УДК 37.011.33(075.8) ББК 74.58я73
І5ВИ 966-642-323-5
© Упорядники: І. А. Зязюн,
II. Г. Базилевич, Т. Г. Дмитренко,
I. Ф. Кривонос, Л. В. Малаканова,
II. М. Пивовар, Н. М. Тарасевич,
Л. В. Ткаченко, Л. Ф. Українець,
О. Г. Штепа, 2006
ПЕРЕДМОВА
Розробка методів підготовки вчителя на основі розвитку його творчої індивідуальності має тривалу історію, відображену в працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Допомогти студентові осмислити витоки основних принципів професійної поведінки, сприйняти увесь спектр думок щодо сутності, технології самоорганізації діяльності вчителя, особливостей гуманної педагогічної позиції — таке завдання ставили упорядники цього навчального посібника.
Нагальна потреба в цій хрестоматії зумовлена відсутністю необхідних текстів для самостійної роботи студентів, а також розпорошеністю рекомендованого програмою матеріалу в численних виданнях, які не завжди є в бібліотеках у достатній кількості. У запропонованій книжці систематизовано добірку літератури, рекомендованої в курсі «Основи педагогічної майстерності». Це фрагменти з робіт видатних учених у галузі педагогіки, психології, мистецтвознавства, а також доробок маловідомих авторів, що містить цінний матеріал і проливає світло на окремі проблеми курсу.
|
|
Хрестоматія — одна з вагомих складових навчально-методичного комплексу «Основи педагогічної майстерності», до якого входять програма, підручник, словник термінології, критеріально орієнтовані тести для самопізнання, тексти.
Навчальний посібник вирізняється передусім концептуальним підходом до самого добору та організації текстів.
Основні принципи побудови посібника
Особистісна орієнтація професійно-педагогічного навчання передбачена Національною доктриною розвитку освіти в Україні, згідно з ЯКОЮ утверджується підготовка вчителя не як предметника, а як людини культури, з розвиненими здібностями, сформованими професійними рисами і вміннями, що допомагають налаштуватися на взаємодію з дітьми, батьками, колегами. Самостійна робота студентів залучає їх до само-
3
організованої пізнавальної діяльності, сприяє розвиткові особистості майбутнього вчителя, скеровує на високий рівень пізнавальної активності в роботі з навчальними текстами. Вона не обмежується вимогою повторювати готові істини, а спонукає до роздумів над проблемами, до пояснення ситуацій навчально-виховного процесу в школі за допомогою положень з навчальних текстів, осмислених й узагальнених.
Діяльнісний підхід у визначенні логіки навчання й контролю за професійно-педагогічною готовністю майбутнього вчителя. Особистісний розвиток забезпечується позицією не стороннього спостерігача, а творця, того, хто розв'язує педагогічні завдання, моделює педагогічні ситуації. Ця квазіпрофесійна діяльність дає змогу аналізувати й оцінювати вихідні установки, потреби, орієнтації майбутніх учителів, що впливають на стратегію їхньої поведінки в ситуаціях реальної педагогічної взаємодії.
|
|
Полідисциплінарність у визначенні базових понять, доборі навчальних текстів для самостійного опрацювання тем. У руслі професійно-педагогічної підготовки вчителя інформаційний простір курсу «Основи педагогічної майстерності» увібрав у себе ідеї багатьох галузей знань, серед яких педагогіка, психологія, філософія, етика й естетика. Тому тексти, що покликані формувати педагогічну майстерність, добиралися з різних галузей наук для осмислення гуманістичних ідей педагогічної взаємодії.
Активізація пізнавальної діяльності студентів у роботі над змістом курсу, вироблення суб'єктної позиції. У доборі текстів збірника цей принцип реалізується наповненістю матеріалів змістовою діалогічністю, використанням завдань різного рівня складності — як репродуктивного, так і пошукового, творчого характеру. Прагнення дати студентові можливість доторкнутися до витоків педагогічної думки, усвідомити певні теоретичні положення спонукало авторів добирати фрагменти робіт як видатних учених, так і маловідомих авторів.
Варіативність завдань, можливість їх вибору для викладача й студентів. Спектр дібраних творів ширший, ніж рекомендовано програмою. Пропонуються також тексти із завданнями підвищеної складності. Варіативність забезпечує диференціацію й гуманізацію навчання.
