Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою

ЦК України передбачає, шо у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Зміст заяви

Заява про визнання спадщини відумерлою повинна містити перш за все загальні реквізити: найменування суду, до якого подається заява, найменування заявника, його місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, зміст вимоги до суду, підпис, дату.У заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Якщо орган місцевого самоврядування подає заяву про визнання спадщини відумерлою до закінчення одного року з часу відкриття спадщини, суд має відмовити у прийнятті такої заяви, оскільки така вимога є неправовою і не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства

Якщо у заяві органу місцевого самоврядування про визнання спадщини відумерлою порушено умови її подання (не наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що складає спадщину, докази, які свідчать про належність майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття), суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій повідомляє заявника про це і надає йому строк для усунення недоліків

Розгляд справи

Особливості розгляду в суді справ про визнання спадщини відумерлою: перша вимога полягає у тому, що заявник та заінтересовані особи обов'язково повідомляються про час і місце розгляду справи. Друга вимога закону стосується лише заявника і полягає у тому, що справа про визнання спадщини відумерлою розглядається за обов'язкової участі заявника. Неявка належно повідомлених заінтересованих осіб, таким чином, не є перепоною розгляду справи.Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

  Заявником усправі про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку, по-перше, може бути лікар-психіатр. Предметом його заяви може бути вимога про:1) психіатричний огляд особи у примусовому порядку; 2) надання особі амбулаторної психіатричної допомоги; 3) продовження ам­булаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. По-друге, заявником може бути представник психіатричного закладу. Предметом його заяви може бути вимога про: 1) госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку; 2) про продовження госпіталізації особи у психіатричному закладі у примусовому порядку.

Підсудність справ цієї категорії: заява лікаря-психіатра подається до суду за місцем проживання особи, щодо якої подається заява, а заява представника психіатричного закладу - до суду за місцезнаходженням даного психіатричного закладу.

Заява особи, якій за рішенням суду надасться амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подається до суду за місце проживанням особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за місцезнаходженням психіатричного закладу.

У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом, додається висновок лікаря-психіатра.

Розгляд справи

Дана стаття встановлює особливі строки розгляду заяв про надання психіатричної допомоги: 1) заяви про госпіталізацію особи до психіатричного закладу розглядаються протягом 24 годин із дня їх надходження до суду; 2) про психіатричний огляд у примусовому порядку - протягом трьох днів; 3) про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, або її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.

Суд зобов'язаний, по-перше, розглядати справи цієї категорії в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку. По-друге, ЦПК зобов'язує суд розглядати такі справи за обов'язкової участі прокурора, лікаря-психіатра, представника. психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.

Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Підсудність

Заява про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подасться до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.

Заявниками по даній категорії цивільних справ можуть бути представники протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим або прокурор.