Надлишковий тиск ∆ Р для пальних пилів розраховується наступним чином:
а) визначають приведену масу пального пилу m пр за формулою:
, кг,
де M – маса пального пилу, що надійшла в результаті аварії у навколишній простір, кг; Z – коефіцієнт участі пилу в горінні (максимальне значення для герметичних приміщень – 0,5, для інших випадків – 0,02…0,1); Qт – теплота згорання пилу, МДж/кг (табл. 2.1); Qто – константа, яка приймається рівною 4,6 МДж/кг.
б) визначають розрахунковий надлишковий тиск ∆Р, кПа, за формулою
,
де R – відстань від центру пилоповітряної хмари, м. Допускається відрахо-вувати величину R від геометричного центру технологічної установки; Р 0– атмосферний тиск, кПа.
Таблиця 2.1. Характеристики вибуху деяких пилоповітряних сумішей
Найменування пилу | P max, кПа | Qm, МДж/кг | НКП, кг/м3 |
Антрацитовий | 32…36 | 0,023 | |
Торф’яний | 10,5 | 0,08 | |
Пічний (сажа) | 15,7…28,4 | 0,04 | |
Борошняний | 16,8 | 0,047 | |
Сосновий | 15,4 | 0,053 | |
Ялиновий | 20,4 | 0,038 | |
Сірковий | 0,007 | ||
Цукровий | 0,01 |
Величину імпульсу хвилі тиску I+, Па∙с, розраховують за формулою
|
|
.
Додаток 3
Таблиця 3.8. Залежність ступеня враження (руйнування) Р вр, %, від пробіт-функції
Р пор, % | Пробіт-функція | |||||||||
- 3,72 4,16 4,48 4,75 5,00 5,25 5,52 5,84 6,28 | 2,67 3,77 4,19 4,50 4,77 5,03 5,28 5,55 5,88 6,34 | 2,95 3,82 4,23 4,53 4,80 5,05 5,31 5,58 5,92 6,41 | 3,12 3,87 4,26 4,56 4,82 5,08 5,33 5,61 5,95 6,48 | 3,25 3,92 4,29 4,59 4,85 5,10 5,36 5,64 5,99 6,55 | 3,38 3,96 4,33 4,61 4,87 5,13 5,39 5,67 6,04 6,64 | 3,45 4,014 4,36 4,64 4,90 5,15 5,41 5,71 6,08 6,75 | 3,52 4,054 4,39 4,67 4,92 5,18 5,44 5,74 6,13 6,88 | 3,59 4,08 4,42 4,69 4,95 5,20 5,47 5,77 6,18 7,05 | 3,66 4,12 4,45 4,72 4,97 5,23 5,50 5,82 6,23 7,33 | |
- | 0,00 | 0,10 | 0,20 | 0,30 | 0,40 | 0,50 | 0,60 | 0,70 | 0,80 | 0,90 |
7,33 | 7,37 | 7,41 | 7,46 | 7,51 | 7,58 | 7,65 | 7,75 | 7,88 | 8,09 |
Таблиця 3.9. Розміри завалів при впливі на будівлю ударної хвилі
Кількість поверхів | Середня висота будівлі, м | Розміри та об'єм завалу | ||||
Висота завалу, м | Середній радіус розкидання основної маси уламків, м | Об'єм завалів на 1 пог.м довжини будівлі (споруди), м3 | ||||
у найвищій точці | біля стіни будівлі | загальний | поза контуром будівлі | |||
3,3 | 1,5 | 4,5 | 3,4 | |||
2,2 | 6,5 | 7,2 | ||||
4,4 | 2,7 | 8,5 | 11,5 | |||
4,8 | 3,1 | 16,5 | ||||
3,5 | 12,5 |
Примітки: 1. При дії ударної хвилі на коротку сторону будівель висота завалів збільшується в 1,5…2 рази в залежності від поверховості.
2. При збільшенні тиску у фронті ударної хвилі від 50 до 120 кПа дальність розльоту може збільшитися в 2…3 рази, а висота завалів – зменшитися.
