Тема 7. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Соціальний і національновизвольний рух

Кінця XVI – першої половини XVII ст.

 

Мета: з’ясувати причини виникнення козацтва, наголосивши на тому, що воно стало формою протесту українського народу проти посилення феодально-кріпосницького і національного-релігійного гноблення з боку польської шляхти, показати його лицарський характер та місце у національно-визвольній боротьбі.

План

1. Історіографія проблеми.

2. Причини утворення козацтва.

3. Запорізька Січ – християнська козацька республіка.

4. Боротьба запорожців з турецько-татарськими нападниками.

5. Селянсько-козацькі повстання кінця XVI – початку XVII ст.

 

Опорні поняття: козак, козацький реєстр, Дике поле, колонізація, уходництво, соціальне, національне, релігійне гноблення, Запорізька Січ, кіш, повстання, лицар, отаман, козацька старшина, універсал, ординація.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 28, 40].

Тема 8. Визвольна війна українського народу

Середини ХVII ст.

Мета: на основі з’ясування причин і визначення рушійних сил Визвольної війни довести, що події 1648–1654 рр. були переломним етапом у житті українського етносу й, незважаючи на великі втрати, забезпечили внаслідок Переяславської ради та підписання “Березневих статей” 1654 р. існування упродовж століття автономної козацької держави – Гетьманщини.

План

1. Наукові дискусії з проблеми Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

2. Причини, привід, початок повстання 1648 р. Б. Хмельницький.

3. Переростання повстання у національно-визвольну війну.

4. Зборівська (1649 р.) і Білоцерківська (1651 р.) угоди. Формування української держави – Гетьманщини. Соціальна політика гетьманського уряду.

5. Переяславська рада. “Березневі статті” 1654 р.

6. Історичне значення боротьби українського народу за соціальне й національне визволення.

 

Опорні поняття: Зборівська й Білоцерківська угоди, дипломатія, альтернатива, Переяславська рада, “Березневі статті”, автономія, конфедерація, протекторат.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 26, 28, 62].

Тема 9. Українська козацька держава – Гетьманщина
(друга половина ХVII–XVIII ст.)

Мета: показати суперечливість суспільно-політичної ситуації в Україні після смерті Б.Хмельницького, хитання козацької верхівки у виборі союзників, негативний вплив їхньої міжусобної боротьби на становище народних мас; відтворити процес поступового нівелювання царизмом “Березневих статей” аж до цілковитого скасування автономії Гетьманщини; дати неупереджену морально-правову оцінку діяльності гетьманів, їхньої соціальної політики.

План

1. Основні засади української державницької ідеї.

2. Військово-адміністративно-територіальна структура української козацької держави.

3. Боротьба козацько-старшинських угруповань за гетьманську булаву.

4. Поділ Гетьманщини на Лівобережжя і Правобережжя. Руїна. Становище Запорізької Січі.

5. Поступове звуження царським урядом автономії козацької держави – Гетьманщини та її остаточна ліквідація.

6. Культурне життя на українських землях у складі Російської імперії.

 

Опорні поняття: автономія, гетьман, атрибути гетьманської влади, козацька ієрархія, І та ІІ Малоросійські колегії, уніфікація, поліваріантність культури, Київська (Києво-Могилянська) академія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 10, 18, 41].

 

Тема 10. Запорізька Січ у ХVІІІ ст.

Мета: усебічно проаналізувати політику і ставлення царського уряду до запорожців, з’ясувати справжні причини зруйнування Січі; показати велич козацького стану, його історичну роль у розвитку національної самосвідомості, становленні національного характеру й менталітету українців, формуванні та втіленні у життя ідеї державності.

План

1. Україна й Північна війна. І. Мазепа, П. Орлик, К. Гордієнко.

2. Зруйнування Січі (1709 р.)

3. Заснування Нової Січі (1734 р.)

4. Ліквідація Запорізької Січі (1775 р.). Приєднання Криму до Російської імперії. Політична доля запорожців.

5. Історичне значення козацтва.

 

Опорні поняття: І. Мазепа, П. Орлик, К. Гордієнко, “Бендерська конституція”, Нова Січ, Задунайська Січ, Чорноморське козацьке військо, національна самосвідомість, менталітет, державницька ідея, Російська імперія.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 35, 40].

 

Тема 11. Правобережні та західноукраїнські землі під владою
Польщі та Австрійської монархії (друга половина XVII–XVIII ст.)

Мета: схарактеризувати соціально-економічні, політичні, демографічні наслідки розчленування українських земель між різними державами, їх гальмуючу роль у формуванні національної самосвідомості українців та державотворчому процесі.

План

1. Соціально-економічний розвиток Правобережжя і західноукраїнських земель. Етнічний склад населення.

2. Соціальна структура суспільства.

3. Посилення кріпосницького гніту. Виникнення мануфактур.

4. Антифеодальні рухи на Правобережжі та західноукраїнських землях.

5. Три поділи Речі Посполитої.

 

Опорні поняття: фільварок, мануфактура, гайдамаки, Коліївщина, опришки, ментальність, посполиті, шляхта, магнат, кріпосний селянин, демографія, національна самосвідомість.

 

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 52].

Змістовний модуль ІІ.  «Українські землі у складі Австрійської та РОсійської імперій. Українська національно-демократична