2017-11-01
293
Цей загальний термін спочатку застосовувався до стандартного методу САУ в терапії. У цьому розділі будуть описані деякі спеціалізовані методи символодраматичної терапії [7].
Досвід показує, що чим менше терапевт направляє пацієнта, тобто чим менше завдань і вони менш активні, тим краще терапія. Отже, техніку управління, яка буде описана в цьому розділі, слід використовувати тільки в спеціальних випадках. Символодраматичний підхід включає шість методів управління. Вони виявилися дуже ефективними для лікування. Більш того, в спеціальних випадках, вони дуже корисні для рекомпенсації сильних невротичних реакцій. Ці методи: внутрішній психічний крокомір, конфронтація, годування, примирення, вичерпування або знищення і магічні флюїди.
а. Внутрішній психічний крокомір. Пацієнту потрібно віддати стільки відповідальності, скільки можна, за напрям і швидкість свого власного лікування. Відповідно до цієї установки я часто довіряю контроль за курсом терапевтичного процесу психіці пацієнта. Тут спонтанно виявляється внутрішній психічний крокомір, вплив якого на процес лікування викликаний САУ. Пацієнта просять дозволити собі бути веденим однією із його власних символічних фігур. Наприклад, він може їхати верхи на слоні, коні, верблюді або іншій тварині. І потім він чекає, куди вона його повезе. Таким же чином пацієнт може уявити в САУ добру чарівницю або фігуру годуючої матері. І тоді функція ведення може бути передана їй.
Коли пацієнт демонструє дбайливі і допомагаючі образи, їх поява припускає існування пригніченого дитячого досвіду з позитивною фігурою матері. Цей новий і позитивний розвиток приносить користь пацієнту, даючи йому нові сили. Парадоксально, але ці фемінінні образи допомагають розвинути маськулінні відчуття у пацієнтів чоловіків. Покращення виявляються і в його відчуттях і в трансформованому змісті його уяви.
Ь. Конфронтація. Це один із способів поводження з архаїчними символічними фігурами, які виникають з лісу, печери або болота. Коли пацієнт уявляє, як змія виповзає з болота і нападає на нього, терапевту часто важко вирішити, що запропонувати. Чи треба бігти або боротися? Здається, обидва варіанти терапевтично даремні. Перший пропонує пацієнту діяти боязко, а останній нереалістичний, тому що невідомо, чи зуміє він справитися із змією. Конфронтація ─ це дуже сильна альтернатива і, при тонкому використанні, дуже активний метод. Вона вимагає досвідченого терапевта, який може справитися з сильними емоційними спалахами пацієнта. У разі агресивної змії, терапевт повинен наполягти на тому, щоб пацієнт не тікав від неї і не вступав в боротьбу. (Цей останній спосіб подобається багатьом пацієнтам, але вони звичайно спантеличені через його небезпечність.) Натомість терапевт просить пацієнта твердо стояти на землі, не рухатися і використовувати дуже стародавню магічну практику: нейтралізувати тварюку, пильно дивлячись очі в очі. Пацієнта просять безперервно дивитися їй в очі і, одночасно, детально описувати зовнішність тварюки: зуби, очі, рухи, емоційні вирази тощо.
Важлива межа методу конфронтації з нападаючою символічною фігурою полягає в стійкому пильному погляді в очі цієї тварюки. Завдання пацієнта розкрити послання або сенс, які існування цієї фігури має, і, отже, вигнати її з уяви. Протягом цієї конфронтації терапевт активно підтримує пацієнта в продовженні опису чудовиська, повторюючи раніше згадані інструкції і тримаючи за руку, якщо потрібна моральна підтримка.
Хоча вся процедура конфронтації може тривати 10-30 хвилин, що-небудь дуже важливе трапляється за цей час. Відбуваються справжні трансформації. Агресивна фігура може стати слабкішою і меншою, і рано чи пізно трансформуватися в інше створіння. Як правило, нова тварина стоїть вище по філогенетічній драбині, чим попередня. Змія, наприклад, може трансформуватися в птаха, потім в ссавця і, врешті-решт, у фігуру злої матері, що показує походження початкового символу. З психоаналітичної точки зору, кінцевий результат конфронтації полягає в посиленні його.
с. Годування. Годування ─ це найм'якший спосіб поводження з небезпечними фігурами, які з'явилися з печери, лісу або болота. Тому він зручний для менш досвідчених терапевтів. Це хороший спосіб для пацієнта поводитися з агресивними і небезпечними фігурами. Наприклад, велетень вийшов з печери. Він в гніві і хоче убитий пацієнта. Що йому робити? Неможливо навіть намагатися використовувати принцип конфронтації. Тоді я пропоную пацієнту уявити, що він годує створіння. Звичайно, їжі повинно бути в достатній кількості, і терапевт повинен бути готовий запропонувати інструкції, яку їжу і в якій кількості потрібно згодувати. Для велетня я міг би запропонувати пацієнту, що прибула колона візків, кожна завантажена тушами м'яса. Завдання пацієнта згодувати все це м'ясо велетню. Можливо, на початку велетень відмовиться від їжі, але за допомогою декількох, навіювань він почне їсти. Тепер завдання пацієнта нагодувати його настільки, наскільки це можливо. Велетень повинен з'їсти значно більше, чим йому потрібно. Перегодовування дуже важливе. Звичайно трапляється, що велетень втрачає свою агресивність, стає сонним, лягає і готовий заснути.
У цій символічній дії пацієнт несвідомо вчиться тому, що він може зіткнутися з лякаючими аспектами своєї власної психіки, справитися з ними через їх визнання і виробити з ними модус вівенді. Подальша конфронтація може привести до трансформації лякаючої фігури гіганта в слабкий і безпечніший символ.
d. Примирення. Метод примирення може в деяких випадках використовуватися як додатковий інструмент до принципів конфронтації і годування. Всі три техніки часто комбінуються. Головна мета примирення ─ зробитися другом ворожої символічної фігури шляхом спілкування з нею, торкання фізично, наприклад рукостискання, або демонстрації прихильності до неї будь-якими іншими шляхами. Звичайно, можна чекати, що пацієнт буде противитися цим інструкціям і навіть може відмовлятися робити будь-які з цих речей. Спочатку він може дуже боятися торкатися до тварини, і терапевт може навіть його трохи підштовхувати і заохочувати. Ось приклад, що ілюструє цю техніку:
«Студент хімії двадцяти одного року провалив важливий іспит. Він показав хороші знання, коли його екзаменував молодий викладач, але коли він потім тестувався професором, він так занервував, що не зміг показати свою компетентність. Він прийшов до мене в день перед перездачею. Я знав його сім'ю дуже добре. Він мав дуже авторитарного батька, який і був причиною його невротичних труднощів. Обговорюючи ситуацію з молодим чоловіком, я виявив підтвердження моїм підозрам, коли він зізнався, що його професор хімії немолодий і дуже строгий чоловік, по відношенню до якого він відчуває себе дуже амбівалентно. Потім ми використовували спрямоване фантазування.
Після уяви долини, я попросив його дивитися в темряву лісу і чекати, поки професор з'явиться з нього. Був деякий спротив, і я витратив якийсь час, зробивши декілька навіювань, перш ніж професор з'явився. А коли він з'явився, то ігнорував пацієнта повністю. Тоді я зробив ряд нових навіювань, що підтримують пацієнта. Врешті-решт, він спробував звернутися до свого викладача і потиснути йому руку, але професор реагував негативно. Потім пацієнт завів розмову і здається досяг успіху в тому, щоб стати професору другом. Але це здавалося недостатньо переконувало, що молода людина здатна завтра добре скласти іспит. Я запропонував потім метод годування і попросив його узяти всі речі, необхідні для хорошого пікніка. Він наповнив пакети за допомогою навіювань сендвічами, курчам і пляшкою хорошого вина і запросив викладача на пікнік. Після деяких коливань професор погодився, і потім вони разом добре поїли. У цей момент пацієнта просили уявляти, що викладач з'їдає більше, ніж можна було б припустити. Після прекрасного пікніка вони розлучаються у хорошому настрої, сміючись і поплескуючи один одного по спині. Після закінчення фантазування пацієнту дали завдання повторити його удома, перед сном. На наступний ранок він був абсолютно розслаблений і не хвилювався під час іспиту у цього професора. Він одержав тільки хороші оцінки».