3. При тиску більше 120 кПа, як правило, утворюються суцільні завали.
|
|
Таблиця 3.10. Світлові імпульси, кДж/м2, що викликають займання деяких матеріалів при різних потужностях ЯВ
Найменування матеріалів | Потужність вибуху, кт | |||
Деревина соснова свіжостругана, суха | ||||
Дошки соснові (ялинові) після розпилювання | ||||
Дошки, пофарбовані в білий колір | ||||
Дошки, пофарбовані в темний колір | ||||
Покрівля м'яка (тюль, руберойд) | ||||
Черепиця червона (розплавлення) | ||||
Соснова стружка світла | ||||
Стружка потемніла суха, солома, сіно, папір темний | ||||
Уривки газетного паперу | ||||
Папір обгортковий коричневий (листи) | ||||
Суха деревина потемніла, обтиральні матеріали, сухе опале листя, суха рослинність | ||||
Дерматин | ||||
Тканина віскозна підкладкова чорна | 40. | |||
Штори бавовняні сірі, тканина бавовняна груба коричнева | ||||
Муслін бавовняний, штори віконні зеленню, парусина для тентів зелена бавовняна, тканина бавовняна темно-синя | ||||
Спецодяг новий із бавовняної тканини (синя) | ||||
Тканина бавовняна кольору хакі, спецодяг бавовняний поношений синій, чохли бавовняні і віскозні для сидінь автомобіля | ||||
Парусина брезентова, сукно чорне, віскозний габардин золотистий | ||||
Матеріал бавовняний оббивний щільний коричневий, сукно шинельне сіре, брезент прогумований, шкіра тонка коричнева | ||||
Тканина бавовняна для матраців сіра |
Таблиця 3.11. Значення коефіцієнтів a, b i n
Речовина | a | b | n |
Чадний газ | –37,980 | 3,700 | 1,000 |
Формальдегід | –12,240 | 1,300 | 2,000 |
Соляна кислота | –16,850 | 2,000 | 2,000 |
Ціанистоводнева кислота | –29,420 | 3,008 | 1,430 |
Фтористоводнева кислота | –35,870 | 3,354 | 1,000 |
Фосген | –19,270 | 3,686 | 1,000 |
Примітка: Наведені в табл. 3.11 значення коефіцієнтів a, b i n є усередненими, оскільки результати токсикологічного впливу суттєво залежать від стану людини, її віку, фізичних даних.
Таблиця 3.12. Значення товщини прошарку половинного ослаблення радіації для різноманітних матеріалів d, см
Речовина або матеріал | Густина ρ, г/см3 | γ – випромінювання | Нейтронне випромінювання | |
Проникна радіація | радіоактивне зараження | |||
Вода | 2,7 | |||
Деревина | 0,7 | 18,5 | 9,7 | |
Ґрунт | 1,6 | 14,4 | 8,1 | 12,0 |
Цегла | 1,6 | 14,4 | 8,1 | 9,1 |
Бетон | 2,3 | 5,7 | 12,0 | |
Кладка цегляна | 1,5 | 8,7 | 10,0 | |
Кладка бутова | 2,4 | 9,6 | 5,4 | 11,0 |
Глина утрамбована | 2,06 | 11,0 | 6,3 | 8,3 |
Вапняк | 2,7 | 8,5 | 4,8 | 6,1 |
Поліетилен | 0,95 | 24,0 | 14,0 | 2,7 |
Склопластик | 1,7 | 12,0 | 8,0 | 4,0 |
Лід | 0,9 | 26,0 | 14,5 | 3,0 |
Сталь, залізо, броня | 7,8 | 3,0 | 1,7 | 11,5 |
Свинець | 11,3 | 2,0 | 1,2 | 12,0 |
Примітка: Для інших матеріалів, які не ввійшли в таблицю, прошарок поло-винного ослаблення дорівнює відношенню прошарку половинного ослаблення води до густини застосовуваного матеріалу; від дії ПР – d пр = 23/ρ; від дії РЗ – d рз = 13/ρ; густину матеріалу знаходять за довідниками.
Додаток 4
Норми проектування та комплектації сховищ
Сховища повинні надійно захищати людей, що там знаходяться, для чого необхідно мати: надійну герметизацію зовнішнього контуру; захищені входи-тамбури або тамбур-шлюзи та аварійний вихід;вільні підходи та під'їзди; си-стеми життєзабезпечення; можливість безперервного перебування в них протягом не менше 2-х діб.
