Система художественно-публицистических жанров

Художественно-публицистические жанры

Творчості музичної групи.

ХАРАКТЕРИСТИКА

Творчості музичного виконавця.

ХАРАКТЕРИСТИКА

Музичного жанра, стиля, напрямку.

ХАРАКТЕРИСТИКА

Творчості музичної групи.

ХАРАКТЕРИСТИКА

Творчості музичного виконавця.

ХАРАКТЕРИСТИКА

Музичного жанра, стиля, напрямку.

ХАРАКТЕРИСТИКА

1. Назва музичного жанра (стиля, музичного напрямку); визначення музичного терміну.

2. Історія виникнення музичного жанра (стиля, напрямку), дата виникнення.

3. Характерні риси музичного жанру: особливості виконання, склад виконавців,

4. Групи та виконавці, що працюють у даному музичному жанрі (стилі, напрямку).

5. Найбільш відомі музичні твори, написані у цьому жанрі (стилі, музичному напрямку).

1. Ім’я виконавця.
2. Дата народження виконавця (роки життя).
3. Музичний стиль (жанр, муз. напрямок), в якому працює виконавець.
4. Дата виходу першого музичного твору виконавця (пісня, альбом, сингл і т.д.)
5. Основні індивідуальні риси виконавця

(що нове, незвичне додав виконавець до того чи іншого музичного напрямку).

1. Музичні премії та нагороди виконавця (якщо є).
2. Найвідоміші музичні твори виконавця (аудіо-відео матеріал).

1. Назва групи.
2. Дата створення групи.
3. Склад групи; інстументи, на яких грають музиканти.
4. Музичний стиль (жанр, муз. напрямок), в якому працює група.
5. Дата виходу першого музичного твору групи (пісня, альбом, сингл і т.д.)
6. Основні індивідуальні риси групи

(що нове, незвичне зроблено групою в тому чи іншому музичному напрямку).

1. Музичні премії та нагороди групи (якщо є).
2. Найвідоміші музичні твори групи (аудіо-відео матеріал).

1. Назва музичного жанра (стиля, музичного напрямку); визначення музичного терміну.

2. Історія виникнення музичного жанра (стиля, напрямку), дата виникнення.

3. Характерні риси музичного жанру: особливості виконання, склад виконавців,

4. Групи та виконавці, що працюють у даному музичному жанрі (стилі, напрямку).

5. Найбільш відомі музичні твори, написані у цьому жанрі (стилі, музичному напрямку).

1. Ім’я виконавця.
2. Дата народження виконавця (роки життя).
3. Музичний стиль (жанр, муз. напрямок), в якому працює виконавець.
4. Дата виходу першого музичного твору виконавця (пісня, альбом, сингл і т.д.)
5. Основні індивідуальні риси виконавця

(що нове, незвичне додав виконавець до того чи іншого музичного напрямку).

1. Музичні премії та нагороди виконавця (якщо є).
2. Найвідоміші музичні твори виконавця (аудіо-відео матеріал).

1. Назва групи.
2. Дата створення групи.
3. Склад групи; інстументи, на яких грають музиканти.
4. Музичний стиль (жанр, муз. напрямок), в якому працює група.
5. Дата виходу першого музичного твору групи (пісня, альбом, сингл і т.д.)
6. Основні індивідуальні риси групи

(що нове, незвичне зроблено групою в тому чи іншому музичному напрямку).

1. Музичні премії та нагороди групи (якщо є).
2. Найвідоміші музичні твори групи (аудіо-відео матеріал).

Цели публицистики:

1. Исправление общественной ситуации (корректировать действительность).

2. Пробуждение общественного сознания (открывать глаза на то, что общество видеть не хочет).

3. Демонстрация авторской позиции.

Довольно часто публицистика характеризуется провокативностью, художественной образностью, оценкой ситуации, эмоциональностью, наличием социальнозначимой темы с задачей исправить.

І. Эпические жанры (событийные/очерковые):

1. Большие жанры:

- очерк;

- эссе.

2. Малые жанры:

- зарисовка;

- этюд;

Жанровые формы эпических жанров:

- письмо;

- дневник;

- сказка;

- басня;

- альбом.

ІІ.Сатирические жанры (делятся по степени градации комичного):

1. Юмореска (дружеский шарж);

2. Фельетон;

3. Памфлет;

4. Коррекатура;

5. Пасквиль.

Эпические жанры

Очерк – вид и ведущий жанр художественной публицистики, в которой на реальной документальной основе описываются и объясняются определённые явления и проблемы социальной жизни, в их прямом авторском истолковании.

Очерк характеризуется так называемой отстроченной оперативностью.

Основные черты очерка:

- предмет изображения - типический случай или характер;

- контрастность (стереотипов и реальности);

- стройная детализированная система аргументации (в качестве аргументов используются исторические, биографические факты, цитатные подтверждения), то есть автор оперирует средствами убеждения;

- простые «прозрачные» формы сюжета и композиции;

- сдержанная эмоциональность и образность стиля;

- целевая установка очерка – создание образцов, эталонов, оценки общественных явлений, реальных героев и т. д.

Виды очерков:

1. Путевые.

2. Портретные.

3. Проблемные (ближе всего к аналитике)

Эссе – публицистический текст, свободного объёма и композиции, выражающий индивидуальное впечатление автора касательно проблемы и т. д. и заведомо не претендующий на определённую или исчерпывающую трактовку предмета.

В. Ярофеев называл эссе «жанром авторского произвола».

Жанровые особенности эссе:

- акцент переносится с изображения и описания на авторское размышление;

- предмет эссе – сложное непрямое движение авторской мысли;

- эссе предполагает оригинальную идею, новое субъективно окрашенное мнение о проблеме или человеке;

- система аргументации ассоциативная (эмоции автора), эмоционально-образная, т. е. образы, символы, картины сами по себе и есть аргументы;

- эссеистский стиль отличается афористичностью, эмоциональностью и при этом установкой на разговорную интонацию и лексику, по этому в эссе очень часто используется прямая аппеляция к читателю;

- свободная ассоциативная, почти хаотическая композиция, часто используется приём сложной или двойной кульминации, или доказательство от обратного;

- целевая установка: произведение впечатления на читателя, пробуждение интереса к проблеме.

Малые жанры распределяются по аналогии:

1) зарисовка – это очерк, но в малом объёме (бывают портретными и путевыми), проблемной зарисовки быть не может!

2) аналогией жанра эссе в малом объёме является этюд – бессюжетное произведение, настроенческого характера.

Сатирические жанры

Поскольку сатирические жанры предполагают ироническое отношение к объекту изображения, то в наибольшей степени они различаются по степени комизма:

І. Юмор – объект и субъект смеха по одну сторону (лёгкая насмешка):

1. Юмореска – добрый смех, лёгкая насмешка.