Методичні вказівки до виконання роботи

Малювання групи геометричних тіл є важливим етапом, що дозволяють студентам здобувати необхідні теоретичні знання й практичні навички для наступних робіт над складними навчальними й творчими завданнями (наприклад, малювання натюрморту). Крім того, це дає гарну можливість засвоювати елементарну образотворчу грамоту й здобувати майстерність, правильно робити перспективну побудову конструкції предметів, виявляти світлотінню об'ємну форму й, саме головне, дозволяє виробити вміння підкоряти малюнок тональній і композиційній єдності з урахуванням передачі простору.

Малювання групи тіл має свою певну специфіку, закономірність і методичну послідовність. Тому, дотримуючись методичного принципу "від простого до складного", необхідно перейти від малювання окремих геометричних тіл до малювання груп геометричних тіл, що являє собою більше складне завдання.

Особливість зображення групи геометричних тіл, на відміну від малювання їх окремо, полягає у взаємозв'язку предметів, що складаються в групі. Це композиційна погодженість предметів, що групуються між собою й входять у неї, а також виявлення їхніх окремих форм світлотінню з урахуванням цілісності й просторовості композиційної єдності. Якщо при малюванні окремих геометричних тіл вирішувати завдання цілісності доводилося з одним лише предметом, то в цьому випадку доводиться мати справу з декількома, різними по характеру й формі предметами, одночасно, як з одним цілим.

Для початку розглянемо групу предметів, що складаються із двох тіл: куба й циліндра. Тут їхні різні форми, сполучаючись один з одним у певнім взаємному розташуванні на площині, являють собою просторову композицію. Щоб вільно й упевнено робити побудову, а згодом - світлотіньове ліплення об'ємної форми, предмети повинні бути добре й правильно освітлені одним джерелом світла.

Малюнок починають із композиційного розміщення зображуваних предметів на аркуші паперу. Виходячи з характеру розташування групи предметів, аркуш паперу варто розташовувати відповідно до характеру їхньої композиції. Якщо група предметів розташовується, у цілому, ближче до вертикалі, то аркуш паперу варто брати вертикально, і навпаки, при горизонтальному розташуванні аркуш варто брати горизонтально. Щоб правильно розмістити групи тіл, необхідно виходити з їхнього цілісного сприйняття, а не з розміщення предметів окремо. По своїх розмірах малюнок групи тіл не повинен бути занадто великим, але й не занадто дрібним, так, щоб зображення зайняло близько 2/3 площі в середній частині аркуша.

Приступаючи до зображення групи предметів, не слід малювати їх по черзі, один за іншим, як це роблять недосвідчені малювальники. Це невірно, тому що малювання вроздріб не буде сприяти правильному й послідовному виконанню малюнка, а приведе до непогодженості окремих частин із цілим, через що малюнок вийде непереконливим і маловиразним. Тому варто починати малювати одночасно всі предмети, що входять у композиційну групу. Ведучи роботу над малюнком, варто дотримуватися строгої послідовності "від загального до частки" і навпаки, вирішуючи на кожному етапі певні образотворчі завдання.

І етап. Компонування, розміщення групи предметів на площині аркуша.

Намітивши на аркуші паперу місце розташування групи предметів, варто приступитися до визначення розмірів окремих предметів. Співвідносячи їх один з одним з урахуванням взаємного розташування, варто намітити легкими лініями основні контури куба й циліндра.

ІІ етап. Перспективна побудова конструкцій об'ємних тел.

Остаточно визначивши пропорційні величини куба й циліндра, варто перейти до перспективної побудови їхньої конструкції з урахуванням лінії обрію. Для правильного розміщення й побудови групи предметів, що перебувають на площині стола, важливо уточнити слідки їхніх підстав. Без цього зображені предмети можуть бути побудовані як би в різних площинах, де одна зі сторін піднята, а інша урізається в площину стола, або коли один предмет повисає в повітрі, або предмети урізаються друг у друга.

Визначаючи місце розташування слідків групи предметів, варто добре пам'ятати про характер даних предметів, розташованих близько друг до друга, і не обмежуватися тільки їхніми основами, тому що підстави деяких предметів значно вужче, ніж площа корпуса. Отже, гранично близька відстань слідків предметів повинне відповідати крапці торкання двох корпусів, які не повинні урізатися своїми поверхнями друг у друга.

Вірно визначивши слідки предметів, з урахуванням даного ракурсу, варто намітити вертикальні ребра куба з видимого положення підстави циліндра разом з напрямком його осі. Слідом за цим потрібно уточнити напрямок горизонтальних ребер куба й контурних утворюючого циліндра. При цьому необхідно пам'ятати, що предмети, розташовані на площині стола, залежно від їхнього положення стосовно вас будуть мати свої точки сходу на лінії обрію. Для їхнього уточнення варто зробити перевірку декількома допоміжними лініями, що йдуть до точки сходу від горизонтальних ребер куба й контурних утворюючого циліндра. Будуючи зображення предметів у перспективі, важливо приділяти особливу увагу пропорційному співвідношенню частин предметів між собою й із цілим, тому що правильно взяті пропорції в малюнку багато в чому визначають результат всієї роботи над побудовою зображення й усього малюнка в цілому. Щоб простежити за ходом побудови окремого предмета, потрібно прорисовувати легкими лініями всі його основні обриси, а потім нанести на тіньові ділянки легку світлотінь, тим самим підготовляючи малюнок до повного світлотонового пророблення форм.

Перш ніж перейти до світлотонового пророблення форм, необхідно перевірити правильність рішення попередніх етапів роботи. Від того, наскільки правильно побудований і підготовлений малюнок до завершального етапу, буде залежати подальший хід роботи. У міру завершення двох перших етапів роботи не слід уважати малюнок остаточним і безпомилковим, тому що в процесі малювання, як правило, допускаються ті або інші помилки. Тому переходити до детального пророблення форм треба, виправивши помилки й ще раз перевіривши пропорції, побудову й перспективу.

ІІІ етап. Світлотіньове пророблення форм і підведення підсумків роботи.

Даний етап можна віднести до одного із самих трудомістких і тривалих, коли студентам має бути довести малюнок до певного ступеня закінченості, застосовуючи всі свої знання й уміння практичного вираження характеру форми світлотінню. У будь-якому малюнку цінується не тільки вміння побудувати форму, але й уміння додати малюнку виразність, а виразність у малюнку багато в чому залежить від правильного рішення тональних завдань.

Тон у малюнку варто вводити поступово, прокладаючи основні тіньові ділянки по заздалегідь намічених лініях власних і падаючих тіней, а потім переходять до світлової ділянки. При цьому не треба вести роботу частинами, тобто повністю проробляючи предмети по черзі, один за іншим. Послідовне й поступове виявлення форм повинне вироблятися по всьому малюнку у відповідності зі світлотоновими відносинами на натурі. Такий спосіб ведення роботи дозволяє зберігати цілісність у малюнку.

Роботу тоном варто вести усвідомлено, методично послідовно покриваючи штрихами самі затінені ділянки власних тіней, зв'язуючи їх одночасно із тлом і поверхнею стола, на якій спочивають предмети постановки. Для виявлення матеріальності, фарбування, білизни гіпсових тіл, а також для передачі просторового навколишнього середовища, необхідно прокласти легким тоном тло простору, тим самим зменшуючи початкову різницю світлоти гіпсових тіл і темряви тла. Разом з тим, це дозволяє контрастніше виділити світло й тінь у малюнку. Поступово підсилюючи контраст сили тонів від найяснішого через півтони до самого темного по натурі, наближайте малюнок до потрібної тональності.

Одночасно, зіставляючи всі тонові розходження на поверхнях предметів і із тлом, необхідно зайнятися ліпленням світлотінню форми кожного предмета. При цьому не треба вести роботу у відриві від інших предметів і тла. Частина тла, що перебуває з боку освітленої поверхні, зорово сприймається трохи більше темної, чим з тіньової сторони. Такого роду світлові контрасти в малюнку варто обов'язково враховувати, тому що без цього неможливо в достатній мері виявити контраст світла й тіні на поверхнях предмета. Виявляючи об'ємну форму предметів, необхідно звернути увагу на наявність у них чіткості й контрастності границь світла й тіней. Для цього варто ретельно проробити границі й передній план предметів. При цьому посилення контрасту світла й тіней на передньому плані й ослаблення його на далекому сприяє передачі глибини зображуваного простору. Моделюючи форму тоном, уважно стежте за формоутворенням кожного предмета, тобто щоб форми предметів були виявлені найбільше об'ємно, необхідно підсилити контраст світла й тіней на предметах. При цьому варто уважно стежити за півтоном на їх освітлених і тіньових поверхнях. Працюючи над рефлексом, не залишайте чистий аркуш паперу, тому що сила тону рефлексу завжди темніше півтонів. Найбільш темними тонами є границі власних і падаючих тіней. Причому падаючі тіні темніше власної. Виявляючи форму предмета світлотінню, штрихи варто класти по напрямку, що відповідає характеру форми предмета, інакше кажучи, за формою.

Отже, ретельно прорисовуючи форму предметів і погоджуючи їх із тлом, потрібно постійно простежувати правильність тонових відносин, починаючи від найяснішого й самого темного місць на предметі.

Підведення підсумків проробленої роботи пов'язане з перевіркою загального стану малюнка, де всі деталі повинні бути підлеглі цілому, а тон у малюнку наведений у загальну співпідпорядкованість всіх тонів. Тому на завершальній стадії роботи варто перевірити, чи все на своєму місці. При детальному проробленні форм могла бути допущена деяка дрібність малюнка. Для усунення цього треба легкими штрихами узагальнити дрібні подробиці, тим самим підкреслюючи загальні великі форми предмета. На приклад, якщо надмірно висвітлений рефлекс, треба його пригасити, або навпаки, якщо він надмірно зачернений, його потрібно послабити. Деталі далекого плану можуть бути пророблені однаковою мірою з переднім планом. Якщо деталі далекого плану виступають уперед, їх потрібно послабити або підсилити передній план, залежно від загального тонального стану малюнка. У такий спосіб перевіряється весь малюнок, доповнюється відсутнє, виправляються раніше допущені помилки, тим самим малюнок доводить до певної закінченості.

Тут необхідно відзначити, що в процесі роботи над малюнком членування його на окремі етапи носить умовний характер. Тому не треба їх розглядати й розуміти в буквальному значенні. Будь-який навчальний академічний малюнок повинен бути виконаний строго в методичній послідовності: від простого до складного, від загального до частки й назад, з урахуванням принципу поступового закріплення окремих етапів і розділів навчального малюнка, тому що кожний попередній розділ є невід'ємною складовою частиною наступного й цілого, що представляє собою єдиний безперервний процес.

Освоюючи малюнок групи геометричних гіпсових тіл, що складає із двох предметів, і поступово ускладнюючи завдання, переходять до малювання груп, що складаються вже із трьох, а потім і чотирьох фігур (включаючи предмети побуту), що мають певне фарбування (чорну, коричневу, жовту й т.п.), для того, щоб поступово, у міру їхнього освоєння, перейти до малювання натюрморту, складеного з більше складних за формою й кольору предметів, а також драпірування.

Вище показана група предметів, що складає із трьох геометричних тіл: куба, кулі й циліндра, яку варто взяти за основу. Приступаючи до виконання малюнка, зверніть увагу на те, що гіпсові геометричні тіла повинні бути розміщені групою так, щоб падаючі тіні лягали не тільки на поверхню стола, але й на поверхню інших предметів. Зрозуміло, джерело світла при цьому перебуває приблизно під кутом 45° у верхньобоковому висвітленні. Бажано, щоб тло було нейтральним, а поверхня стола, на якій розташовані предмети, повинна бути світлої, з певною фактурою з дерева або фанери.