Вимоги до керівника туристської групи

1. Керівник туристської групи, його заступники призначаються адміністрацією навчального закладу, що організовує подорож. Заступником керівника експедиції або походу призначається особа віком старше 18 років. Досвід заступника повинен відповідати вимогам, що пред'являються до досвіду учасників. Керівник і його заступники повинні мати знання та навички з надання першої долікарської допомоги. Кількість заступників керівника визначається навчальним закладом.

2. При проведенні місцевих експедицій та походів нижче 2 ступеня складності адміністрація за згодою керівника групи і за умови забезпечення безпеки учасників замість заступника може призначити помічника керівника з числа учнів або студента, що мають досвід участі в таких подорожах.
3. При проведенні походів II-VI к.с. керівник повинен мати досвід участі в поході тієї ж к.с. в будь-якому виді туризму, а також досвід керівництва походом і в подоланні локальних перешкод
на одну к.с. нижче.

4. При проведенні статечних водних походів і категорійного в будь-якому виді туризму керівник повинен вміти плавати і мати досвід участі та керівництва в тих же класах плавальних засобів,
що і у запланованому поході.

5. При проведенні походу в період міжсезоння керівник повинен мати досвід керівництва походом, що проводився в такий час.

6. При проведенні комбінованих походів керівник туристської групи повинен мати відповідний досвід для проходження ділянок, які включені в маршрут комбінованих походів.
7. При проведенні лижних походів керівник повинен мати досвід організації ночівель у зимових умовах (досвід "холодних" ночівельчевок) і вміти надавати долікарську допомогу при простудних захворюваннях і обмороженнях.

8. У разі використання під час проведення туристсько-спортивного походу технічних засобів пересування (автотуризм, мотоциклетний туризм) керівник повинен мати відповідний досвід керівництва або участі в походах на таких же засобах пересування.

9. Якщо при проведенні спелеотуризму передбачається проходження печер із застосуванням апаратів для автономного дихання, керівник повинен мати посвідчення плавця-підводника і
досвід роботи в сифонах.

37. Типи, види і форми туризму
Типи туризму виділяються за метою, мотивами і результатами занять туризмом:
- Спортивний (спортивне вдосконалення в подоланні природних перешкод, участь у спортивних заходах);
- Рекреаційний (відновлення фізичних і психічних сил людини засобами туризму);
- реабілітаційний (лікування певних захворювань засобами туризму);
- Професійно-прикладний (вдосконалення професійних знань, умінь, навичок засобами туризму);
- Навчальний (поїздки для навчання на короткочасних курсах, лекціях, семінарах тощо);
- Релігійний (паломництво, ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії та релігійної культури);
- Культурно-пізнавальний (етнографічний, географічний, краєзнавчий, сільський і т.п.);
- Культурно-розважальний (поїздки на фестивалі мистецтв, виставки, свята, спортивні змагання тощо);
- Екскурсійний (відвідування і знайомство з пам'ятними місцями і пам'ятками культури, історії, природи);
- Краєзнавчий (вивчення природного і культурно-історичного надбання свого краю);
- Пригодницький, (полювання, рибальство і т.п.);
- Експедиційний (виконання завдань туристських, наукових і інших організацій);
- Діловий (відвідування об'єктів з професійним інтересом);
- Комерційний (шоп-тури, відвідування виставок, ярмарків, оптових ринків, розпродажів і т.п.);
- Програмний (подорож за спеціальними програмами для інвалідів, людей з обмеженими можливостями тощо);
- Комбінований.
Види туризму визначають за характером туристичного маршруту:
А. Включені в спортивну класифікацію:
- Пішохідний;
- Лижний;
- Гірський;
- Водний (плоти, гребні суду);
- Велосипедний;
- Автомобільний;
- Спелеологічний;
- Вітрильний (розбірні суду);
- кінний;
- Комбінований.
Б. Виділені як самостійні види спорту:
- Альпінізм;
- Скелелазіння;
- Спортивне орієнтування;
- Водний слалом та ін
В. Не включені у спортивну класифікацію:
- Гірськолижний;
- Водно-моторний;
- Підводний та ін
Форми туризму виділяють по характерних відмітних ознаках:
- Організаційних основах туризму (організований і неорганізований, плановий і самодіяльний);
- Складом учасників (індивідуальний і груповий, шкільний,молодіжний, сімейний і т.п.).
- Фізичному навантаженні на туристському маршруті: активний (походи, подорожі і т.п.) і пасивний (транспортний, стаціонарний і т.п.);
- Місця занять туризмом (міжнародний і внутрішній, дальній і місцевий);
- Рівню доступності та соціальної значимості туризму (соціальний, масовий, елітарний);
- Туристської програмі (традиційний, екзотичний і екологічний);
- Сезонності туристських маршрутів (літній, зимовий і міжсезонний);
За характером організації туризм поділяють на плановий (організований) і самодіяльний (неорганізований).
Плановий туризм - це подорож за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними оргаціями, з наданням туристам певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортна перевезення, забезпечення місцями проживання, харчування тощо).
Короткочасний туризм (туризм «вихідного дня») передбачає перебування людей в туристичній подорожі не більше трьох дібсуток. Він є масовою формою, в нього втягнуті широкі верстви населення.
Подорож визнається груповою, якщо кількість її учасників становить не менше 10 туристів.