Не вдаючись в деталі теорії, я вважаю, що зміг змінити баланс амбівалентного емоційного відношення пацієнта до образу «батька-професора», подолавши ворожі відчуття, спроектовані пацієнтом на уявну людину. Образ страшного професора є частина самого пацієнта; а саме - похідне інтроєкційованого батька. Уявне примирення з цим професором означає асиміляцію інтроєкта, який був знехтуваний і розщеплений психікою молодої людини, і спроектований на професора. Це також означає відділення цього особливого похідного ─ «професора» - від могутнішого інтроєкта батька і диференціацію між ними.
е. Вичерпання або знищення. Це дуже небезпечний інструмент управління в САУ. Його слід використовувати тільки досвідченим терапевтам. Він дуже могутній і корисний, але є ризик, що може бути використаний пацієнтом як напад на самого себе. Це залежатиме від того, чи є атакуюча символічна фігура похідним інтроєкта або самим інтроєктом.
«Унаслідок автомобільної катастрофи тридцятирічна жінка страждала від іпохондрії, яка примушувала її відчувати себе вмираючою. Хоча не було ніяких органічних розладів, вона відчувала себе слабкою і не покидала ліжка. У своїй уяві вона побачила Смерть, що виникає із стовбура дерева, біля якого її чоловік вів машину. Шляхом навіювання Смерть примусили в уяві піти в поля, щоб у такий спосіб її вигнати. Коли вона хотіла сісти на відпочинок, її знову штовхали далі. Одного разу вона хотіла сховатися в кукурудзяному полі, іншого ─ забігла в будинок пацієнтки і уляглася на кушетку. Коли вона прийшла на ринкову площу міста, її висміяв натовп. Врешті-решт, вона підійшла до струмка і впала в нього. Вода розчинила її кістки, які вже обсипалися. Наступного дня страх смерті у пацієнтки зник. Вона піднялася вперше за час хвороби, і взялася до хатньої роботи».
f. Магічні флюїди. Використання магічних флюїдів в уяві вже обговорювалося в темі струмка. Але цей не єдиний засіб для переживання пацієнтом відчуття насолоди свіжою водою. Я знаю декілька хороших прикладів, коли користь для пацієнта досягалася через уявне купання в струмку або плавання в морі. Окрім джерельної води, є інші магічні рідини, такі як коров'яче молоко, молоко матері, слина або сеча. Уявне використання цих різних рідин для зцілення тілесних недуг і болів слід завжди виконувати обережно, тому що реакції можуть бути амбівалентними. Все залежить від того, чи відчуває він себе достатньо комфортно щодо того, що ми збираємося використовувати. Іншими словами, пацієнт повинен зрозуміти і прийняти мету і завдання лікування.
5. Психоаналітичний метод
У психоаналізі продукція пацієнта буває двох різних типів. Це нічні сни, які згадуються протягом терапевтичного часу, і вільне асоціювання навколо змісту сну. Обидва типи відбуваються у різний час, за різних обставин і на різному рівні свідомості. Заповнення цієї різниці залежить від майстерності інтерпретації аналітика. По контрасту САУ пропонує більш інтегровану терапевтичну процедуру; «сновидна робота» і «кушеточная робота» різних типів поєднуються на одній сесії. Це дозволяє пацієнту переживати різні рівні свідомості на одній сесії. За підтримкою і керівництвом аналітика пацієнт може рухатися вперед і назад між образами і концепціями, між відчуттями і розумінням, між страхами минулого і потенціалами майбутнього.
