Висвітлити поняття про суб’єкти і об’єкти у процесі виховання

Суб'єкт виховного процесу - це індивід з розвиненою самосвідомістю, стійкою системою мотивів (потреб, інтересів, ідеалів, переконань), який активно бере участь у свідомій діяльності.

Суб'єкт - свідомо дійова особа. тим, що він робить, можна визначати те, що він є; напрямком його діяльності можна визначати і формувати його самого.

Об'єкт виховного процесу - індивід, що не виходить за рамки вже реалізованих можливостей, за рамки рольових приписів з метою розширити середовище діяльності

Суб'єкти виховного процесу характеризуються як загальними властивостями, властивими суб'єкту пізнання, діяльності, життя взагалі, так і специфічними властивостями, характерними для суб'єктів діяльності.

Розкрити сутність, завдання та зміст трудового виховання.

Трудове виховання — процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого

практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі. Воно покликане забезпечити:

- психологічну готовність особистості до праці

- підготовки до праці (вироблення умінь і навичок).

Зміст трудового виховання школярів визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відображають поняття: Трудова свідомість особистості містить уявлення про ставлення до праці, участі у суспільно корисній праці, усвідомлення необхідності трудового самовдосконалення, систему знань, трудових умінь і навичок, зсування ролі праці у виборі майбутньої професії. Досвід трудової діяльності означає систему загальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті, праці, об’єктивного оцінювання результатів своєї праці та само оцінювання, вмінь і навичок систематичної, організованої, посильної суспільно корисної праці, узагальнення набутого досвіду. Активна трудова позиція зумовлюється системою трудових потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, уподобань, прагненням до обумовленого вибору професії, продовження освіти у відповідному навчальному закладі.

Визначити предмет, основні категорії та принципи дидактики.

Дидактика — галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, і виховання у процесі навчання.

Предметом дидактики є загальна теорія навчання усіх предметів. Основними категоріями дидактики є: навчання, освіта, викладання, учіння, знання, уміння, навички, закономірності, принципи, форми, методи навчання.

Принцип природосообразності.

- Педагогічний процес слід будувати відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів;

- Знати зони найближчого розвитку, що визначають можливості учнів, спиратися на них при організації процесу навчання;

- Направляти педагогічний процес на розвиток самовиховання, самоосвіти та самонавчання учнів.

Принцип науковості.

- Викладати навчаються тільки достовірні факти та явища;

- Забезпечувати провідну роль теорії у навчанні;

- Знайомити з історією найважливіших відкриттів;

- Розкривати сучасний стан досліджуваного, перспективи розвитку науки.

Принцип доступності та посильності.

- Враховувати реальний рівень розвитку та підготовленості учнів;

- Пояснювати матеріал доступним мовою;

- Оптимізувати обсяг роботи учнів;

- Розбирати найбільш важкі місця навчального матеріалу.

Принцип міцності.

- Не перевантажувати матеріал частковостями, виділяти головне;

- Ретельно відбирати матеріал для запам'ятовування;

- Закріплювати знання на практиці;

- Викладати знання емоційно.

Принцип наочності.

- Застосовувати наочність в комплексі з іншими засобами навчання;

- Перед використанням наочності чітко визначити і сформулювати мету спостереження;

- Застосовувати наочність в міру, тільки в потрібний момент навчання;

- Забезпечувати безпеку застосування наочності.