Приготування контрольного еталону забарвлення для молока. У колбу об'ємом 100 або 250 см3 відмірюють 10 мл молока, 20 мл дистильованої води і 1 мл 2,5 %-ного розчину сірчанокислого кобальту. Суміш ретельно перемішують.
Термін зберігання еталона при кімнатній температурі – не більше 8 год.
Хід визначення. У колбу об'ємом 100 або 250 см3 відмірюють 10 мл молока, 20 мл дистильованої води і три краплі фенолфталеїну. Суміш ретельно перемішують і титрують розчином гідроокису натрію до появи слабо-рожевого забарвлення, яке відповідає контрольному еталону забарвлення, що не зникає, – протягом 1 хв.
Кислотність (у градусах Тернера – °Т) знаходять шляхом множення об'єму (см3) розчину гідроокису натрію, витраченого на нейтралізацію кислих сполук, які містяться в певному об'ємі продукту, на коефіцієнт 10.
Розходження між двома паралельними визначеннями не повинні перевищувати 1°Т.
Фактори, які впливають на точність аналізу
1. Зайва кількість води, добавлена при титруванні, приводить до занижених показників, а недостатня - до завищених
|
|
2. Титрування проб молока раніше 1,5-2 год після доїння корів. При цьому показник кислотності молока буде завищений.
3. Різна швидкість титрування: при швидкому титруванні результати нижчі, ніж при повільному.
4. Кількість індикатора.
5. Різниця в температурі титрованої суміші (молока і води). Температура суміші повинна бути близько 20 °С.
6. Тривале зберігання пробірок з лугом до визначення.
7. При титруванні без води одержаний результат зменшують на 2°Т