2018-02-13
238
Орієнтовний обсяг записки становить 90-110 друкованих сторінок. Допускається відхилення в межах + 10 %. У пояснювальній записці містяться:
· титульна сторінка, яка оформляється на стандартному бланку (додаток А);
· завдання до проекту, яке видається кафедрою за формою (додаток Б);
· анотація;
· зміст;
· вступ (орієнтовно 3-4 сторінки);
· теоретична частина (орієнтовно 40%);
· дослідницько-аналітична частина (орієнтовно 25%);
· рекомендаційна частина (орієнтовно 25%);
· висновки (орієнтовно 3-4 сторінки);
· список використаної літератури;
· додатки (за необхідності).
Структура пояснювальної записки та обсяг окремих розділів залежить від особливостей теми роботи, об’єкта і предмета дослідження та індивідуального завдання.
Розглянемо вимоги до складових елементів пояснювальної записки.
Титульна сторінка. Першою сторінкою дипломної роботи є титул, який оформлюється відповідно до вимог стандарту та вимог навчального закладу.
Завдання. Завдання на дипломну роботу містить мету, об’єкт і предмет дослідження, розгорнутий зміст (план) роботи, календарний графік виконання роботи. Затверджується керівником дипломної роботи та завідувачем випусковий кафедри.
У дипломній роботі подається перелік умовних скорочень, якщо в ній вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо.
Анотація. В анотації подається короткий зміст виконаної роботи. У роботі наводиться дві анотації, ідентичних за змістом, одна – українською мовою, а друга – однією із іноземних мов (англійська, німецька, французька, іспанська, японська, португальська тощо).
Зміст. У змісті роботи вказуються номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, їхні заголовки. Як заголовки основних структурних частин насамперед наводиться вступ, далі назва теоретичної частини та інших структурних елементів, закінчуючи списком використаної літератури або додатками, у разі їх наявності.
Вступ. У вступі зазначаються проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження; обгрунтовується актуальність обраної теми, суспільне значення об’єкта дослідження, розкриваються мета і завдання, які ставив перед собою автор роботи, формулюється об’єкт і предмет дослідження, практична значущість для підприємства, організації, використовувані сучасні методи наукових досліджень, апробація результатів роботи на підприємствах. В організаціях, установах (у разі наявності). Подається коротка характеристика основних розділів роботи, і тих результатів, яких очікує отримати автор дослідження за проблемою, визначеною у темі дипломної роботи.
Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та напрямів розв’язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств та організацій.
Мета та завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати тематику дослідження.
Об’єкт дослідження роботи – це процес або явище, що створює проблемну ситуацію і обрані для вивчення.
Предметом дослідження роботи є соціально-економічні закономірності функціонування та розвитку об’єкта, різноманітні його якості, властивості тощо. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.
Об’єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.
Методи досліджень – спосіб набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності.
Практична значущість має містити результати самостійно проведених досліджень, що можуть бути впроваджені в діяльність підприємств та організацій.
Теоретична частина. У цій частині (розділі) обгрунтовується теоретична база обраної проблеми, наводиться огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою.
На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються ступінь вивченості проблеми в історичному аспекті, підходи різних авторів до її вирішення, наводиться єдність та відмінність їхніх поглядів на проблему, а також обгрунтовується, яких поглядів на дану проблему і чому дотримується автор дипломної роботи. Здійснюється класифікація різних поглядів на досліджувану проблему. Обґрунтовуються основні фактори впливу на стан і розвиток досліджуваного об’єкта тощо. Розглядаються також законодавчі та нормативні акти за проблемою роботи, подається аргументована оцінка використання теоретичної бази і впливу нормативно-законодавчої бази на динаміку розвитку об’єкта дослідження, наводяться (на основі теоретичних обгрунтувань, вітчизняного чи зарубіжного досвіду, власних висновків тощо) напрями підвищення ефективності розвитку цього об’єкта, розкривається методологія і техніка дослідження. Результатом цієї частини має бути певна методологічна модель, яка буде використовуватись для аналізу предмета дослідження у наступних частинах роботи та при формуванні висновків.
Дослідницько-аналітична частина. У відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти України обов’язковим розділом дипломної роботи є аналітична частина. Вона повинна мати таку структуру:
· характеристика виробничо-господарської діяльності досліджуваного підприємства;
· аналіз конкуренційної діяльності на прикладі підприємства/галузі (за темою дипломної роботи);
· дослідження проблеми з використанням аналітичного інструментарію (додаток В);
· узагальнення результатів аналізу та дослідження тенденцій.
В дослідницько-аналітичній частині на прикладі конкретної організації, використовуючи розроблену у теоретичній частині методологічну модель, подається аналіз стану досліджуваного об’єкту за останній звітний період виробничо-господарської діяльності. Вихідними даними для аналізу можуть служити технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації досліджуваної організації, а також різноманітна інформація офіційних статистичних служб. Аналіз конкуренційної діяльності з урахуванням теми дипломної роботи повинен здійснюватись з урахуванням різних факторів впливу на об’єкт дослідження (Додаток Г).
Для неприбуткових організацій аналізується:
1) підпорядкування;
2) нормативно-правова база, на підставі якої функціонує об’єкт;
3) структура управління і посадові обов’язки в частині взаємозв’язку з темою роботи;
4) особливості договірної діяльності в частині здійснення господарської діяльності;
5) інших аспектів функціонування об’єкту дослідження.
Текст роботи слід підкріпити реальними документами підприємств, установ та організації, що наводяться у додатках.
Логічним завершенням аналітичної частини є узагальнення можливостей досягнення очікуваних показників діяльності підприємства згідно із виданим кафедрою завданням на дипломну роботу.
Даний розділ має бути закінчений аргументованими узагальненнями, де у стислій формі наводяться результати аналізу розвитку проблеми та напрями її розв’язання.
Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна; графічна; таблична; у вигляді моделей, блок-схем тощо).
Рекомендаційна частина. Наводиться обгрунтування заходів щодо покращання діяльності об’єкту та обґрунтування вибраних заходів щодо досягнення очікуваних показників економічного зростання (зростання суспільного добробуту). У рекомендаційній частині здійснюється наступне:
1) характеристика чинників впливу на існування проблеми (за темою дипломної роботи) та аналіз проблеми, відповідно до теми дипломної роботи, з врахуванням висновків, сформульованих у аналітичній частині. Слід навести чіткий перелік усіх виявлених в процесі дослідження чинників впливу на існування досліджуваної проблеми як на теоретичному, так і на аналітичному рівні. Серед визначених чинників обирають два-три, які найбільш істотно впливають на існування проблеми (за темою дипломної роботи) при чому наводиться аргументація їх вагомості та вибору;
2) обґрунтування рекомендованих заходів щодо вирішення проблеми (за темою дипломної роботи). Студентами, об’єктами дослідження яких є прибуткові організації, обґрунтування рекомендованих заходів щодо вирішення проблеми (за темою дипломної роботи) наводиться з врахуванням:
- показника економічного зростання (наприклад, балансовий прибуток чи інший показник, який задано у завданні на виконання дипломної роботи);
- чинників впливу, завдяки яким можливо досягнути очікуване значення показника економічного зростання, і які пов’язані з проблемою дипломної роботи;
- рекомендацій, які повинні сприяти досягненню очікуваного значення прогнозованого показника економічного зростання, та сприяти вирішенню проблеми (за темою дипломної роботи). Формулювання рекомендацій повинно спрямовуватись на подолання суперечностей між реальним (виявленим в аналітичній частині) і бажаним (виявленим в теоретичній частині) станами об’єкта дослідження.
Студентами, об’єктами дослідження яких є неприбуткові організації, зокрема, Антимонопольний комітет та його територіальні відділення, обгрунтування заходів щодо вирішення проблеми (за темою дипломної роботи) наводиться з врахуванням:
- показника зростання суспільного добробуту (наприклад, коштів, які додатково надійшли у держбюджет внаслідок здійснення певної діяльності, або коштів, отриманих Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням внаслідок сплати штрафів, пені, повернення незаконно отриманого прибутку суб’єктами господарювання чи інший показник, який задано у завданні на виконання дипломної роботи);
- чинників впливу, завдяки яким можливо досягнути очікуване значення показника економічного зростання, і які пов’язані з проблемою дипломної роботи.;
- рекомендацій, які повинні сприяти досягненню очікуваного значення прогнозованого показника зростання суспільного добробуту, та сприяти вирішенню проблеми (за темою дипломної роботи). Формулювання рекомендацій повинно спрямовуватись на подолання суперечностей між реальним (виявленим в дослідницько-аналітичній частині) і бажаним (виявленим в теоретичній частині) станами об’єкта дослідження;
3) економічне обґрунтування рекомендованих заходів. Студентами, об’єктами дослідження яких є прибуткові організації, обґрунтування рекомендованих заходів щодо вирішення проблеми (за темою дипломної роботи) наводиться з врахуванням:
- результатів розрахунку показників економічного зростання;
- впливу заходів на економічні показники діяльності підприємства.
Рекомендовано наводити економічне обґрунтування впровадження заходів у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1
Характеристика зміни показників економічного зростання на об’єкті дослідження як результату впровадження рекомендованих заходів
| № з/п | Назва показника економічного зростання | Характеристика зміни показника внаслідок впровадження таких заходів: | ||
| Назва заходу 1 | ….. | Назва заходу N | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Валовий дохід, тис.грн. | |||
| 2 | Балансовий прибуток, тис.грн. | |||
| 3 | Активи, тис.грн. | |||
| 4 | Власний капітал, тис.грн. | |||
| 5 | Кредиторська заборгованість, тис.грн. | |||
| 6 | Рентабельність власного капіталу, %[1] | |||
| 7 | Рентабельність активів, %[2] | |||
| 8 | Рентабельність виготовленої продукції, %[3] | |||
| 9 | Капіталовіддача реалізованої продукції, %[4] | |||
| 10 | Повна собівартість продукції, тис.грн. | |||
| 11 | Умовно - постійні витрати в структурі повної собівартості, % | |||
Характеризуючи зміну показників (див. табл. 1) слід наводити чинники, які вплинули на зростання або зниження показника, і які пов’язані з впровадженням рекомендованих заходів.
Економічне обгрунтування рекомендованих заходів повинно завершуватись характеристикою впливу заходів на частку та ринкову владу суб’єкта господарювання на певному ринку, оцінюванням стану конкуренції на ринку, на якому діє досліджуваний об’єкт.
Студентами, об’єктами дослідження яких є неприбуткові організації, зокрема, Антимонопольний комітет та його територіальні відділення, економічне обґрунтування впровадження розробленого заходу наводиться з врахуванням:
- результатів розрахунку показників зростання суспільного добробуту;
- впливу рекомендованих заходів на показники зростання суспільного добробуту.
Економічне обґрунтування впровадження рекомендованих заходів доцільно наводити у вигляді таблиці 2.
Таблиця 2
Характеристика зміни показників зростання суспільного добробуту на об’єкті дослідження як результату впровадження рекомендованих заходів
| № з/п | Назва показника зростання суспільного добробуту | Характеристика зміни показника внаслідок впровадження таких заходів: | ||
| Назва заходу 1 | ..... | Назва заходу N | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | 1. Припинені порушення антимонопольного законодавства, кількість порушень | |||
| 2 | 1.1. Зловживання монопольним становищем | |||
| 3 | 1.2. Зловживання домінуючим становищем | |||
| 4 | 1.3. Антиконкурентні узгоджені дії | |||
| 5 | 1.4. Дискримінаційна діяльність | |||
| 6 | 1.5. Обмежувальна діяльність | |||
| 7 | 1.6. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, орагнів адміністратвино-господарського управління та контролю | |||
| 8 | 1.7 Недобросовісна конкуренція | |||
| 9 | 2. Фінансової наслідки припинених порушень, грн | |||
| 10 | 2.1. Накладені/сплачені штрафи | |||
| 11 | 2.2. Відшкодовані збитки | |||
| 12 | 2.3. Вилучення незаконно отриманого прибутку | |||
| 13 | 3. Звернення юридичних/фізичних осіб з приводу порушення конкуренційного законодавства, кількість звернень | |||
Характеризуючи зміну показників (див. табл. 2) слід наводити чинники, які вплинули на зростання або зниження величини показника, і які пов’язані з впровадженням рекомендованих заходів.
Економічне обгрунтування заходів повинно завершуватись характеристикою впливу заходів на економію коштів на адміністративних витратах, рівень конкуренції на певному ринку. Варто навести і обгрунтувати зростання чи зниження вищезазначених показників.
Рекомендаційна частина може бути розкрита у формі економічних, фінансових, інноваційних, методичних та інших заходів, інструкцій, програм, пропозицій щодо офіційно-ділових документів тощо. Рекомендаційна частина повинна становити 40-60% загального обсягу випускної роботи.
Висновки містять стислий виклад підсумків роботи. Наводяться найважливіші теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження (розробки) з точки зору відповідності меті випускної роботи та поставлених у вступі завдань, пропозицій щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації. Крім того, у висновках і пропозиціях подаються міркування автора роботи щодо можливої практичної реалізації зроблених пропозицій та передбачувані результати. Пропозиції і рекомендації повинні базуватись на економічному обгрунтуванні.
Список літератури. У списку літератури наводяться усі використані офіційно-розпорядчі документи, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних видань. Посилання на певну публікацію у тексті здійснюються шляхом наведення в дужках номера джерела у списку літератури і конкретних сторінок. Правила оформлення бібліографічного опису у списку літератури наводяться у розділі 3.
Додатки. Додатки формуються за потреби, коли у роботі є така необхідність. До них включається допоміжний матеріал, який потрібний для більш повного сприйняття виконаної роботи (таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи і акти впроваджень, випробовувань, проміжні розрахунки, інструкції і методики, опис алгоритмів, ілюстрації допоміжного характеру тощо).
