Вплив температури на в'язкість рідини

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З КУРСУ “ГІДРОГАЗОДИНАМІКА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ

МЕХАНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

 

Затверджено на засiданнi кафедри енергетики.

Протокол № 11 від 23.06.09.

 

Дніпропетровськ УДХТУ 2010

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Гідрогазодинаміка» для студентів ІІ курсу механічних спеціальностей / Укл.: В.Є. Нікольский, О.І. Стоян, І.Л. Решетняк. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2010. ‑ 34 с.

 

Укладачі: В.Є. Нікольський, канд. техн. наук

О.І. Стоян

І.Л. Решетняк

 

Відповідальний за випуск М.П. Сухий, канд. техн. наук

 

 

Навчальне видання

 

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт з курсу «Гідрогазодинаміка»

для студентів ІІ курсу механічних спеціальностей

 

Укладачі: НІКОЛЬСЬКИЙ Валерій Євгенович

 СТОЯН Олена Іванівна

 РЕШЕТНЯК Ірина Леонідівна

 

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор Л.Я. Гоцуцова

 

Підписано до друку 09.09.10. Формат 60×84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умов.-друк.арк. 0,55. Облік.-вид. арк. 1,64. Тираж 60 прим. Зам. № 11. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровьк-5, просп. Гагаріна, 8.

Видавничо-поліграфічний комплекс IнКомЦентру

Лабораторна робота № 1

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА В'ЯЗКІСТЬ РІДИНИ

 

 

Одна з важливих характеристик рідини ‑ в'язкість. В'язкість – фізична властивість рідини, що характеризує її опірність ковзанню або зсуву.

Існують три види в'язкості: динамічна, кінематична та умовна. Динамічною або абсолютною в'язкістю називається сила опору двох шарів рідини площею 1 см², що знаходяться на відстані 1 см один від одного і переміщуються зі швидкістю 1 см/с. Відповідно до гіпотези Ньютона, ця сила дорівнює:

 

,

 

де F –площа прилягання шарів, м²;

     u – відносна швидкість пересування шарів, м/с;

     h – відстань між шарами, м;

     T – сила тертя між шарами, Н;

     m ‑ коефіцієнт динамічної або абсолютної в’язкості.

 

, Па×с.

 

Одиниці виміру динамічної в’язкості в системі СІ: Па×с. На практиці інколи динамічну (або абсолютну) в’язкість вимірюють у пуазах (П) або в сантипуазах (сП). Співвідношення між одиницями вимірювання динамічної в’язкості m:

 

1 сП = 10^-3 Па×с.

 

Одиниці виміру кінематичної в’язкості n в системі СІ: м²/с. Кінематичний коефіцієнт в'язкості n пов’язаний з динамічним коефіцієнтом в’язкості m співвідношенням:

 

.

 

У фізичній системі одиниць кінематичну в’язкість вимірюють у стоксах (Ст). 1 Ст = 1 см²/с. Співвідношення між одиницями вимірювання кінематичної в’язкості n:

 

1 м²/с = 10⁴ Ст.

 

Соту частину стокса називають сантистоксом.

В'язкість рідини виміряють за допомогою спеціальних приладів ‑ віскозиметрів. Одним із найбільш поширених типів віскозиметрів у техніці є віскозиметр системи Енглера. Він використовується для визначення в’язкості краплинних рідин, в’язкість яких вища за в’язкість води. За допомогою цього віскозиметра визначають умовну в'язкість (УВ), виражену в градусах Енглера (°Е). Умовна в'язкість є відношенням часу витікання 200 см³ досліджуваної рідини до часу витікання 200 см³ дистильованої води за температури +20°С. Час, за який витікає 200 см³ дистильованої води за температури +20°С, дорівнює 50 секундам і називається “водним числом”.