Маркетинг – виробничо–комерційна діяльність підприємства, спрямов на виявлення та задоволення потреб у його продукції (послугах) через продаж її на ринку з метою одержання прибутку. Функції: 1. вивчення ринку, його структуризація, аналіз і прогнозування попиту; 2. вибір сегментів ринку, прийнятих для підприємства; 3. визначення номенклатури та асортименту продуції для ринку; 4. розробка стратегії виходу на ринок і реакції на дії конкурентів; 5. реклама, збут та його стимулювання; 6. політика ціноутворення. Об’єкт маркетингу –“потреби – товар – ціна – реклама - збут”. Центральне місце – товар. Маркетинг інтегрує всі фази підпр. діяльності й пфдпорядковує їх інтересам підприємства на ринку. Маркетинг узалежнює виробництво продукції від попиту на неї.
Види маркетингу: 1. За цілями обміну: комерційний маркетинг (маркетингова діяльність організацій, мета яких – отримання прибутку), некомерційний маркетинг (маркетинг неприбуткових організацій). 2. За сферами застосування: споживчий маркетинг, промисловий маркетинг, маркетинг послуг, фінансовий, будівельний та ін. 4. За особливостями суб'єкта: мікромаркетинг (маркетингова діяльність щодо конкретного виду товару, що виготовл), макромаркетинг (маркетингова діяльність щодо широкого кола товарів і послуг або сфер діяльності на рівні компанії, фінансово-промислової групи, держави). 5. За ступенем ринкової орієнтації: стратегічний маркетинг, тактичний (операційний) маркетинг. 6. За сегментами ринку: масовий (орієнтація на ринок вцілому), диференційований (одночасно на декількох сегментах), концентрований (концентрація на одному сегменті ринку). І т.д. Цілі маркетингу: прибутковість інвестицій; прибутковість акцій; збільшення ринкової частки; збільшення частки нових продуктів.
|
|
Передумови виникнення маркетингу: 1. історична еволюція стихійного ринку в монополію, а потім і в першу пердумову вин. маркетингу - олігополію (стає можливим визначити обсяг попиту й пропонування, передбачити тенденції динаміки цін та можливі дії конкурентів). 2. Швидкі темпи науково-технічного прогресу - забезпечує величезну різнорідність товарів + високі темпи їх оновлення. НТП переносить боротьбу за споживача з ринку у сферу наукових досліджень, які зосереджуються на вивченні потреб споживачів, що постійно змінюються під впливом швидкого розвитку продуктивних сил. 3. Розвиток транспорту, зв'язку, засобів науково-технічної інформації => оперативно реагувати на зміни потреб і коливання ринкової кон'юнктури. 4. Економічні кризи надвиробництва - вирішальним поштовхом стала глибока криза 1929-1933 рр., яка примусила шукати нові, ефективніші форми життєдіяльності капіталу => заміни пріоритету "ринку виробника" на "ринок споживача". Відбулася глибока прив'язка виробництва до споживача - головна суть маркетингу.
|
|
31. Види і цілі маркетинга.
Маркетинг — це виробничо-комерційна діяльність підприємства, спрямована на виявлення та задоволення потреб у його продукції (послугах) через продаж її на ринку з метою одержання прибутку. Маркетинг як різновид діяльності необхідної за умов ринкової економіки, виконує такі функції:
– вивчення ринку, його структуризація (сегментування), аналіз і прогнозування попиту;
– вибір сегментів ринку, прийнятних для підприємства;
– визначення номенклатури та асортименту продукції для ринку;
– розробка стратегії виходу на ринок і реакції на дії конкурентів;
– реклама, збут та його стимулювання;
– політика ціноутворення.
Об’єктом маркетингу є комплекс «потреби — товар — ціна — реклама — збут». Центральне місце в цьому комплексі належить товару, — тобто всьому такому, що продається з метою задоволення певних потреб (продукція, послуги, ресурси, ідеї тощо).
У широкому розумінні маркетинг — це не просто різновид діяльності, а ринкова концепція управління виробництвом, коли принципова ідея — задоволення потреб через ринок — стає засадною для всіх підрозділів підприємства (проектно-конструкторських, технолого-виробничих, фінансово-комерційних). Це означає, що маркетинг інтегрує всі фази підприємницької діяльності й підпорядковує їх інтересам підприємства на ринку. Маркетинг виробництво продукції цілком узалежнює від попиту на неї (від можливості її продати). За умов науково-технічного прогресу й конкурентної боротьби для виживання та успішної роботи кожне підприємство мусить мати розвинуту систему маркетингу, відповідну стратегію й тактику вирішення маркетингових завдань.
Маркетинг підприємства ґрунтується на таких принципах:
– орієнтація усіх сфер діяльності підприємства на задоволення потреб покупців із метою продажу продукції одержання прибутку;
– цілеспрямований та активний вплив на попит, його розвиток;
– гнучке реагування виробництва на зміну потреб і попиту покупців, оперативне пристосування до цих змін;
– використання ціноутворення як механізму реагування і впливу на кон’юнктуру ринку;
– вибір ефективних форм і методів доставки, реклами та продажу продукції;
– підтримування творчої атмосфери серед працівників, причетних до маркетингової діяльності, заохочення їхньої активності (ініціативи) щодо прийняття маркетингових рішень.
У своєму розвитку маркетинг зазнав помітної еволюції, етапи якої можна охарактеризувати через зміну його концепцій. Концепція маркетингу — це загальний підхід підприємства до досягнення своєї мети на ринку. Відомі п’ять концепцій маркетингу: виробнича, продуктова, комерційна, індивідуального маркетингу, соціального маркетингу.
Виробнича концепція передбачає спрямування головних зусиль підприємства на вдосконалення виробництва й мобілізацію внутрішніх резервів із метою розширення обсягу виготовлення продукції та зниження її собівартості. Вона є типовою за умов незадоволеного попиту, що відповідає передусім низькому рівню розвитку ринкових відносин. Застосовується також тоді, коли собівартість продукції висока і є резерви її зниження.
Продуктова концепція характеризується тим, що основну увагу вона приділяє поліпшенню споживчих параметрів виробів, їхніх конструктивних, експлуатаційних показників, підвищенню якості, а завдяки цьому забезпеченню належного збуту продукції. Ця концепція відповідає потребам конкурентної боротьби, коли є можливість підвищувати конкурентоспроможність виробів через їхнє вдосконалення за умов достатньо стабільного попиту.
|
|
Комерційна концепція полягає в тім, що для забезпечення належного збуту активізується передовсім робота комерційних служб: працівників реклами, агентів зі збуту, продавців тощо. Різні форми психологічного впливу на покупця є найбільш ефективними тоді, коли він погано обізнаний з пропонованою продукцією та її споживчими якостями.
Концепція індивідуального маркетингу орієнтує підприємство на виявлення індивідуальних потреб покупців і спрямовує зусилля на те, щоб задовольнити ці потреби ліпше, ніж конкуренти.
Концепція соціального маркетингу не обмежується виявленням і задоволенням індивідуальних потреб як умови ефективної діяльності підприємства, а бере до уваги суспільні потреби та інтереси передусім перспективного характеру: охорону навколишнього середовища, природних ресурсів, здоров’я людей, національної безпеки тощо.
Зрозуміло, що підприємство, яке мусить постійно адаптуватися до мінливого зовнішнього середовища, не реалізує тільки якусь одну концепцію. Концепції маркетингу поєднуються й використовуються комплексно залежно від конкретних умов.