Яке з положень не відповідає неокласичній концепції Хекшера–Оліна?

1) розвиток міжнародної торгівлі посилює внутрішньогалузеву міжнародну спеціалізацію країн;

2) розвиток міжнародної торгівлі посилює міжгалузеву міжна­родну спеціалізацію країн;

3) міжнародна торгівля є найбільш ефективною між країнами з максимально різною структурою економіки;

4) міжнародна торгівля є найбільш ефективною між країнами з максимально різною структурою економіки;

 

Які сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі відповідають положенням теорії співвідношення факторів виробництва?

1) експорт країн, що розвиваються, є орієнтованим до промислово розвинених країн;

2) експорт промислово розвинених країн має внутрішньогрупову спрямованість;

3) жодна з тенденцій не відповідає положенням цієї теорії;

4) обидві тенденції відповідають положенням цієї теорії.

 

У чому полягає сутність парадокса В. Леонтьєва?

1) капіталонасичені країни експортують працемістку продукцію, а імпортують капіталомістку;

2) капіталонасичені країни експортують капіталомістку продукцію та імпортують працемістку;

3)  праценасичені країни експортують працемістку продукцію та імпортують капіталомістку;

4) капіталонасичені країни як експортують капіталомістку продукцію так і імпортують капіталомістку продукцію.

 

Яка теорія міжнародної торгівлі базується на твердженні, що в основу міжнародної торгівлі покладено розбіжності у відносних цінах на товари, які виникають в силу різної забезпеченості країн немобільними факторами виробництва?

1) теорія співвідношення факторів виробництва;

2) теорія загальної рівноваги;

3) теорія специфічних факторів виробництва;

4) теорія ТНТ;

 

Які фактори за теорією специфічних факторів виробництва є мобільними?

1) капітал;

2) праця;

3) земля;

4) технологія

 

15. За теорією специфічних факторів виробництва мобільними факторами є ті, які можуть:

1) вільно пересуватись між галузями;

2) вільно пересуватись між країнами;

3) пересування яких між галузями обмежене;

4) пересування яких між країнами обмежене.

 

На якому економічному законі базується теорія специфічних факторів виробництва?

1) Законі спадної віддачі;

2) Законі Енгеля;

3) Законі попиту та пропозиції;

4) Законі вартості

17. Теорія специфічних факторів виробництва свідчить, що:

1) збільшуються доходи власників факторів, специфічних для експортних галузей;

2) збільшуються доходи власників факторів, специфічних для конкуруючих з імпортом галузей;

3) збільшуються доходи власників факторів, які інтенсивно використовують в експортних галузях;

4) збільшуються доходи власників мобільних факторів виробництва.

 

Якщо в країні А (мала країна) земля є специфічним фактором для виробництва сільськогосподарської продукції, капітал – специфічним фактором для виробництва одягу, а праця є мобільним фактором, то що спричинить збільшення притоку капіталу з-за кордону?

1) збільшення доходів власників землі;

2) скорочення зарплати;

3) збільшення доходів власників капіталу;

4) збільшення доходів робочої сили

 

Якщо в країні А (мала країна) земля є специфічним фактором для виробництва сільськогосподарської продукції, капітал – специфічним фактором для виробництва одягу, а праця – мобільним фактором, у результаті чого можуть зрости доходи власників землі?

1) збільшення притоку капіталу;

2) збільшення притоку капіталу та зростання кількості робочої сили;

3) зростання кількості робочої сили та цін на сільськогоспо­дарськоїпродукцію;

4) збільшення притоку капіталу та зростання цін на сільськогосподарської продукцію;

 

20. Якщо в країні А (мала країна) земля є специфічним фактором для виробництва сільськогосподарської продукції, капітал – спе­цифічним фактором для виробництва одягу, а праця – мобіль­ним фактором, хто буде найбільш активно заперечувати проти введення обмежень на торгівлю одягом?

1) власники землі;

2) власники капіталу;

3) робітники;

4) всі зазначені власники факторів виробництва заперечуватимуть;

 

21. Ситуація, за якої внаслідок значного внутрішнього попиту країна імпортує товари, для виробництва яких вона забез­печена відносно кращими факторами виробництва порівняно з її торговельними партнерами, має назву:

1) реверс попиту;

2) реверс факторів виробництва;

3) еластичність попиту;

4) еластичність пропозиції;

 

22. Реверс факторів виробництва передбачає виникнення ситуації, коли один і той самий товар є:

1) капіталомістким у капіталонасиченій країні та працемістким у країні з надлишком фактора праці;

2) капіталомістким у праценадлишковій країні та працемістким у капіталомісткій країні;

3) капіталомістким і працемістким одночасно в капіталонасиченій країні;

4) капіталомістким і працемістким одночасно в праценадлишковій країні;

 

23. Реверс факторів виробництва вимірюється:

1) коефіцієнтом еластичності імпорту;

2) коефіцієнтом еластичності експорту;

3) коефіцієнтом еластичності попиту за доходом;

4) коефіцієнтом заміщення.

 

24. За теоремою Столпера–Самуельсона будуть зростати доходи власників факторів виробництва, які інтенсивно використовуються:

1) в експортних і в імпортоконкуруючих галузях;

2) в експортних галузях економіки;

3) в імпортоконкуруючих галузях економіки;

4) в жодній з галузей економіки.

 

25. За теоремою Столпера–Самуельсона будуть зменшуватись доходи власників факторів виробництва, які інтенсивно використовуються:

1) в імпортоконкуруючих галузях економіки;

2) в експортних галузях економіки;

3) в експортних і в імпортоконкуруючих галузях;

4) в жодній з галузей економіки.

 

26. За теоремою Столпера–Самуельсона у випадку, коли експортується продукція, в якій існує співвідношення С/L> 1, буде зростати:

1) рента;

2) заробітна плата працівників;

3) банківський відсоток;

4) доходи на всі фактори виробництва.

 

27. За теоремою Столпера–Самуельсона у випадку, коли імпортується продукція, в якій існує співвідношення С/L< 1, буде зменшуватись:

1) рента;

2) заробітна плата;

3) банківський відсоток;

4) доходи на всі фактори виробництва.

 

28. За теоремою Столпера–Самуельсона у випадку, коли імпортується продукція, в якій існує співвідношення С/L>1, буде зменшуватись:

1) рента;

2) заробітна плата;

3) банківський відсоток;

4) доходи на всі фактори виробництва.

 

29. За теоремою Столпера–Самуельсона у випадку, коли імпортується продукція, в якій існує співвідношення С/L< 1, буде зменшуватись:

1) рента;

2) заробітна плата;

3) банківський відсоток;

4) доходи на всі фактори виробництва.

 

30. "Ефект посилення" Джонса у контексті теореми Столпера–Самуельсона передбачає, що зростання відносних цін на товар спричинить:

1) непропорційно більше зростання ціни фактора виробництва, який інтенсивно використовується у виробництві  цього товару;

2) пропорційне зростання ціни фактора виробництва, який інтен­сив­но використовується у виробництві цього товару;

3) непропорційно менше зростання ціни фактора виробництва, який інтенсивно використовується у виробництві цього товару;

4) пропорційне зростання ціни фактора виробництва, який  менш інтенсивно використовується у виробництві товару;

 

31. Відповідно до моделі Д. Хікса технічний прогрес поділяють на такий:

1) що сприяє розвитку експортної орієнтованості національної економіки;

2) нейтральний, орієнтований на праце- та капіталозбереження;

3) екстенсивний, інтенсивний, нейтральний;

4) що сприяє розвитку імпортозамінної орієнтованості національної економіки;