На мою думку, САУ ефективний як метод лікування тому, що він поміщає поряд пригнічені аспекти особистості, пов'язані з регресивними способами функціонування его, із зрілішим его; це запускає їх взаємодію і, таким чином, підсилює інтеграцію первинного і вторинного процесу. Комбінація САУ і психоаналізу особливо корисна для работы з важкими випадками неврозів тривалого характеру.
САУ можна використовувати в психоаналітичній терапії двома шляхами:
А). Можна працювати з вільними асоціаціями, які пацієнт розвиває на різні образи уяви.
Б). Або САУ можна використовувати, коли пацієнт не пам'ятає снів, або коли спостерігається стійкий спротив.
У разі непіддатливого спротиву пацієнт і терапевт можуть одержати корисну інформацію про причини спротиву через образи, що виникають спонтанно на уявній долині або в інших стандартних ситуаціях.
Резюме
Спрямованане афективне уявляння (САУ) ─ це метод інтенсивної психотерапії, який може використовуватися в поєднанні з будь-яким теоретичним поглядом на динаміку особистості, який визнає підсвідому мотивацію, значення символів, спротив і терапевтичну важливість мобілізації афекту. При навіюванні розслаблення пацієнт переживає сни наяву на специфічні теми, які пропонуються терапевтом. Типово процес уяви приймає автономний напрям. Він будить інтенсивні латентні відчуття, які співвідносяться з проблемами пацієнта. Техніка управління і трансформації уяви призводить до бажаних змін афекту і життєвої ситуації.
САУ може використовуватися успішно для пацієнтів з неврозами, психоматічними розладами і в межових станах. Він не так корисний для психотиків і лікування залежностей. Терапевт, який має психоаналітичну підготовку і уміє інтерпретувати сновидіння, знайшов би цей метод близьким собі. САУ підходить для короткострокової терапії. Він також у меншій мірі аніж звичайні методи залежить від здатності точно вербалізувати свої відчуття та емоції.
Література
1. Breuer, J. and Freud, S. Studien uber Hysterie. Deuticke, Leipzig & Vienna, 1895.
2. F r а n до, L. Affektstorungen. Springer, Berlin, 1913.
3. Kretschme, E. Medizinische Psychologie. Thieme, Stuttgart, 1922.
4. Leuner, H. Kontrolle der Symbololinterpretation im experimentellen Verfahren. Z. Psychoter. Med. Psychol., 4:201, 1954.
5. Leuner, H. Experimentelles katathymes Bildderle-ben als ein klinisches Verfahren der Psychotherapie. Z. Psy-chother. Med. Psychol., 5:186 and 233, 1955.
6. Leuner, H. Symbolkonfrontation, ein nicht-inter-pretierendes Vorgehen in der Psychotherapie. Schew. Arch. Neurol. Psychiat., 76:23, 1955.
7. Leuner, H. Symbolodrama ein aktives nicht-ana-lysierendes Verfahren der Psychotherapie. Z. Psychother. Med. Psychol., 7:221, 1957.
8. Krojanker, R. Leuner's Symbolic Drama. Amer. J. Hypn., 9«56, 1965.
9. Leuner, H. Die Leistungen, Indikationen und Gren-zen des Symboldramas. Z. Psychother. Med. Psychol., 10:46, 1960.
10. До про з h. W. Psychotherapeutische Kurzbehandlung somnambuler Fluchtzustande mit dem Symboldrama nach Leuner. Praxis Psychother., 7:1, 1962.
11. Rechenberg, H- G. Das Symboldrama in der psychotherapeutischen Praxis: ein Fallbericht. Z. Psychother. Med. Psychol., 13:239, 1963.
12. Ho If eld, H., and Leuner, H. Der «Vater-mord» als Zentraler Konflikt einer Psychogenen Psychose. Ner-venarzt, 39:1968.
