Методи навчання природознавства

1. Позначте визначення, яке відповідає поняттю „моделювання природних об’єктів це–„:

а)метод дослідження об’єктів природи за допомогою глобуса, іграшок, схем;

б) графічне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності;

в)створення будь-чого матеріального або уявного, що відображає об’єкт, замінює його і дає певну інформацію про нього;

г) схематичне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності.

2.Візуально-чуттєве сприйняття предметів та явищ навколишнього світу в їх натуральному або штучному, символічному зображенні характеризує такий метод навчання як:

а) практичний;

б) словесний;

в)наочний;

г)проблемний;

3.До метоів, що відображають зовнішню сторону пізнавальної діяльності учнів (за А.М.Алексюком) :

а) бесіда, розповідь, робота за підручником, дослід, робота з наочними посібниками;

б) репродуктивний метод, дослідницький метод, індукція, дедукція, пояснювально-ілюстративний метод;

в) індивідуальна, групова, фронтальна, евристична, дослідницька робота.

г)спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

4. Вибір проблемних методів навчання у процесі засвоєння молодшими школярами змісту природознавства визначається такими критеріями:

а) локальна і загальна готовність учнів, зміст навчального матеріалу,

б) зміна послідовності вивчених у підручнику фактів, пояснень описів

в)необхідністю залучення додаткової інформації, яка виходить за межі змісту поняття, що передбачено програмою;

г) методичною підготовкою вчителя.

5. До евристичних (частково-пошукових методів навчання природознавства відносять:

а)створення вчителем проблемної навчальної ситуації, поетапне її розв’язування з аналізом послідовності і логіки вирішення завдання;

б)способи елементарного засвоєння творчої діяльності, (певних її етапів)при роботі з об’єктами природи;

в)формулювання вчителем риторичних запитань на які він сам відповідає;

г)проблемна розповідь, під час якої діти знайомляться с ходом розв’язання проблемної ситуації.

6. До методів що забезпечують опосередковане ознайомлення з природою відносяться:

а)спостереження, експеримент, праця, досліди з природним матеріалом;

б) розгляд картин, використання діафільмів ї кінофільмів, робота з малюнками, моделями, словесні дидактичні ігри, розповіді, бесіди, читання художньої літератури;

в)спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом;

г) спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

7.До методів, які забезпечують безпосереднє ознайомлення з природою відносяться:

а)фенологічні спостереження, дослідницькі;

б)розглядання предметів та бесіди про них;

 в)спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом;

г) спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин;

8. До методів що відображають внутрішню сторону пізнавальної діяльності учнів (за А. М.Алексюком)відносять:

а) бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний метод, практична робота;

б) репродуктивний метод, дослідницький метод, дедукція, індукція;

в) виконання вправ, евристичний метод, робота за підручником, дослід;

г)спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

8.Правильне судження, що відповідає визначенню спостереження як методу забезпечення наочно-чуттєвої основи знань про природу:

а) цілеспрямоване, планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності з метою виділення суттєвих ознак предметів та явищ природи;

б) планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності та накопичення чуттєвого досвіду;

в) розвиток спостережливості дитини, уміння аналізувати, узагальнювати та планувати певну діяльність;

г) фіксування певних ознак предметів природи.