Фіскальна і монетарна політика при плаваючому валютному курсі

У цьому розділі ми розглянемо взаємодію інструментів фіскальної і монетарної політики з одного боку, а також політику плаваючого курсу, з іншого боку.

Для досягнення цієї мети необхідно розглянути дію відкритої національної економіки у довгостроковому періоді, а для цього ми звернемося до моделі ІЗ-ЛГ Мандела-Флемінга. Як відомо, світові фінансові ринки пов’язують національну валюту через обмінний курс, отже, модель ІЗ-ЛГ Мандела-Флемінга для відкритої економіки буде мати вигляд рис. 8.4.: де ВС^* - рівноважна відсоткова ставка малої національної економіки, яка співпадає із світовою; ВС – світова відсоткова ставка; о – обмінний курс; ІЗ – крива сукупного попиту на гроші, який формується запланованими видатками; ЛГ – крива пропозиції грошей; ІЗ^*, ЛГ^* - зірочка біля кривих попиту та пропозиції на гроші в даному випаду свідчить, що внутрішній валютно-фінансовий ринок знаходиться в залежності від зовнішніх валютно-фінансових ринків. Необхідно враховувати, що здійснення бюджетно-фінансової політики (фіскальної політики) буде відбуватися за рахунок політики зростання державних витрат, а здійснення грошово-кредитної (монетарної) політики – через зростання пропозиції грошей.

Проведення фіскальної політики за рахунок зростання державних витрат (DДВ) потребує збільшення кількості грошей для обслуговування цих витрат, які призведуть до зростання сукупного попиту на гроші та зміщення кривої ІЗ вправо (рис. 8.5.а.).

Особливою відмінністю малої відкритої економіки в порівнянні із закритою економікою є те, що в цьому випадку дохід не збільшується. Але зростаючий попит на гроші за незмінною їх пропозицією призводить до зростання валютного курсу. Якщо державні витрати збільшилися, а сукупний дохід є незмінним, то зростання державних витрат має компенсуватися за рахунок зниження яких-небудь інших доходів, що повинне найти відображення в зміні структури сукупного попиту: СП=С+ДВ+І+ЧЕ.

Нам відомо, що валютний обмінний курс є аргументом функції чистого експорту, тобто ЧЕ=ЧЕ(о) (рис. 8.5.б.), а дохід залишається незмінним за рахунок зниження чистого експорту. Чистий експорт, як різниця між експортом та імпортом, буде знижуватися за рахунок зростання імпорту та зниження експорту. Таким чином, при плаваючому валютному курсі збільшення державних витрат (DДВ) не призведе до зростання доходу, так як у цьому випадку та частина доходу, яка була викликана приростом державних витрат, відійде за кордон внаслідок зростання курсу національної валюти.

Із цього можна зробити висновок, що при проведенні фіскальної політики, тобто, при зростанні державних витрат при плаваючому валютному курсі дохід залишається незмінним, валютний курс зростає, а чистий експорт зменшується.

Монетарна політика при плаваючому валютному курсі – це політика зростання пропозиції грошей, яка призводить до зміщення кривої ЛГ вправо (рис. 8.6.а.).

Результатом монетарної (грошово-кредитної) політики буде зростання доходу та зниження валютного курсу. В даному випадку зростання доходу (ВВП=С+ДВ+І+ЧЕ) відбувається за рахунок зростання чистого експорту, викликаного зниженням курсу національної валюти (рис. 8.6.б.).

Як видно із аналізу ефективності фіскальної і монетарної політики, на дохід чинить вплив чистий експорт, тому виникає запитання, що відбудеться, якщо ми проведемо штучне зростання чистого експорту. Для цього змоделюємо політику протекціонізму шляхом скорочення імпорту в малу економіку.

Якщо будуть уведені протекціоністські заходи у вигляді зовнішньоторговельних обмежень так, що імпорт зменшиться, то ці заходи призведуть до зростання чистого експорту, оскільки зростатиме різниця між експортом і імпортом. Як складова частина сукупного попиту, чистий експорт збільшить попит на гроші, і це змістить криву ІЗ вправо (рис. 8.7.а.).

Але в умовах плаваючого валютного курсу протекціонізм не призведе до зростання доходу. Зростаючий попит на гроші та зміщення кривої ІЗ призведе до зростання валютного курсу (рис. 8.7.б.), а він, у свою чергу, буде знижувати чистий експорт, і саме цей знижений чистий експорт зведе до нуля ефект від протекціоністського зниження імпорту, дохід залишиться незмінним.

Результати аналізу ефективності фіскальної, монетарної та протекціоністської політики при плаваючому валютному курсі відображені в табл.. 8.3.

Таблиця 8.3.