13. Leuner, H. Der assoziative Vorgehen in Symboldrama. Z. Psychother. Med. Psychol., 14:196, 1964.
14. До про r n а d t, H.J. Der Zusammenbang zwischen all-gemeinen Anspruchsniveau und Bestimmen Mekmalen bidhafter Vorstellung. Proc. Internat. Congrs. Psychol., Bonn, 1960.
15. Leuner, H. Das Landschaftsbild als Metapher dy-namischer Strukturen. In Arzt im Raum des Erbelens, Speer, E., ed. J.F.Lehmanns Verlag, Munchen, 1959.
16. У про s s, M. Herkunft und Wesen des Archetypus-Be-griffes. Psyche, 4:484, 1952-1953.
17. Barolin, G. Spontane Altersregression im Symboldrama und ihre klinische Bedeutung. Z. Psychother. Med. Psychol., 11:77, 1961.
18. Erikson, M.H. and Kubie, L.S. The Sucsessful Treatment of an Acute Hysterical Depression by а Return to а Critical Phase of Childhood. Psychoanal. Quart., 10:583,' 1941.
19. Scneck, J. M. S. Spontanious Regression to in Infantile Level During Self-Hypnosis. J. Genet. Psychol., 86:183, 1955.
Стаття опублікована в січні 1969 р. в American Journal of Psychotherapy, vol. XXIII, No. 1, р. 4-22.
Запитання для самоперевірки за темою «Символдрама»:
1. Переваги, сфера застосування та обмеження методу символдрами, тривалість впливу цим методом.
2. Процедура методу символдрами.
3. Інструментарій методу символдрами.
4. Призначення мотиву долина.
5. Послідовність образів та призначення мотиву сходження на гору.
6. Символічне значення образу гори.
7. Значення мотиву струмка, послідовність образів та можливий перебіг образів при роботі з цим мотивом.
8. Символічне значення образу води, його роль у житті клієнта та психологічний принцип який використовується в цьому мотиві.
9. Символічне значення мотиву будинок та образні елементи, які потребують особливої уваги.
10. Призначення мотиву зустрічі зі значими людьми та послідовність його розгортання.
11. Символічні образи, за якми можуть ховатися фігури батька та матері при спротиві у клієнта.
12. Особливості проведення мотиву, що пробуджують зразки сексуальних відчуттів і поведінки у жінок.
13. Особливості проведення мотиву, що пробуджують зразки сексуальних відчуттів і поведінки у чоловіків.
14. Символічне значення мотиву лев та послідовність розгортання образів при його проведенні.
15. Призначення мотиву «ідеальне Я» клієнта та інструкції клієнту.
16. Послідовність продукування образів символічних фігур, що представляють глибоко пригнічений матеріал.
17. Символічне значення мотиву «Болото» та послідовність продукування образів при роботі з ним.
18. Способи роботи з шкідливими реакціями при опрацюванні мотиву «Болото».
19. Складові елементи навчального тренінгу в символдрамі та покази для особливо прискіпливого його застосування.
20. Відмінності при використанні методу симолдрами для діагностики та для терапії.
21. Зміни у образах, що продукуються клієнтом, у разі співпадання інтерпретацій психолога з внутрішнім символічним змістом цього клієнта та назва цього феномену.
22. Можливості поєднання символдрами та роботи зі снами клієнта.
23. Пункти, на які звертають увагу при проведенні символдрами з діагностичною метою.
24. Спосіб поєднання образів САУ з попереднім і актуальним досвідом клієнта.
25. Шість технік для спрямування і управління уявою для рекомпенсації сильних невротичних реакцій.
26. Суть та призначення техніки внутрішнього психічного крокоміру.
27. Суть та призначення техніки конфронтації та вимоги до психолога при її використанні.
28. Послідовність зміни символів у процесі конфронтації.
29. Суть та призначення техніки годування в символдрамі та особливість зміни символу під час її використання.
30. Особливості та небезпеки при використанні техніки вичерпування чи знищення.
31. Суть техніки магічних флюїдів у символдрамі та особливості його застосування.
