2018-01-21
246
Оскільки політика — явище складне і багатоманітне, то і структура соціологічного знання про неї є складною і розгалуженою. У зв'язку з цим дослідники вирізняють такі внутрішні складові соціології політики, як соціологія політичних рухів і партій, соціологія держави, соціологія політичної свідомості і політичної поведінки, соціологія міжнародних відносин тощо. Зупинимось докладніше на деяких з них.
Політична партія є політичним рухом, який має високий ступінь організації і прагне до реалізації своїх цілей, борючись за владу або за здійснення цієї влади в соціальній практиці. Є.Вятр будує типологію політичних рухів, виходячи з різних критеріїв
Якщо мова йде про ставлення до існуючого політичного устрою, то з цієї точки зору можна вирізнити:
• консервативні політичні рухи (які прагнуть зберегти існуючий стан речей);
• реформаторські (які стоять на позиціях збереження певного політичного устрою, але вважають за потрібне вдосконалити його);
• революційні (які відкидають існуючий лад і мають намір замінити його іншим);
• контрреволюційні (які скеровані проти певного політичного ладу, що встановився внаслідок перемоги революційних або реформаторських рухів, і мають на меті замінити його попереднім устроєм).
Якщо критерієм є ступінь і форма організації політичних рухів, то соціологічному аналізу піддаються стихійні, слабоор-ганізовані політичні рухи, рухи з високим ступенем організації. Найбільш розповсюдженою нині формою останніх є політичні партії.
У працях Н.Смелзера розглядаються основні форми держави, до яких він відносить:
• тоталітарну державу (така держава прагне повністю підкорити собі громадян)
• авторитарну державу (в якій влада зосереджена в руках монарха або диктатора)
• демократичну державу
Суть держави проявляється в її функціях як основних напрямках діяльності. До них належать: регулювання економічного життя, культурно-виховна функція, сприяння розвитку освіти і науково-технічного прогресу, забезпечення обороноздатності країни, співробітництва з іншими державами і народами.
