Виробнича собівартість продукції підприємства згідно з Національним стандартом бухгалтерського обліку 16 «Витрати» складається із таких елементів: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на заробітну плату, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати.
Собівартість окремих виробів (робіт, послуг) обчислюється з допомогою калькуляційних розрахунків.
Об’єктом калькуляції є продукція, роботи або послуги.
Калькуляційна одиниця – це одиниця виміру об’єкту калькуляції. Так, якщо об’єктом калькулювання є виробниче замовлення, то калькуляційною одиницею може бути виріб, вузол, деталь, група однорідних виробів. Для такого об’єкту калькулювання як виріб калькуляційною одиницею може виступати типорозмір, артикул, марка. Для продукту калькуляційні одиниці – це вагові одиниці у натурі – кілограм, тонна тощо, вагові одиниці у перерахунку на стандарти продукту.
Калькуляційна одиниця продукції має відповідати одиниці вимірювання, прийнятій у стандартах або технічних умовах на відповідний вид продукції у плані виробництва продукції у натуральному виразі.
|
|
Під час складання планової калькуляції визначається величина прямих і непрямих витрат на виробництво і збут одиниці продукції у плановому періоді.
При цьому більша частина витрат включається до собівартості одиниці продукції у вигляді прямих витрат.
Витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, що споживається на технологічні цілі, визначаються на основі технічно обґрунтованих норм їх витрат на виробництво відповідного виробу і цін на відповідні види матеріальних ресурсів.
Сума витрат на матеріали зменшується на вартість відходів (за ціною їх можливого використання і реалізації).
Витрати на енергію, що споживається на технологічні цілі, також визначаються на основі норм витрат різних видів енергії на виробництво одиниці продукції і середньої їх ціни (собівартості), що складається на підприємстві у плановому році.
У дипломному проекті необхідно показати розрахунок собівартості одного із видів продукції, що планується до випуску.
Розрахунок прямих матеріальних витрат проводиться у табл. 7.
Планування витрат на основну заробітну плату здійснюється з урахуванням трудомісткості робіт і системи оплати праці. За основу для планування витрат беруться нормативні ставки основної заробітної плати, розраховані відповідно до переліку робочих місць і норм їх обслуговування, відрядних розцінок, тарифних ставок та посадових окладів і планового обсягу виробництва відповідних видів продукції.
Таблиця 7