Загальне поняття про силогізм

Простий категоричний силогі́зм (грец.συλλογισμός — міркування) — міркування, що складається з трьох простих атрибутивних висловлювань: двох засновків і одного висновку. Засновок силогізму поділяють на більший (який містить предикат висновку) і менший (який містить суб'єкт висновку). За положенням середнього терміну силогізми поділяють на фігури, а останні за логічною формою засновків і висновку — на модуси.

У силогізм входить рівно тритерміна:

• S — менший термін: суб'єкт висновку (входить також у менший засновок);
• P — більший термін: предикат висновку (входить також у більший засновок);
• M — середній термін: входить в обидва засновки, але не входить у висновок.

Підмет S (суб'єкт) — те, щодо чого ми висловлюємось (ділиться на два види):

• Певний:
• Одиничне судження — в яких підмет є індивідуальним поняттям, на кшталт «Ньютон відкрив закон тяжіння».
• Приватне судження — в якому підметом судження є поняття, взяте в частині свого обсягу, на кшталт «Деякі S є P».
• Множинне судження — це ті, в яких кілька підметів класових понять, на кшталт «Комахи, павуки, раки є членистоногими».
• Непевний, на кшталт «світає», «боляче», тощо.

Присудок P (предикат) — те, що ми висловлюємо (2 види суджень):

• Розповідний — це судження щодо подій, станів, процесів або діяльності скороминущі, на кшталт «Троянда в саду квітне».
• Описовий — коли одному або багатьом предметам приписується яка-небудь властивість. Суб'єктом завжди є певна річ, на кшталт «Вогонь гарячий», «Сніг білий».

Відношення між підметом і присудком:

1. Судження тотожності — поняття суб'єкта та предиката мають один і той же обсяг, на кшталт «Усякий рівносторонній трикутник є рівнокутним трикутником».
2. Судження підпорядкування — поняття з менш широким обсягом підпорядковується поняттю з ширшим обсягом, на кшталт «Собака є домашньою твариною».
3. Судження відношення — саме простору, часу, відносин, на кшталт «Будинок знаходиться на вулиці».

При визначені відношення між підметом і присудком важливою є чітка формалізація термінів, оскільки бездомна собака хоч і не є домашньою з точки зору проживання в будинку, однаково належить до класу домашніх тварин з погляду приналежності за соціально-біологічною ознакою. Тобто слід розуміти, що «домашня тварина» зі соціально-біологічної класифікації в окремих випадках може бути «недомашньою твариною» з погляду місця проживання, тобто зі соціально-побутового погляду.

Закон достатньої підстави

Обов'язковою рисою логічно правильного мислення є його доведеність, обґрунтованість. Даний закон нерозривно пов'язаний з цією рисою мислення.
Закон достатньої підстави: достовірною треба вважати тільки ту думку, істинність якої достатньо обґрунтована.

Із цього випливає вимога закону: будь-яка думка може бути істинною лише тоді, коли вона обґрунтована.

Цей закон не тільки дозволяє, а й змушує нас істинності будь-яких думок. Перебільшити гуманістичний потенціал цього закону дуже важко. Забороняючи приймати на віру будь-які які думки, тим самим власні погляди, переконання, світогляд.
У науці і щоденному житті нічому не можна вірити, як цього вимагає релігія; будь-яке положення і судження має бути обґрунтованим, доведеним. Тобто, навести інші положення чи судження, які були б достатньою підставою її достовірності. Достатньою підставою якоїсь думки є інші думки, які раніше були визнані істинними.