Ключ для пiдрахунку iндексiв вольової саморегуляцiї

Аналiз результатів

У загальному виглядi пiд рiвнем вольової саморегуяції розумiється мiра опанування особистою поведінкою у рiзноманiтних ситуацiях, здатнiсть свiдомо керувати своїми дiями, бажаннями і станами.

Рiвень розвитку вольової саморегуляцiї може бути охарактеризовано в цiлому й окремо за такими властивостями характеру, як наполегливiсть та самовладання. Рiвнi вольової саморегуляцiї визначаються порiвнянням із середнiми значеннями кожної шкали. Якщо вони складають бiльше половини максимально можливої суми збiгань, то цей показник вiдображає високий рiвень розвитку загальної саморегуляцiї, наполегливостi чи самовладания. Для шкали В ця величина становить 12, для шкапи Н — 8, для шкали С — 6.

Високий бал за шкалою В властивий емоцiйно зрiлим, активним, незалежним, самостiйним особам. Їх вiдрiзняє спокiй, упевненiсть у собi, стiйкiсть намiрiв, реалiстичнiсть поглядiв, розвинене почуття особистого обов’язку. Як правило, вони добре рефлексують особистi мотиви, планомiрно втiлюють власнi намiри, вмiють розподiляти зусилля і здатнi контролювати свої вчинки, володiють вираженою соцiально-позитивною спрямованiстю. У межових випадках у них можливе нарощування внутрiшньої напруги, пов’язаної з прагненням контролювати кожен нюанс власної поведiнки i з тривожнiстю з приводу найменшої її спонтанностi.

Низький бал спостерiгається в людей чутливих, емоцiйно нестiйких, вразливих, невпевнених у собi. Рефлексивнiсть у них не висока, а загальний фон активностi, якправило, занижений. Їм властива iмпульсивнiсть і нестiйкiсть намiрiв. Це може бути пов’язано як з незрiлiстю так i з вираженою витонченiстю натури, не підкріплено здатнiстю до рефлексії та самоконтролю.

Субшкала наполегливiсть характеризує силу намiрiв людини — її прагнення до здiйснення розпочатої справи. На позитивному полюсi — дiяльнi, працездатнi люди, активно прагнуть до виконання запланованого, їх мобiлiзують перешкоди на шляху до мети, не вiдвертають альтернативи і спокуси, головна їхня цiннiсть — розпочата справа. Таким людям притаманна повага до соцiальних норм, прагнення повнiстю пiдпорядкувати їм свою поведiнку. У крайньому проявi можлива втрата гнучкостi поведiнки, поява манiакальних тенденцiй. Низькi значення за даною шкалою вказують на пiдвищену лабiльнiсть, невпевненiсть, iмпульсивнiсть, що можуть призвести до непослiдовностi в поведiнцi. Знижений фон активностi i працездатностi, як правило, компенсується в таких людей, пiдвищеною чутливiстю, гнучкiстю, винахiдливiстю, а також тенденцiєю до вiльного трактування соцiальних норм.

Субшкала самовладання вiдображає рiвень довiльного контролю емоцiйних реакцiй і станiв. Високий бал за субшкалою набирають люди емоцiйно стiйкi, якi добре володiють собою в рiзноманiтних ситуацiях. Характерний для них внутрiшнiй спокiй, упевненiсть у собi звiльняють вiд страху перед невiдомим, пiдвищують готовнiсть до сприймання нового, непередбаченого i, як правило, поєднуються iз свободою поглядiв, з тенденцiєю до новаторства і радикалiзму. Разом з тим, прагнення до постiйного самоконтролю, надмiрне свiдоме обмеження спонтанностi може призвести до пiдвищення внутрiшньої напруженостi, до переважання постiйної стурбованостi та втоми.

На другому полюсi цiєї субшкали — спонтаннiсть, iмпульсивнiсть, якi у поєднаннi з вразливiстю та переважанням традицiйних поглядiв захищають людину вiд iнтенсивних переживань і внутрiшнiх конфлiктiв, сприяють незворушному настрою.

Соцiальна бажанiсть високих показникiв за шкалою рiзноманiтна. Високi рiвнi розвитку вольової саморегуляції можуть бути пов’язанi з проблемами в органiзацiї життєдiяльностi та iз стосунками з людьми. Часто вони вiдображають появу дезадаптивних рис і форм поведiнки. На вiдмiну вiд них, низькi рiвнi наполегливостi та самовладання почасти виконують компенсаторні функцiї. Вони також говорять про порушення в розвитку властивостей особистостi та в її умiннi налагоджувати стосунки з iншими, а також адекватно реагувати на тi чи iнші ситуації.

Здобувши інформацiю про усвiдомлюванi особливостi саморегуляцiї, можна розробити програму вдосконалення вiдзначивши тi властивостi, якi в першу чергу потребують розвитку або корекцiї.