Схема розбору підрядного словосполучення

Аналізоване словосполучення.

1. Тип словосполучення за ступенем поєднання слів: лексичне, фразеологічне, синтаксичне.

2. Тип словосполучення за характером зв'язку між словами: підрядне, сурядне.

3. Основне слово, яким членом речення виступає, морфологічне вираження (частина мови, форма).

4. Залежне слово, яким членом речення виступає, морфологічне вираження (частина мови, форма).

5. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова: дієслівне, іменникове, прислівникове, прикметникове.

6. Тип словосполучення за складом: просте, складне.

7. Тип словосполучення за характером смислових відношень між залежним і головним словом: атрибутивне, об'єктне, обставинне.

8. Тип підрядного зв'язку між головним і залежним словом:

* узгодження: а) повне чи неповне? б) у яких граматичних значеннях? в) якими засобами виражене узгодження?

* керування: а) сильне чи слабке? б) якими засобами виражене (інтонація, флексія, прийменник)? в) безпосереднє чи посереднє?

* прилягання: а) якими засобами виражене прилягання?

* тяжіння: а) якими засобами виражене (інтонація, флексія)?

Зразок:

Вгорі латкою палає жовтогаряче небо вечора (В.Винниченко).

Аналізоване словосполучення: жовтогаряче небо.

1. Словосполучення синтаксичне, синтаксично змінне.

2. За характером синтаксичного зв'язку підрядне.

3. Основне (головне) слово небо, підмет, виражений іменником у називному відмінку.

4. Залежне слово жовтогаряче, узгоджене означення, виражене прикметником середнього роду в називному відмінку однини.

5. За морфологічним вираженням головного слова словосполучення іменникове.

6. За складом просте.

7. За характером смислових відношень між залежним і стрижневим словом – атрибутивне.

8. Залежне слово зв'язане з головним зв'язком узгодження, повне, у середньому роді, називному відмінку однини, виражене узгодження інтонацією і флексією -е.

 

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Указати, що речення просте.

2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спонукальне.

3. Речення окличне чи неокличне.

4. Охарактеризувати речення за його будовою: а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного); б) поширене чи непоширене; в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).

5. Підмет, чим він виражений.

6. Присудок, його тип, чим він виражений.

7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).

8. Поясніть розділові знаки.

Зразок:

Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).

1. Речення просте.

2. Розповідне.

3. Неокличне.

4. Двоскладне: поширене, повне, неускладнене.

5. Підмет Марійка, простий виражений іменником.

6. Присудок дивилась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.

7. У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (дивилась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'язком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкметником, залежить від додатка (подругу (яку?) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження.