Мотиви Вибору професії

Професійна мотивація йде з різних точок зору:
а) ИНТЕРЕСІВ людини, яка обирає майбутню професію. Інтересно – неінтересно. Наприклад, “Я люблю читати історичні романи. Стану істориком”. Тобто є предмет роздумів і кінцевий результат. Але співвідношення з тим де працювати і як працювати немає. Немає ні плану дії, ні способу досягнення. Але інтереси оптанта (людини, яка обирає професію) стимулюють його до більш глибокого вивчення історії. Учбові предмети в цей період підрозділяються на важні, необхідні і неважні;
б) мотивація вибору професії з точки зору ЗДІБНОСТЕЙ оптанта. “Я добре розумію математику – мабуть я стану математиком”. Тут треба мати на увазі, що задатки здібностей багатопланові. Навіть великі люди знаходили себе не одразу. Виявлення здібностей оптанта – підкріплює його інтереси до вибору професії.
В) Вибір професії з точки зору системи ЦІННІСТЕЙ: Хочу допомагати людям: стану лікарем. На цьому етапі молода людина обговорює із знавцями цінності той чи іншої професії.
Практичне прийняття рішення включає в себе два компоненти:
Визначення рівня кваліфікації майбутньої праці, обсяг і строки підготовки до нього.
28 особливості системи цінностей

Систе́ма це́нностей — понятие теории ценностей, обозначающее совокупность сложившихся у людей мнений о значении в их жизни вещей и явлений, встречаемых в природе и обществе («социальных установок»). Человек опирается на систему ценностей при сравнении и выборе решений.

Особиста система моральних цінностей формується в цілісному процесі людського розвитку та відображає моральні норми суспільства, засвоєні на рівні індивідуальної свідомості. Особливість цієї системи полягає в тому, що вона полегшує постійне переведення існуючих моральних норм на моральні вимоги до себе, що реалізуються на рівні самоконтролю.

Особенности изменения ценностей в процессе деятельности (по Г. Гегелю)

29 Загальна хар. Здібностей людини.

слово "способность" имеет очень широкое применение в самых различных областях практики. Обычно способности тесно привязаны к тому или иному виду выполняемой деятельности: высокие способности - качественная и эффективная деятельность, низкие способности - некачественная и неэффективная деятельность.
Объясняют феномен способности обычно на основании одного из трёх представлений:
1) способности сводятся к всевозможным психическим процессам и состояниям, вытекают из их характерных особенностей у данного человека,
2) способности сводятся к высокому уровню развития общих и специальных знаний, умений и навыков (ЗУНов), обеспечивающих успешное выполнение человеком различных видов деятельности,
3) способности это не ЗУНы, а то, что обеспечивает их быстрое приобретение, закрепление и эффективное использование на практике.

Б. М. Теплов выделил три основных признака понятия "способность":
- индивидуально-психологические особенности, отличающие одного человека от другого (если какое-то качество не уникально, как у всех, это не способность),
- индивидуально-психологические особенности, которые имеют отношение к успешности выполнения какой-либо деятельности или ряда деятельностей,
- способности могут существовать без ЗУНов.

Как считал Б. М. Теплов, способности могут существовать только в постоянном процессе развития. Способности, которые не развиваются, со временем утрачиваются. Примеры областей человеческой деятельности, в которых развиваются способности:
- наука,
- музыка,
- техническое творчество,
- художественное творчество,
- литература,
- математика,
- спорт.

30