В кожному сховищі повинні бути основні та допоміжні приміщення.
До основних приміщень належать: приміщення (відсіки) для тих, хто вкривається;пункти управління; медичні пункти.
До допоміжних приміщень належать: приміщення для ФВО; приміщення для ДЕС; розширювальні камери, тамбур-шлюзи та тамбури; санітарні вузли; комора для продуктів; приміщення для ємностей з водою; електрощитові; балонна. Всі ці приміщення знаходяться в зоні герметизації сховища. Деякі допоміжні приміщення розміщуються за межами зони герметизації, наприк-лад: склад ПММ, станція перекачування стічних вод.
|
|
Приміщення основного призначення визначають основні розміри, об'єм та місткість сховища. Місткість приміщень сховища визначається на підставі норм площі на людину, що укривається. Норми площі приміщення (відсіку) для тих, хто приховується:
– 0,5 м2/чол. при двоярусних лавках;
– 0,4 м2/чол. при триярусних лавках.
Якщо не оговорено інакше, при розрахунках брати норму 0,5 м2/чол.
За нормою внутрішній об'єм сховища на 1 людину повинен бути не менш ніж 1,5 м3. В цю норму не входять приміщення ДЕС, тамбури.
Приміщення сховищ повинні бути висотою не меншою 2,15 м. Для встановлення двоярусних лавок висота сховища повинна бути до 2,9 м, а для триярусних лавок – 2,9…3,5 м. Висота лавок від підлоги до нижньої лавки – 0,45 м, до 2-го ярусу – 1,4 м, до 3-го ярусу – 2,15 м. Кількість місць для сидіння при 2-х ярусах складає 80%, при 3-х ярусах – 70%.
Сховища на ОЕ повинні мати у своєму складі пункт управління для розміщення органів керування об’єкту. ПУ розташовуються поблизу від входу в сховище і, як правило, при наявності ДЕС. На 1 працюючого в ПУ норма площі складає 2 м2/чол.
Медичний пункт розташовується на певній відстані від приміщення для ФВО і ДЕС в сховищах місткістю від 900 до 1200 чол. – площею 9 м2. На кожні 100 чол. понад 1200 площа МП збільшується на 1 м2. Крім того,
у кожному сховищі повинні бути санітарні пости з розрахунку 1 пост на
500 чол. площею 2 м2, але не менш одного посту на сховище.
Площа допоміжних приміщень розраховується в залежності від кількості вкриваємих, наявності ДЕС та іншого обладнання. Норми площі визначаються ДБН у залежності від загальної місткості сховища і наявності певного технічного обладнання (ДЕС, установки для регенерації повітря і т.п.): від 0,14 м2/чол. до 0,4 м2/чол.
При вході повинен бути тамбур (тамбур-шлюз із двома захисно-герметичними дверима – у сховищах місткістю 300 чол. і більше), що забезпечує вхід у споруду без порушення її захисних властивостей. При місткості сховища до 300 чол. обладнується один вхід, при цьому другим вхо-дом повинен бути аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелі з внут-рішніми розмірами 1,2×2 м.
|
|
Для сховищ місткістю від 300 до 600 чол. включно обладнується однокамерний, а у сховищах більшої місткості – двохкамерний тамбур-шлюз. Площа кожної камери тамбур-шлюзу при ширині дверей 0,8 м повинна бути
8 м2, а при ширині 1,2 м – 10 м2.
Кількість входів визначається за шириною дверей з розрахунку: 1 вхід при 0,8 м – на 200 чол.; при ширині дверей 1,2 м – на 300 чол., але не менше 2-х входів з протилежних сторін.
Системи життєзабезпечення сховищ
Тривале перебування у сховищі забезпечується обладнанням його наступ-ними системами життєзабезпечення: повітропостачання, водопостачання, каналізації, електропостачання, опалення, зв'язку.
Системи повітропостачання сховищ, як правило, забезпечують 3 режими роботи: чистої вентиляції (1 режим), фільтровентиляції (2 режим) та режим ізоляції та регенерації внутрішнього повітря (3 режим) – у випадку можливих наземних пожеж, сильної загазованості повітря шкідливими речо-винами і продуктами горіння.