Створення умов для рефлексивного управління професійним розвитком майбутнього вчителя. Система завдань до текстів побудована так, щоб студент учився осмислювати події з власної позиції та з погляду учня, неупереджено й об'єктивно розглядав факти, їхню професійну доцільність.
Використання ситуацій-зразків з педагогічної публіцистики й художніх творів допомагає студентові застосовувати теоретичні постулати у практичній діяльності.
Необхідне психологічне налаштування на роботу з текстами кожної теми забезпечують прологи (думки мудрих), ознайомлення з якими
4
сприяє заглибленню в проблематику теми, вибудові мотиваційного містка між життєвими уявленнями й науковими узагальненнями. Яскравість, метафоричність дібраних висловів зумовлює емоційне ставлення до навчальних завдань, пробуджує інтерес, повертає до власного досвіду й формує когнітивну установку. Завдяки цьому створюються умови для залучення студента до ситуації діалогу (з автором тексту, його опонентами, укладачами, самим собою), стимулюючи тим самим розвиток самостійного мислення, здатність аналізувати, узагальнювати й опановувати інформацію.
Обсяг хрестоматії не дає змоги подати дібрані тексти повністю. Скорочення позначаються трьома крапками (...).
Хрестоматію підготовлено відповідно до вимог програми курсу «Основи педагогічної майстерності».
Над упорядкуванням хрестоматії та коментарями працювали: директор Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України академік І. А. Зязюн (теми 10, 18, 27, післямова); викладачі та наукові співробітники кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка — доцент Н. Г. Базилевич (теми 1 — спільно з І. Ф. Кривоносом та Н. М. Тарасевич, 4, 19), Т. Г. Дмитренко (додатки: педагогічні ситуації), доцент І. Ф. Кривонос (теми 1 — спільно з Н. Г. Базилевич та Н. М. Тарасевич, 10, 16, 25 — спільно з О. Г. Штепою, 29), доцент Л. В. Малаканова (теми 12, 26, 28 — спільно з Н. М. Пивовар), доцент Н. М. Пивовар (теми 8, 9, 17, 21, 28 — спільно з Л. В. Малакановою), професор Н. М. Тарасевич (теми 1 — спільно з Н. Г. Базилевич та І. Ф. Кривоносом, 3, 11, 18, 24, 27, передмова), доцент А. В. Ткаченко (теми 2, 5, 15, 20, 22 — спільно з О. Г. Штепою), доцент Л. Ф. Українець (теми б, 13), доцент О. Г. Штепа (теми 7, 14, 22 — спільно з А. В. Ткаченком, 23, 25 — спільно з І. Ф. Кривоносом).
|
|
■
Рекомендації
для
СТУДЕНТІВ
Роботі з хрестоматією мають передувати осмислення студентом сутності проблеми лабораторного заняття на основі вивчення матеріалів лекції та підручника, усвідомлення базових понять за словником термінології з педагогічної майстерності.
Перш ніж опрацьовувати першоджерела, рекомендуємо спочатку здійснити пропедевтичне читання тексту, а вже потім, коли після повторного читання усвідомлено всі дидактичні завдання, виписати цитати. Така послідовність дій допоможе виділити головне, осмислено опрацювати матеріал тексту.
Цитати в зошиті для лабораторних занять записувати, дотримуючись такої форми:
Автор (прізвище, ініціали), назва роботи
Цитати до цього питання, стисле нотування власних висновків із прочитаного |
1-ше питання, яке опрацьовується 2-ге питання, яке опрацьовується
Під час обговорення проблеми на занятті головне полягає не в переказуванні прочитаних положень, а в умінні зрозуміти цю проблему на основі ознайомлення з літературою, переосмислення поглядів відомих педагогів. Обговорення різних точок зору, оцінка їхньої доцільності й становить на теоретичному рівні основний зміст роботи. Тому, опрацьовуючи тексти, необхідно виділяти головні ідеї автора, зокрема ті, які підтверджують думки, що з'явилися у процесі підготовки, і ті, про які студент прагнув би висловитися під час дискусії. Після опрацювання теоретичного матеріалу слід розпочати аналіз ситуацій, що запропоновані в додатках.
