Застава як запобіжний захід

- Суть застави як запобіжного заходу, предмет застави

Застава (ст. 182 КПК) – це запобіжний захід, суть якого полягає у внесенні коштів заставодавцем у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Предметом застави можуть бути лише кошти у грошовій одиниці України, які вносяться на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Не можуть бути предметом застави кошти, на які накладено арешт.

- Ким може бути внесена застава в порядку кримінального провадження, обмеження в колі заставодавців.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

- Межі розміру застави залежно від тяжкості вчиненого злочину, чи може розмір застави перевищувати ці межі

Розмір застави визначається у таких межах (ч.5 ст.182 КПК):

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, − від 5 до 20 РМЗП;

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від 20 до 80 РМЗП;

− щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, – від 80 до 300 РМЗП.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 РМЗП відповідно.

- Застава як альтернатива триманню під вартою. Випадки недопустимості заміни тримання під вартою заставою?

При внесенні заставодавцем або іншою особою від імені підозрювано­го, обвинуваченого застави у визначеному в ухвалі розмірі, уповноважена службова особа місця ув'язнення, отримавши та перевіривши документ, що підтверджує вне­сення застави, негайно здійснює розпорядження про звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, про­курора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового проваджен­ня - прокурора та суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у ви­гляді застави

Недопустимість заміни:Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, що, по-суті, виключає можливість її подальшого обрання. Це, зокрема, стосується: злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочину, який спричинив загибель людини; особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Ці положення унеможливлюють застосування застави при вчиненні насильницьких та особливо тяжких злочинів, а також у випадках недотримання умов при обранні більш м'якого запобіжного заходу (застави).

- В якому випадку застава зараховується в дохід держави?

Застава звертається в дохід держави і зараховується до спец. фонду Держбюджету у таких випадках (ч. 8 ст. 182 КПК):

− у разі невиконання обов'язків заставодавцем;

− якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки;

− якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки.

- В якому порядку вирішується питання про звернення заставив дохід держави?

Питання про звернення застави в дохід держави на стадії досудового роз­слідування вирішується за клопотанням прокурора слідчим суддею, а на стадії судового провадження за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду, судом, у провадженні якого знаходиться справа, - в судовому засіданні, за участю прокурора, заставодавця, обвинуваченого, його захисника в поряд­ку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (ст. 193 КПК).

У випадку звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного.