2018-01-21
231
Рівновага в економіці може забезпечуватись в умовах повної чи неповної зайнятості, на інфляційній осноі або на основі стабільних цін. Це залежить від співвідношенням між сукупними видатками та потенційним ВВП. Ідеальним є такий варіант, коли сукупні видатки дорівнюють потенційному ВВП. Проте, як правило, сукупних видатків або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними щодо потенційного ВВП.
2-й варіант має місце в умовах повної зайнятості. Якщо за цих умов сукупні видатки є надмірними порівняно з потенційним ВВП. то в економіці виникає інфляційний розрив.
Згідно з мал. при закупівлі ВВП на потенційному рівні економіка має здійснювати видатки на рівні Е2. Але насправді її видатки становлять Е1, що більше за Е2. Унаслідок цього фактичний ВВП номінально перевищує потенційний ВВП: Yn>Yp. Ця явище дістало назву „інфляційний розрив”. Графічно інфляційний розрив – величина, на яку автономіні видатки мали б скоротитися, щоб забезпечити зменшення фактичного ВВП до потенційного рівня лише за рахунок зниження цін. Для його кількісного визначення можна вивести таку формулу:
