Види гіпо- та гіпервітамінозів, їх етіологія та патогенез. Механізми розвитку основних клінічних проявів. Принципи корекції вітамінної недостатності.
Тема 26. Контроль практичних навичок
з розділу « Типові порушення обміну речовин»
1. Здійснювати аналіз:
· порушень енергетичного обміну в організмі;
· ролі розладів регуляції вуглеводного обміну в патогенезі його порушень;
· причинно-наслідкових взаємозв’язків в патогенезі типових порушень водно-електролітного, жирового і білкового обмінів та кислотно-основного стану, при цьому характеризувати зміни патологічні та пристосувально-компенсаторні;
· методів експериментального моделювання типових порушень обміну речовин і енергії для з’ясування причин та механізмів їх виникнення та розвитку.
2. Уміння та практичні навички:
· Визначати види і критерії порушень вуглеводного обміну, пояснювати їх взаємозв’язок з порушеннями енергетичного обміну;
· Визначати критерії та види порушень білкового, жирового, водно-електролітного обмінів та кислотно-основного стану;
|
|
· Характеризувати причини типових порушень водно-електролітного, жирового і білкового обмінів та кислотно-основного стану.
Змістовий розділ 3.
Патофізіологія системи крові.
Конкретні цілі:
· Визначати типові порушення в системі крові: зміни загального об’єму крові, анемія, еритроцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемобластоз, лейкоз, типові порушення гемостазу; наводити критерії зазначених порушень;
· Застосовувати існуючи принципи для класифікації типових порушень в системи крові;
· Характеризувати причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення і розвитку типових порушень в системі крові;
· Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі типових порушень в системі крові;
· Застосовувати знання принципів і класифікацій анемій для аналізу їх проявів;
· Застосовувати знання про причини та патогенез анемій для їх профілактики і лікування;
· Аналізувати механізми розвитку і причини виникнення порушень клітинного складу “білої” крові, бути зданим оцінювати їх клінічні наслідки;
· Пояснювати особливості пухлинної трансформації кровотворних клітин кісткового мозку при гострих і хронічних лейкозах;
· Аналізувати загальні закономірності розвитку порушень клітинного складу периферичної крові при гострих і хронічних лейкозах;
· Оцінювати роль генетичних аномалій і аномалій конституції в лейкозогенезі;
· Характеризувати періоди зростання ризику виникнення лейкозів (“піки лейкозів”) у дітей; пояснювати принципи діагностики лейкозів;
|
|
· Аналізувати особливості етіології, патогенезу і результатів терапії лейкозів у дітей та дорослих;
· Оцінювати переваги трансплантації кісткового мозку як найбільш ефективного методу лікування лейкозів;
· Визначати типові порушення в системі гемостазу;
· Пояснювати причини виникнення та механізми розвитку порушень судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу;
· Аналізувати загальні закономірності виникнення, розвитку і завершення станів гіпо- та гіперкоагуляції;
· Пояснювати загальнопатологічне значення ДВЗ крові, аналізувати причини виникнення та механізми його розвитку, характеризувати типові клінічні прояви в залежності від клінічного перебігу.