Завершивши роботу над першоджерелами, доцільно продумати форму викладу своїх думок на занятті перед аудиторією (основні положення, їх обґрунтування, логіку викладу, способи зацікавлення слухачів).
|
|
Тема 1 _______
ВСТУП ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ
ПРОФЕСІЇ
Думки мудрих
Вихователь, що стоїть нарівні із сучасним ходом виховання,... почувається живою лапкою між минулим і прийдешнім, могутнім ратоборцем істини й добра, усвідомлює, що його справа, скромна зовні, — одна з найвизначніших справ в історії.
К. Д. Ушинський
До педагогічної справи треба закликати, як до справи морської, медичної тощо, не тих, хто прагне тільки забезпечити своє життя, а тих, хто відчуває до цієї справи і до науки свідоме покликання і передчуває, розуміючи загальну народну потребу, що знайде в цій справі своє задоволення.
Д. І. Менделєєв
Любіть не школу, а дітей, які приходять до школи; любіть не книжки про дійсність, а саму дійсність; не життя звужуйте до навчання, а навчання розширюйте до життя] А найголовніше: любіть життя і якнайбільше живіть живим життям.
П. П. Блонський
Г. С. Сковорода АЛФАВИТ, ИЛИ БУКВАРЬ МИРА1
...Разумій, к тому, к чему ты рожден, да будеш для себя и для братіи тввоей полезным, нежели чужіє совъты и собственныя твоя стремления... Зачем хватаєшся за должность, не ведая, будеш ли в ней щасливим?
■У поданих уривках збережено орфографію оригіналу.
7
Как можно тебъ отправить удачно, не до ея рожденному? Кто можеть подписаться, что хорошая сія пища будет в пользу твоего желудка? Не лучше ль сам о сем можеш освъдомиться? Справся ж сам с собою. Узнай себе.
...Не смотри, что вышше и нижше, что виднъє и не знатнъе, богатъе и убогшее, но смотри тое, что тебе сродное. Раз уж сказано, что без сродности все ничто...
(Сковорода Григорій. Твори: В 2 т. — К.: АН УРСР, 1961. — Т. 1. - С. 324, 327.)
Г. С. Сковорода КУКУШКА И КОСИК
...Должность наша єсть источником увеселенія. А если кого своя должность не веселит, сей, конечно, не к ней сроден, ни друг ея върный, но ніъчтось возлъ нея любит, и как не спокоен, так и не щаслив... Щаслив, кто сопряг сродную себъ частную должность с общею. Сія єсть истинная жизнь.
(Сковорода Григорій. Твори: В 2 т. — К.: АН УРСР, 1961. — Т.2. - С. 127-128.)
______________ Дидактичні завдання _______________________
/. Який зміст Г. С. Сковорода вкладає у вислів «сродная» праця? 2. Що дає людині споріднена праця? Чи актуальні вимоги Г. С. Сковороди до вибору професії?
О. В. Духнович НАРОДНА ПЕДАГОГІЯ...
...Наставник повинен бути обдарований особливими властивостями, і серед них такі:
1. Той, хто бажає вчити, повинен мати справжнє покликання до цієї служби.
2. Повинен мати добрі і правильні знання і відомості з того предмета, який хоче викладати іншим.
3. Повинен мати чистий і непорочний норов і процвітати доброчесностями.
4. Повинен бути вже від природи лагідним, поважним, із певним характером муж.
5. Повинен учнів своїх любити і їхню любов також для себе заслужити.
6. Від природи треба йому володіти легким, зрозумілим способом викладання.
7. Повинен мати потрібні засоби для навчання і наставляння.
8. Повинен добрий порядок поважати.
Хто цих властивостей, від природи дарованих, не має, той не дасть у педагогічній сфері ніякої користі, і краще йому відмовитися від цієї служби, ніж колись... жахливо відповідати за недоліки та бути навіки покараним.
{Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки /За заг. ред. С. А. Литвинова. — К: Рад. шк., 1961. — С. 517.)
______________ Дидактичні завдання ________________________
Які з визначених вимог стосуються професійної компетентності, фахової культури, психолого-педагогічної культури, загальної культури, моральних рис учителя?
Які вимоги до педагога, висловлені півтора століття тому, і сьогодні актуальні?
В. О. Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