Чи важливо мати ідеал

Самовиховання потребує тривалих вольових зусиль, уміння керувати собою, досягати поставленої мети, не зане­падати духом від невдач. Підвищує ефективність процесу самовиховання ідеал, до якого прагне особистість. Спостереження переконують, що до самовиховання байдужі переважно ті, хто не має життєвої мети, ідеалу.

У працях психологів і у творах художньої літератури виділяється ознака, за якою, крім інших, відрізняються люди — це схильність до постійного висування нових цілей саморозвитку, хоча вона може бути виражена різною мірою. Існує чимало людей, які досягають певних результатів (освіти, посади, високого доходу, популярності) і не прагнуть до подальших досягнень у самовдосконаленні, піклуючись тільки про підтримання свого становища і забезпечення побутового комфорту. З іншого боку, є люди, які ніколи не задовольняються існуючим рівнем знань і соціальних досягнень. До цього їх спонукає потреба у самовдосконаленні і духовному зростанні. Ця потреба наповнює життя людини значенням і змістом, робить його насиченим і цікавим. Такі люди постійно підвищують свою професійну кваліфікацію та загальний культурний рівень. Вони, як правило, уникають поверхових засобів самоствердження, бо мають змістовні інтереси, їм невідома нудота і розчарування у житті, бо й у випадку серйозних неприємностей залишається потяг до майбутніх досягнень. Навіть у пенсійному віці такі люди знаходять зміст і перспективу власного життя. Видатні досягнення у всіх галузях людської діяльності здебільшого належать людям з розвиненою потребою у самовдосконаленні.
Видатний американський психолог А. Маслоу провів глибоке вивчення людей з розвиненою потребою у самоактуалізації, тобто саморозвитку, самореалізації, самовдосконаленні. Дослідження показало, що такі люди мають велику цінність як з об'єктивної, суспільної точки зору, так і з позиції їх власного задоволення життям.