Кількість зовнішнього повітря, що подається у сховище, залежить від кліматичної зони і приймається згідно з ДБН (табл. 2 і 3).
Таблиця 2. Норми подання повітря для 1 режиму
1 клімат. зона (до 20оС) | 8 м3/год·чол. |
2 клімат. зона (20…25оС) | 10 м3/год·чол. |
3 клімат. зона (25…30оС) | 11 м3/год·чол. |
4 клімат. зона (більше 30оС) | 13 м3/год·чол. |
Таблиця 3. Норми подання повітря для 2 режиму
в 1 та 2 клімат. зонах
для вкриваємих | 2 м3/год·чол. |
для працюючих в ПУ | 5 м3/год·чол. |
для працюючих на ЕРВ | 10 м3/год·чол. |
Примітки: 1. На одному ЕРВ працює 2 чол.
2. Якщо повітроохолоджувачі у сховищі відсутні, для режиму 2 в 3-й та
4-й кліматичних зонах необхідно збільшити подання повітря до 10 м3/год·чол. Для забезпечення повітрям сховищ використовують фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 та ФВК-2.
ФВК-1 забезпечує тільки І та ІІ режими вентиляції. До складу комплекту входять: 2 протипилових фільтри ПФП-1000; 3 фільтри-поглиначі ФПУ-200 (кожен пропускає 100 м3/год); 2 електроручних вентилятори ЕРВ-600/300; герметичний клапан ГК-200; дросельний пристрій ДУ-100; тягонапоромір ТНЖ-1; трубопроводи.
ФВК-2 забезпечує всі три режими вентиляції. До складу комплекту, крім зазначених у складі ФВК-1, входять: регенеративна установка РУ-150/6 (забезпечує 150 чол. протягом 6 годин); фільтр ФГ-70 для очищення від угарного газу (СО) зовнішнього повітря і створення підпору більше 50 Па; повітроохолоджувач на виході з РУ-150/6 та ФГ-70; електронагрівачі перед ФГ-70.
В режимі 1 ФВК-1 забезпечує подання 1200 м3/год при роботі 2-х ЕРВ-600/300, а в режимі 2 – 300 м3/год при будь-якій кількості ЕРВ.
Водопостачання передбачається від внутрішньої та зовнішньої мережі ОЕ. Крім того, передбачається запас в резервуарах:з розрахунку – 5 л на добу на 1 людину.
Каналізація споруди повинна мати випуск у зовнішню каналізаційну мережу чи з’єднуватися з нею за допомогою станції перекачування стічних вод, крім того, передбачаються запасні ємності для відходів і нечистот. Об’єм резервуару для стоків необхідно приймати з розрахунку 2 л/добу на 1 людину.
Електропостачання сховищ передбачається: постійне – від мережі ОЕ (міста); аварійне – від власної ДЕС чи групової захищеної ДЕС. Обов’язково треба передбачити місцеві (аварійні) засоби освітлення (переносні електричні ліхтарі, акумуляторні світильники та ін.)
Опалення сховищ обладнують у вигляді відгалуження від централізованої опалювальної мережі ОЕ.
Система зв’язку. Кожне сховище повинно мати телефонний зв'язок з ПУ ОЕ та гучномовці у відсіках, підключені до міської та місцевої радіотрансля-ційних мереж. У випадку розташування у сховищі ПУ – обов’язковий радіо-зв’язок.
Сховища, що стоять окремо, зверху накриваються шарами бетону та ґрунту.
Сховища та ПРУ, як правило, розміщуються в межах радіуса збору R зб =
= 400…500 м.
Додаток 5
Схема сховища
1 – приміщення для тих, що переховуються; 2 – лавки-нари; 3 – медичний пункт; 4 – пункт управління; 5 – приміщення для зберігання продуктів; 6 – балонна; 7 – тамбур; 8 – фільтровентиляційна камера; 9 – розширювальна камера; 10 – тамбур-шлюз; 11 – вхід № 1; 12 – приміщення ДЕС; 13 – склад пального і мастильних матеріалів; 14 – електрощитова; 15 – вхід № 3 та аварійний вихід; 16 – санітарні вузли; 17 – вхід № 2
Додаток 6