Багатофункціональні комплекси, які містять

ТЕАТРАЛЬНІ ЗАЛИ Й ІНШІ ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ,

В УКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ З ІСТОРИЧНО СФОРМОВАНИМ

ЦЕНТРОМ

Загальні положення

В історично сформованому міському середовищі основним завданням проектування і будівництва нових об'єктів культурно-побутового обслуговування є відтворення умов природного функціонування елементів міського центру, залучення в міську структуру всіх необхідних закладів. Таким чином, кінцевою метою будь-яких архітектурних втручань в сформовану забудову є відновлення або підтримка синкретичності, тобто нероздільності, безперервності функціонально-просторової структури оточення, з врахуванням сучасного осмислення природи міського середовища.

Функціонально насичені в минулому міські центри сьогодні втрачають свою привабливість через зменшення кількості об'єктів торгово побутового та культурного обслуговування. Незадовільний технічний і гігієнічний стан існуючого житлового фонду центральних районів змушує мешканців переселятися на окраїни міста в нові райони. Відбувається функціональне збіднення середовища, завмирає традиційно активна діяльність (особливо у вечірній час), змінюється поведінка людини в центрі міста.

Практика показує., що без природного функціонування (наприклад, при музеєфікації). міська забудова швидко занепадає, як будь-який дім шведко занепадає при відсутності життя в ньому. Це дає. в кінцевому результаті передумови для передчасного руйнування історично цінної забудови. Процес розміщення нових і відтворення втрачених соціальних функцій міського центру сьогодні став неминучим, більше того, необхідним. Однак будівництво крупних споруд в історичній частині міста без врахування особливостей сформованої забудови міського середовища може наносити шкоду не тільки порушенням масштабу міста або дисонансом зі старими архітектурними формами, але й серйозними змінами функціональної структури і символічного значення, коли окремі елемент вириваються з натурального контексту середовища, або навпаки. чужий елемент укорінюється в органічну канву історичної забудови.

Найважливішими напрямками вирішення таких задач в проектуванні с концентрація основних функцій, які формують міське середовище, підвищенням щільності забудови і інтенсивності використання території, вартість 1 га якої в 3-5 разів вища, ніж в районах, а також використалися ефективних прийомів просторової інтеграції штучно розрізнених процесів.

Кожен об'єкт в історичному місті повинен сьогодні формуватися під впливом оточення і з врахуванням потреб міста. Можливим вирішенням багатьох проблем, які виникають при реконструкції, може етапі активне створення багатофункціональних комплексів і їх систем.

Загальна методика проектування таких комплексів містить паралельні дослідження: містобудівельні і функціональні. В структурі міської забудови при розгляді з огляду середовищного підходу головне – це визначення містобудівельної ситуації, виявлення функцій міста і просторової цінності середовища с даній місцевості. З'єднання воєдино технологічних і споживчих зв'язків, функціональних і соціальних вимог до внутрішньої структури. з однієї сторони, всебічне врахування впливу на неї умов розміщення нового об’єкту в місті, з другої, - є. тою методологічною основою, яка дозволяє архітектору і замовнику свідомо рухатися до мети – створення органічної споруди.

Основним і вихідним матеріалом дослідження формування комплексів є попередній містобудівельний аналіз. Першим кроком в цьому процесі має бути виявлення типових містобудівельних ситуацій, до яках належить різноманітність живого міського середовища, щоб можна було розглядати при першому наближенні умови формування нового об’єкту. Міська інфраструктура розчленована на частини, аналізується в двох напрямках: функціонально-просторовому та історико-культурному.