Тема 2. Національно-визвольна боротьба народів світу

Словник понять і термінів з всесвітньої історії (10-11 кл.)

(згідно Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів)

Профільний рівень

Суспільно-гуманітарний напрям

Історичний профіль

КЛАС

Тема 1. Промислово розвинуті країни світу

На початку ХХ ст.

Виконавча влада – одна з трьох гілок державної влади, яка спрямовує й організовує внутрішню і зовнішню діяльність держави, забезпечує здійснення втіленої у законах волі суспільства, охорону прав і свобод людини.

Державне регулювання економіки – це майже всі функції держави, пов’язані з економічною та економіко-соціальною діяльністю і покликані забезпечити умови функціонування ринкової економічної системи; активне втручання держави в економічні відносини для забезпечення розвитку господарства, стабільності грошової одиниці.

Дуалістична монархія (двоїста монархія) – форма державного правління, за якої поряд з монархом функціонують парламент і уряд. Глава держави особисто формує уряд, який відповідальний не перед парламентом, а монархом. Монарх має право накладати вето (заборону) на закони, які приймає парламент.

Законодавча влада – одна з трьох гілок державної влади, суть якої полягає у здатності держави впливати на діяльність і поведінку людей та їх об'єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), які приймаються представницькими органами влади (парламентами).

Конституційна монархія – форма державного правління, за якої влада монарха обмежена законом – конституцією та обраним законодавчим органом влади – парламентом. Існує певне співвідношення повноважень монарха і парламенту. Хоча монарх і призначає уряд, проте уряд контролюється парламентом; нормативні акти, які видає монарх, набувають юридичної чинності після затвердження їх парламентом. Часто для характеристики цієї форми правління використовують синонім «парламентська монархія».

Нація (від лат. natio – плем’я, народ) – полісемантичне поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи. Існує два основних значення терміна: 1) політична спільнота громадян певної держави – політична нація. Часто вживається як синонім терміна «держава», коли мається на увазі її населення, наприклад, для посилання на «національні» університети, банки, установи тощо; 2) етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як особистим відчуттям «національної ідентичності», так і колективним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших). У цьому значенні фактично є синонімом терміна «народ».

Президентська республіка – форма державного правління, за якої існує глава держави – президент, який може поєднувати повноваження глави держави й уряду. Президент призначає уряд, який є політично відповідальний перед ним; він може користуватися правом вето (заборони) щодо актів парламенту; за певних обставин може розпустити парламент, а парламент може ініціювати процес усунення президента від влади (імпічмент) у випадку порушення ним конституції або скоєння злочину.

Профспілковий рух (в Англії – рух тред-юніонів) – рух організованих робітничих об'єднань – професійних спілок, що об’єднували працівників різноманітних галузей промисловості і різноманітної кваліфікації.

Соціал-демократичний рух – організований рух партій соціал-демократичного спрямування, направлений на реалізацію принципів демократії, соціальної справедливості й рівності.

Судова влада – одна з трьох гілок державної влади, необхідна умова реалізації принципу поділу влади, покликана запобігати можливості змови чи протистояння двох інших гілок влади (законодавчої і виконавчої), створювати перепони на шляху виникнення диктатури.

Технічний прогрес – розвиток матеріального виробництва, результатом якого є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Фемінізм (франц. feminisme, від лат. femina – жінка)– рух жінок за надання їм рівних із чоловіками прав у різноманітних сферах суспільного життя.

Тема 2. Національно-визвольна боротьба народів світу

Латифундизм (лат. latifundium, від latus - широкий і fundus – земля, маєток)– система землеволодіння, основу якої складають великі поміщицькі землеволодіння – латифундії; засилля латифундій в економіці слаборозвинутих країн Латинської Америки.

Національно-визвольний рух - масова боротьба представників різних станів за релігійну, соціальну і політичну свободу всього народу; рух, спрямований на знищення іноземного панування та завоювання національної незалежності, ліквідація національно-колоніального гніту те експлуатації, забезпечення права нації на самовизначення, створення національної держави.

Традиційне суспільство – суспільство, яке регулюється традиціями. Збереження традицій є в ньому більш високою цінністю, ніж розвиток. Для такого суспільства характерні: переважання аграрного господарства, стала соціальна структура, становий устрій, низька мобільність (рухливість, здатність швидко пересуватися або змінюватися, діяти), високі смертність і народжуваність, невисока тривалість життя. Людина такого суспільства сприймає світ і усталений порядок як щось незмінно-цілісне, священне, що не підлягає змінам. Місце людини в суспільстві, її права та обов’язки (статус) визначаються традицією (як правило – за правом народження). У традиційному суспільстві переважає колективізм і колективні інтереси, індивідуалізм і приватні інтереси не заохочуються, тому що свобода індивідуальних дій може призводити до порушення усталеного порядку. Найбільше цінуються не дії людини, а те місце, яке вона посідає в ієрархії.