Тема 11. Розвиток культури у перші десятиріччя

ХХ ст.

Авангардизм (франц. avant-garde – передовий загін) – художній напрям, що охоплює багато новаторських і бунтарських течій у мистецтві ХХ ст. Найбільш загальні їх риси: свідоме спрямування на пошук нової художньої мови, здатної виразити новий світ; революційне заперечення традиційного мистецтва (як «обивательського», «буржуазного», «академічного» тощо), а також пов’язаних із ним цінностей; прагнення до створення нової реальності й, отже, відмова від зображення «видимого світу» (тобто картини – це не «вікно у світ», не «шматочок реальності», а щось на зразок філософського твору, який виражає концепцію художника); аналітичність, розрахована на інтелектуалів. Для авангарду характерний також синтез мистецтв, їх взаємодія (напр., живопис і музика).

«Втрачене покоління» - літературна течія, яка існувала в період між двома війнами – Першою та Другою світовою. Ця течія об'єднала таких письменників, як Джеймс Джойс, Ернест Хемінгуей, Джон Дос Пассос, Томас Еліот, Френсіс Скотт Фіцджеральд, Річард Олдінгтон. Втрачене покоління — це молоді люди, що були призвані на фронт у віці 18 років, часто ще не закінчивши школу, рано почали вбивати. Після війни такі люди часто не могли адаптуватися до мирного життя, багато хто покінчив з собою, деякі божеволіли. Вислів «втрачене покоління» став популярним з легкої руки Гертруди Стайн. Визначаючи літературну течію, яка існувала в період між двома війнами, Стайн сказала відомі слова: «Усі ви – втрачене покоління», звертаючись до молодих американських письменників-екс-патріотів, яким (як і їй самій) творення модерної американської літератури видавалося можливим лише в Парижі. У 1930-1931 рр. Еріх Марія Ремарк написав роман "Повернення", в якому розповідає про повернення на батьківщину після Першої світової молодих солдатів, які вже не можуть жити нормально, - і, гостро відчуваючи все безглуздя, жорстокість, бруд життя, все-таки намагаються якось жити. Епіграфом до роману стали рядки:

Солдати, повернені батьківщині,

Хочуть знайти дорогу до нового життя.

В своєму романі «Три товариші» він передрікає сумну долю втраченому поколінню. Ремарк майстерно описує становище, в якому опинилися ці люди. У повоєнній Німеччині панує розруха, бідність, безробіття, нестабільність, знервована атмосфера. Ремарк так само дає і характеристику самим представникам «втраченого покоління». Це люди жорсткі, рішучі, вони визнають лише конкретну допомогу й іронічні з жінками. Чуттєвість у них стоїть попереду почуттів.

Джаз (англ. jazz) – форма музичного мистецтва, що виникла на межі ХІХ-ХХ ст. в США як синтез африканської та європейської культур і затвердився передусім в негритянському середовищі в США. Головні риси джазу – провідна роль ритму, мелодійні акценти, які породжують відчуття хвилеподібного руху, імпровізаційний початок і т.д. Джазом також називають оркестр, що складається переважно з духових, ударних і шумових інструментів, призначених для виконання такої музики. Уперше це слово з'явилося в 1913 р. в одній із сан-франциських газет, у 1915 р. з'явилося на грамплатівці, записаній знаменитим новоорлеанським оркестром «Original Dixieland Jazz Band». У 1920-ті рр. мода на джаз прийшла з Америки в Європу.

Кінематограф (від грец. kinema – рух, зміна, grapho – пишу) – 1) спочатку назва апарата для зйомки на кіноплівку об’єктів, що рухаються, та наступного відтворення знімків шляхом проекції на екран; 2) видовище (а також система його організації), засноване на використанні кінотехнічної апаратури. Винайдений 1895 р. братами Огюстом і Луї Люм’єрами кінематограф став швидко удосконалюватися. Спочатку на екранах відбувався тільки рух чорно-білого зображення, без звуку. Ранні фільми мали статичний план, показували подію без монтажу чи інших кінематографічних прийомів.

Масова культура – культура, популярна й поширена серед широких верств населення у даному суспільстві; явище, що виникло в умовах індустріального суспільства. В її основу закладено тенденції до росту грамотності населення, спільності цінностей та інтересів у рамках національних культур. Вона розрахована на споживацький попит та задоволення потреб основної маси населення. Термін вперше з'явився в працях Хосе Ортега-і-Гассета та Макса Горкгаймера та означав культуру, що протиставляється «високій».

Модернізм (франц. modernisme)– загальний термін, що позначає сукупність мистецьких напрямів та шкіл ХХ ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Для цих напрямів був характерним розрив з гуманістичними традиціями класичного мистецтва, з матеріалізмом в естетиці і реалізмом у художній творчості. Настрої безнадійності, неприйняття реального життя, культ краси як єдиної цінності, індивідуалізм, зневага до соціальних проблем лягли в основу багатьох проявів модернізму: авангардизм, футуризм, кубізм, абстракціонізм та ін.

Мюзикл (від англ. musical – музичний спектакль)– музично-сценічна вистава, в якій поєднуються різноманітні жанри і виражальні засоби естрадної та побутової музики, хореографічного, драматичного і оперного мистецтва. Від оперети відрізняється наскрізним драматургічним розвитком, використанням вокально-хореографічних ансамблів, драматичним змістом. Мюзикл як жанр виник у США у 1920-х рр..

Нобелівська премія – одна з найпрестижніших міжнародних премій. Сума премії непостійна, вона змінюється в залежності від доходів Нобелівського фонду. Премія заснована згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, який винайшов динаміт. Весь свій статок (близько 31,5 млн. шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності (фізика, хімія, фізіологія або медицина, література і особливі досягнення перед людством у справі миру (Нобелівська премія миру). Виняток — математики. Це пов'язано із сумною історією кохання Альфреда: дівчина, яку він кохав вийшла заміж за математика. Саме через це Нобелівська премія не поширюється на цю галузь науки. У 1900 р. був створений Нобелівський комітет, який виплачує премії. Вручення премій почалося у 1901 р. За час існування премії було введено лише одне нововведення: 1968 року Шведський банк з нагоди свого 300-річчя запропонував виділити гроші на премію з економіки, і Нобелівський комітет взяв на себе зобов'язання з їхнього розподілу. Офіційно іменована як премія з економіки пам'яті Альфреда Нобеля, вперше була присуджена 1969 року. За традицією, премії з фізики, хімії, медицини, літератури і економіки вручає в Стокгольмі в Концертному залі король Швеції.

Олімпійський рух – громадський рух, що базується на добровільному об'єднанні громадян та організацій з метою пропаганди ідей олімпізму, здорового способу життя, розвитку фізичної культури та спорту.

КЛАС