2018-03-09
156
Маріупольський професійний ліцей
Будівництва
ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведення заняття з предмету «Захист Вітчизни»
на тему: Збройні Сили України на сучасному етапі
Підготував:
викладач захисту Вітчизни
Майор Семенов С.С.
Розділ 1: Збройні Сили України на сучасному етапі
Тема: Нормативно-правова база з військових питань. Історія розвитку українського війська
Мета:
Навчальна: - структурне вивчення програми предмета;
Виховна: -усвідомлення необхідності допризовної підготовки і військово- патріотичного виховання молоді;
Розвивальна: -розвиток почуття захисту Вітчизни як обов'язку кожного громадянина;
Практично-корисна: -засвоєння обов'язків та правил поведінки учнів на основі вимог статутів ЗСУ.
Місце проведення: кабінет захисту Вітчизни.
Час: 45хв.
Навчально-методичне забезпечення:
наочні посібники (комплект плакатів),
підручник «Захист Вітчизни»;
Закони України: «Про ЗСУ» (1991); «Про військовий обов'язок та військову службу» (1992); «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Навчальні питання:
1. Основні історичні етапи розвитку українського війська.
Значення військового мистецтва українського народу для розбудови сучасних ЗСУ
Форма проведення: теоретичне заняття.
Методи проведення: розповідь, бесіда.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку:
I. Організаційний етап................................................ 2 хв.
II. Тренування особового складу.................................. 2 хв.
III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності……7 хв.
IV. Вивчення нового матеріалу..................................... 31 хв.
V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів…….3 хв.
VI. Підбиття підсумків уроку....................................... 3 хв.
VII. Домашнє завдання.................................................... 2 хв.
Хід уроку:
I. Організаційний етап
1. Шикування особового складу.
2. Привітання та доповідь вчителю.
3. Перевірка готовності до заняття.
II. Тренування особового складу
Повороти на місці.
ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
1. Опитування особового складу (узагальнення знань, отриманих на минулому занятті).
2. Фронтальна бесіда з елементами розповіді.
3. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.
IV. Вивчення нового матеріалу
- Основні історичні етапи розвитку українського війська.
У 862 p. з початком Київської Русі починається історія розвитку військового мистецтва нашого народу. Давньослов’янське військо, військо Княжої доби, Українське військо періоду Козаччини, Пластунський і Січовий стрілецький рух Першої Світової війни, Збройні сили періоду національно-визвольної боротьби 1917–1920 pp., військові формування в Другій Світовій війні та створення ЗС України з початком незалежності нашої держави.
Давньослов’янське військо.
862 р. — Київська Русь; Давньослов’янське військо — варяги: Аскольд, Дір..., Олег, Ольга, Святослав, Ярополк, Володимир Великий, Святополк, потім військо Х–ХІІІ ст.: Ярослав, Ізяслав, Всеслав, знов Ізяслав, Всеволод, Володимир Мономах, Мстислав... — занепад і розпад Київської Русі. Військова організація: родоплемінна.
Озброєння: списи, сокири, мечі (запозичили від готів), ножі, луки та ін. Рід дбав про зброю, спорядження тощо. Усі важливі питання розв’язували на вічі. Не існувало ніяких рангів або ступенів. Існувала військова підготовка дітей змалу. Варяги склали незначну частину слов’янського війська і служили в ньому до половини XI ст. Завдяки ним в українського війська з’явилася досконаліша зброя та обладунок (панцирі, металеві лаштунки на тіло, шоломи, довгий щит, меч, списи), військове мистецтво (дисципліна, упорядкування війська).
Українське військо періоду Козаччини.
Після татарської навали XIII–XIV ст. українська земля потрапляла під литовські, польські, угорські, молдавські прапори. Небезпека зі сходу (орди кочівників) зароджує козацтво як прикордонну силу, у цей час визріває національна свідомість народу та його бажання до незалежності. Козак — вільна, відважна, войовнича людина.
Види козацького війська:
Піхота — головний вид війська, краща в Європі. Її особлива тактика — у три шеренги (1-ша — стріляє, 2-га — подає рушниці, 3-тя — заряджає). Піхота добре вміла штурмувати фортеці, битися на морі (на вітрильно-веслувальних довбаних човнах), стійко захищатися за допомогою возів (кругова оборона — рухлива фортеця), де використовували вали, вовкові ями.
Флот — чайки: 20 м завдовжки та 3–4 завширшки, завглибшки 2,5 м, 20–30 чол. на веслах та 50–70 воїнів з 4–5 легкими гарматами. Чайка розвивала швидкість до 15 км/год.
Кіннота — менш чисельна, але відрізнялась майстерністю і вела наступ лавою.
