Зародження кооперативного руху

Кооперативи створювалися за сприяння «Просвіти» (1868 р.). Засновником споживчого кооперативу «Народна торгівля» (1883 р.) був Василь Нагірний. Метою кооперативів було закуповувати і продавати великі партії продуктів без посередників, надавати кредити…

Кооператив – це добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

Повільне формування фабрично-заводської промисловості: 95% підприємств були дрібними.

- Повільна механізація промисловості.

- Промисловий переворот затягнувся до 80-х рр. ХІХ ст.

- Занепад обробної промисловості, не витримувала конкуренції з боку австрійських фабрикантів.

- Провідними галузями промисловості були лісопильна та нафтовидобувна (Дрогобицько-Богуславський нафтовий район);

Якщо до кінця 60-х років нафту видобували переважно ручним способом, витягаючи її відрами з криниць, то з 80-х років стали дедалі ширше застосовувати парові двигуни й вести вдосконаленими методами глибинне буріння. (Перше свердлування здій снене в Бориславі 1862 р.) У 1870 р. було видобуто 20 тис. т нафти, у 1890 р. — понад 90 тис, у 1900 р. — понад 325 тис, а в 1909 p. — понад 2050 тис. т. Найбільше нафти видобувалося в районах Борислава й Дрогобича. На рубежі 19–20 ст. ці родовища стали провідними в Австро-Угор щині і давали 5% світового видобутку нафти.

- солеварна промисловість…

Так, у Галичині в 1861 р. її було видобуто 65 тис. т, у 1900 p. — 145 тис, у 1908 — понад 1800 тис. т. Західна Україна давала 64 % видобутку солі в Австро-Угорщині. Видобування солі було державною монополією. Уряд встановлював на неї високі ціни, і більшість селян страждали від «соляного голоду».

- Панування іноземного капіталу (австрійського, німецького, бельгійського, канадського…)

- Низький рівень зарплат.

- Бурхливий розвиток залізничного транспорту.

У 1861 р. було відкрито залізничну лінію Львів-Перемишль, внаслідок чого Львів був зв’язаний з Крайовим і Віднем. У 1866 р. збудована залізниця Львів — Чернівці, а в 1869 р. — Чернівці-Сучава, в 1872 р. — Чоп — Ужгород, в 1875 р. — Ужгород-Мукачево. Велася залізнична лінія до російського кордону. У 1870 р. почала працювати залізниця Золочів — Тернопіль, а в 1873 р. вона підійшла до Підволочиська, й Західна Україна була з’єднана з Наддніпрянською. Всього на 1892 р. на західноукраїнських землях було 3200 км залізничної колії Це було за питомою вагою значно менше від частки західноукраїнських земель по території і чисельності населення в усій імперії.

Хоч окремі галузі промисловості західноукраїнських земель і розвивалися, загалом ці землі залишалися відсталими землеробськими колоніями Австро-Угорської імперії.

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ

Після поразки революції 1848 р. у суспільно-політичному житті Австрійської імперії настав період «бахівської реакції», названої так за ім'ям її провідника, міністра внутрішніх справ Олександра Баха. Ситуація галицьких українців ускладнювалася тим, що провідником «бахівської» політики в Галичині був намісник краю польський граф Агенор-Голуховський. Його правління підготувало ґрунт для домінування польської еліти в політичному житті Галичини.

- Поразка революція 1848-49 рр. та імперська реакція спричинили послаблення українського руху.

- Австрійська влада використовувала українсько-польські протистояння.

- У 1851р. ліквідовано Головну Руську Раду (проіснувала з 1848 р. по 1851 р.).

- Відмовлено поділити Галичину на Західну та Східну.