Правила конструювання анкети

Анкета є тиражованим документом, сформованим за певними правилами та вимогами. Вона заповнюється респондентом самостійно, тому повинна бути максимально зрозумілою.

Анкета складається із декількох частин, які в своїй сукупності утворюють систему питань, що дозволяє отримати інформацію, необхідну для прийняття рішень із досліджуваної проблеми.

На першому місці в анкеті завжди вступна частина (преамбула, “шапочка”), в якій вказуються:

Хто проводить опитування;

З якою метою проводиться опитування

За вступною частиною, як правило, йде основна частина анкети, яка містить блоки запитань до респондентів, і остання частина анкети це – паспортичка або соціально-демографічний блок.

Основна частина, як правило починається з контактних запитань:

Чи вважаєте Ви, що набуті в інституті знання допоможуть Вам вирішувати життєві проблеми?

1.Так. 2. Ні. 3. Важко відповісти.

Після контактних пропонуються основні запитання, зміст яких повністю визначається метою та завданням дослідження.

Завершують блок основних питань завершальні питання, функція яких полягає у знятті психологічної напруги у респондента, дають змогу відчути, що ним зроблена велика і необхідна робота.

А в паспортичку частіше всього включають питання, що розкривають: стать, вік, професію, освіту, соціальний статус, сімейне положення.

Класифікація питань: Відкриті, Закриті, Напівзакриті:

16. Культура і суспільство.

Культура — це система цінностей, уявлень про життя і кодів поведінки, що є спільними для людей, які пов'язані певним способом життя.

Усі ці цінності, уявлення і коди поведінки є для людей непорушними правилами, що диктують як вони мають діяти в тій чи іншій ситуації, як спілкуватися з іншими людьми, вступати з ними у різноманітні стосунки і будувати суспільні структури. Люди, позбавлені культури, тобто усіх цих цінностей, уявлень про життя, були б безпорадними, нездатними до об'єднання для вирішення різних проблем, наш суспільний світ розпався, а всі — загинули б.

Культура є складним динамічним утворенням, яке має винятково соціальну природу.

Культура формує особистість людини. Вона одночасно обмежує людську свободу і сприяє людській свободі.

Культура у суспільстві відіграє багато функцій, найголовнішими з яких є такі:

По-перше, функція соціальної пам'яті. Культура зберігає, передає і вдосконалює людський досвід.

По-друге, освітньовиховна функція. Індивід стає особистістю, членом суспільства в процесі соціалізації, тобто засвоєння знань, мови, символів, цінностей, звичаїв, традицій свого народу, своєї соціальної групи і всього людства.

По-третє, комунікативна функція. Культура — засіб спілкування людей, дозволяє їм пізнати і зрозуміти одне одного.

По-четверте, інтегративна і дезінтегративна функція. Засвоєння культури створює у людей — членів певної соціальної групи — відчуття спільноти. Таким чином, культура згуртовує людей, інтегрує їх, забезпечує цілісність спільноти. Але, згуртовуючи людей на базі якої-небудь однієї субкультури, вона тим самим протиставляє їх іншим, роз'єднуючи ширші спільноти. Всередині цих ширших культурних спільнот можуть виникати конфлікти на культурному ґрунті.

По-п'яте, регулятивна функція. Під час процесу соціалізації — цінності, ідеали, норми, зразки поведінки стають частиною самосвідомості особистості. Вони формують і регулюють її поведінку. Культура визначає певні рамки в яких може і повинна діяти людина.