2018-01-21
612
Протягом останнього десятиліття чимало дискусій викликає проблема маніпулятивних технологій, жертвою яких стають громадяни, котрі навіть і не підозрюють, що їхня свідомість є об’єктом чиїхось атак. Надто актуалізується цей феномен у контексті виборів.
Головна мета маніпуляції — забезпечення пасивності аудиторії. І вона буде запрограмована на виконання певних дій.
Упередженість ЗМІ є загальновідомим і загальновизнаним фактом. Західні дослідники приділяють цій проблемі в контексті виборів багато уваги, намагаючись вивести певні теоретичні формули для вираховування наслідків такої стаціонарної тенденції інформаційної політики. Так, Л. Сабато констатує: «Усі форми вираження упередженості в пресі — підтримка конкретних кандидатів, установлення порядку денного, позаідеологічна упередженість — мали великий вплив на розвиток журналістики в царині висвітлення подій виборів». Н. Кеннет пише, що навіть випуски новин не можуть бути вільні від упереджених предиспозицій. Автор визнає, що британська преса дуже далека від того, аби вповні відповідати стандартам демократичності.
|
|
|
Цікаве політико-психологічне дослідження з цієї проблеми презентували В. Евеланд та Д. Шах. Вони виходять з того, що, по-перше, значний відсоток глядачів переконаний в упередженості програм новин і, по-друге, в разі визнання цієї упередженості люди здебільшого сприймають її як протилежну й не відповідну їхнім поглядам. Автори висунули гіпотезу, що найбільший ступінь викривлення припишуть новинам люди з чіткою власною політичною позицією, ті, хто сам залучений до активного політичного життя, а також ті, хто має можливість обговорювати актуальні політичні проблеми з однодумцями [9]. Отже, ступінь упередженості ЗМІ у висвітленні виборчої кампанії сильно корелюється з дією інших чинників, що безпосередньо від них не залежать. Найперше, з уже сформованими політичними переконаннями кожної окремої людини. Таким є фундамент конструкції мас-медійної виборчої будови. Тепер варто глянути, що над ним височіє.
