Поняття, джерела, принципи тасуб'єкти міжнародного морського права

Міжнародна Морська Організація

Доповідь Експерта

"Світовий океан і морське право"

Введення

Важливе значення Світового океану не потребує доказів - воно й так закріплюється такими документами, як Порядок денний на XXI століття (Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку, 1992 рік), Йоханесбурзький план (Всесвітня зустріч на вищому рівні з приводу стійкого розвитку, 2002 рік), документ "Майбутнє, якого ми прагнемо" (додаток до резолюції 66/288 Генеральної Асамблеї). Стійки й розвиток неможливий без гарантії захищеного та раціонального використання ресурсів Світового океану, адже його вклад в забезпечення необхідних засобів для існування, продовольчого, економічного та транспортного розвитку, ліквідації бідності та безробіття важко переоцінити. Окрім того, Світовий океан, що покриває 70% земної поверхні - це "легені" планети Земля, адже він є своєрідним чинником руху повітряних мас.

Задачею світової спільноти в сфері морського права є сприяння стійкому розвитку Світового океану шляхом підтримки трьох складових його раціонального використання: екологічної, економічної та соціальної. Тільки сукупність позитивних результатів у трьох даних сферах забезпечить ефективну реалізацію глобальних заходів із захисту та використання Світового океану. Відповідно, застосування комплексних підходів, що гарантують охорону гідросфери, розвиток соціального сектору та всеоохоплюючий економічний зріст є способом досягнення благополуччя. Необхідно підкреслити що регламентоване використання ресурсів океанічного простору закономірно тягне за собою відповідальність за виконання супутніх обов'язків. Список питань, що знаходяться у компетенції ООН та конкретно Світової морської організації є досить широким - від глобальних кліматичниххзмін та забруднення гідросфери до розповсюдження піратства. Проте, не слід забувати, що міжнародне морьске право націлене на регламентаці. викопистання державами Світового океану. Світовий океан - вільний та відкритий простір, як для держав що мають вихід до моря, так і для тих, що не мають його - тобто в вирішенні проблем його захисту, дослідження та мирного використання повинна брати участь вся світова спільнота. Наше спільне багатство повинно стати об'єктом спільної турботи та уваги, а не приводом для міжнародних морських суперечок.

ПОНЯТТЯ, ДЖЕРЕЛА, ПРИНЦИПИ ТАСУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО МОРСЬКОГО ПРАВА

Міжнародне морське право - сукупність обов'язкових юридичних принципів та норм (договірних та звичайних), що встановлюють правовий статус та режим морських просторів, та тих що регулюють стосунки між суб'єктами міжнародного права з дослідження та використання Світового океану та його дна в різних цілях.

В наші дні основним джерелом міжнародного морського права є міжнародні угоди - міжнародні, регіональні та універсальні. Базовими документами, основними джерелами міжнародного морського права є Женевські морські конвенції 1958 року та Конвенція ООН з морського права 1982 року, що має переважну силу. Не можна не згадати правові звичаї, як одні з основних джерел права з даного питання. Традиції та правила, що склалися в період становлення держав, не можна недооцінювати, оскільки вони склалися в період формування основоположних норм права. Свою роль відіграє і національне законодавство, уточнюючи як звичайні норми морського права, так і правила користування певними морськими просторами. Значення має і ставлення держав в даній практиці, яке виражається, наприклад, мовчазною згодою. Суб'єктами міжнародного морського права виступають держави та міжурядові організації, статути яких передбачають повноваження на здійснення певних функцій, пов'язаних з проведенням морської діяльності.

До міжнародного морського права у повній мірі застовуються імперативні норми міжнародного права. Але можна виділити й спеціальні (галузеві) принципи:

- суверенітету держав над внутрішніми морськими водами та територіальним морем (ст. 2, 8 Конвенції ООН з морського права);

- свободи відкритого моря "Жодна держава не може претендувати на підкорення відкритого моря або його частини своєму суверенітету" (ст. 89 Конвенції ООН з морського права). Інакше кажучи, воно відкрито для всіх держав, незалежно від їх доступу до моря, та включає в себе свободу судноплавства, польотів, прокладки трубопроводів та кабелей, побудови штучних островів та споруд, а також рибальства та наукових досліджень (ст.87);

- виключної юрисдикції держави над судами свого флагу у відкритому морі (ст.92);

- імунітету війскькових кораблей (ст.95);

- мирного використання Світового океану (ст. 141);

- захисту морського середовища (ст.192);

Дані принципи є основоположними критеріями будь-якої подальшої роботи в сфері міжнародного морського права.