродвигуна, об/хв | n1 |
4.3. Проводиться тарировка пружин по індикаторах.
Якщо пружину протарировати, тобто встановити залежність моменту Т1 прокручуємого статора, і числа поділів індикатора, то при виконанні досліду є можливість по показниках індикатора судити про величину моменту Т2 електродвигуна.
|
|
Аналогічним чином визначається тарировочний коефіцієнт для гальмівного пристрою:
Дослідне визначення к.к.д. редуктора основане на одночасному і незалежному вимірі крутних моментів Т1 на вхідному і Т2 на вихідному валах редуктора. к.к.д. редуктора можна визначити по рівнянню
де Т1- крутний момент на валу електродвигуна;
Т2 - крутний момент на вихідному валу редуктора.
Дослідні значення крутних моментів визначаються по залежностях
де μ1 и μ2 - тарировочні коефіцієнти;
к1 і к2 - відповідно показання індикаторів вимірювальних пристроїв двигуна і гальма.
lдв – плече двигуна і lг – плече гальмівного пристрою (вимірюються безпосередньо на лабораторній установці).
4.4. Проведення експерименту: Увага: При максимальному навантаженні прилад не включати!
Навантажувальний момент рекомендується створювати плавно. При навантаженому гальмі рекомендується працювати не більше 10 хвилин.
Прогини пружин цих індикаторів відповідають величинам моментів на валу черв'яка і черв'ячного колеса, тобто величинам моменту сил рушійних і моменту сил опору (гальмівного).
Пуск електродвигуна виконується поворотом ручки вимикача.
Зупинка електродвигуна виконується поворотом ручки вимикача у зворотний бік.
При первинному запуску установки потрібно: зняти повністю гальмівний момент для попередження обертання гальма у зворотний бік. Ручку гальма рекомендується притримувати рукою. Щоб уникнути удару по плоскій пружині 10, потрібно встановити підкладку під корпус електродвигуна (після пуску її прибирають).
|
|
При пуску електродвигуна 1, обертання ротора передається через редуктор шківу 4. Між шківом і гальмівними колодами виникають сили тертя, що створюють момент сил опору або гальмівний момент.
Цей момент повертає гальмівний пристрій, який діє на пружину 11 і згинає її. Гальмівний момент визначається за показаннями індикатора 9.
У той же час реактивний момент, що виникає при пуску електродвигуна 1, прагне повернути статор в напрямку зворотному напрямку обертання ротора. Призма 22, закріплена на статорі діє на пружину 19 і згинає її. Реактивний момент двигуна, дорівнює моменту рушійних сил, визначають за показаннями індикатора 21.
Обертанням маховичка 2 зближають бугелі 7 і 14 тобто створюють гальмовий момент на валові черв'ячного колеса. Двигун установки включається в роботу. Знімаються покази з обох індикаторів.
4.5. Збільшуючи притиснення обох колодок бугелів 7 і 14 до обода шківа послідовно створюють ряд гальмівних моментів, для кожного з яких знімаються показання з індикаторів.
Робота між студентами розподіляється наступним чином один регулює гальмівний момент і знімає показання індикатора 21, інший - знімає показання індикатора 9.
Визначається к.к.д. по аналітичній формулі і результат зіставляється з експериментальним його значенням.
ККД черв'ячного редуктора визначається як відношення моменту на валу навантажувального пристрою до моменту на валу електродвигуна, за умови, що передавальне число редуктора величина постійна.
, | (10.2) |
де Т2 - момент сил опору (обертовий момент на валу гальма), Н мм;
Т1- Момент сил рушійних (обертаючий момент на валу електродвигуна), Н мм;
u - Передавальне відношення черв'ячного редуктора;
ηП - ККД підшипникових опор, на яких встановлено електродвигун (ηП=0,99);
ηМ - ККД пружної муфти (ηМ=0,99).
Випробування для визначення моментів сил рушійних і сил опору виконують у наступній послідовності.
4.6. Установку пакетним вимикачем підключають до мережі і без навантаження прогрівають.
4.7. Після кожного вимірювання індикатори встановлюють на нуль.
4.8. Обертанням маховика 12 зближують скоби 10 і створюють гальмівний момент на валу черв'ячного колеса. Показання індикатора 15 не повинно бути більше 90×10-2 мм. Знімають відліки по індикаторах 17 (П1) і 16 (П2).
4.9. Збільшуючи притиск гальмівних колодок 11 до шківа 9, послідовно створюють ряд гальмівних моментів, для кожного з яких знімають відліки обох індикаторів (П1 і П2)
4.10. Визначити обертають моменти на валах електродвигуна і гальма:
4.11. Визначити за формулою (2) експериментальний коефіцієнт корисної дії черв'ячного редуктора.
4.12. Визначити за формулою (1) розрахунковий коефіцієнт корисної дії черв'ячного редуктора.
4.13. Побудувати графік залежності.
Результати випробувань заносять в таблицю 10.2.
Таблиця 10.2