Стаття 33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.
Стаття 34. Палата перів відповідно до указу про палату перів складається з членів імператорської фамілії, з носителів дворянських титулів і з осіб, призначених до неї імператором.
Стаття 35. Палата депутатів складається з членів, які обираються народом відповідно до постанов виборчого закону.
Стаття 36. Ніхто не може бути одночасно членом обох палат.
Стаття 37. Ні один закон не може бути виданий без схвалення імперського парламенту.
Стаття 38. Обидві палати голосують законопроекти, які пропонує уряд. Кожній з них належить, крім того, право законодавчої ініціативи.
Стаття 39. Законопроект, відкинутий тією або іншою з палат, не може бути внесений вдруге протягом тієї ж сесії.
552
553
Стаття 40. Кожна палата має право робити урядові подання, які стосуються законів і всякого іншого роду предметів. Проте, якщо такі подання не будуть прийняті, вони не можуть бути знову внесені протягом тієї ж сесії.
|
|
Стаття 41. Імперський парламент скликається щороку.
Стаття 42. Сесія імперського парламенту триває 3 місяці. В разі необхідності сесія може бути продовжена імператорським указом.
Стаття 43. В разі невідкладної необхідності, крім чергової сесії, може бути скликана надзвичайна сесія.
Тривалість надзвичайної сесії визначається імператорським указом.
Стаття 44. Відкриття, закриття, продовження сесії і відстрочення засідань імперського парламенту мають відбуватися для обох палат одночасно.
В разі розпуску палати депутатів палата перів має бути в той самий час відстрочена.
Стаття 45. При розпуску палати депутатів імператорським указом призначаються нові вибори і нова палата скликається протягом 5 місяців з дня розпуску.
Стаття 46. Ні в одній з палат парламенту не може розпочатися ніяке обговорення і ніяке голосування, інакше як у присутності 1/3 загального числа членів кожної палати.
Стаття 47.1 в тій і в другій палаті рішення ухвалюються абсолютною більшістю голосів. У випадку рівності голосів голос голови дає перевагу.
Стаття 48. Засідання обох палат прилюдні. Проте палата може засідати на вимогу уряду або за власною постановою в секретному порядку.
Стаття 49. Кожна палата може звертатися з адресою до імператора.
Стаття 50. Кожна палата може приймати петиції від підданих.
Стаття 51. Кожна палата може видавати правила, необхідні для її внутрішнього розпорядку, на доповнення до постанов цієї конституції і закону про палати.
Стаття 52. Ніхто з членів тієї або іншої палати не може бути притягнений до відповідальності поза палатою за думку, висловлену ним у цій палаті, або за його вотум у ній.
|
|
Проте, якщо сам член оголосив свої думки в промовах, у пресі, у творах, або яким-небудь іншим подібним способом, то він підлягає постановам загального права, до нього застосовуються загальні закони.
Стаття 53. Ніхто з членів тієї або іншої палати не може бути заарештований під час сесії без згоди тієї палати, до якої він належить, за винятком випадків затримання на місці злочину або карного вчинку, зв'язаного з внутрішніми або зовнішніми заворушеннями.
Стаття 54. Міністри або представники уряду можуть у всякий час брати участь на засіданнях і брати слово в кожній з палат.
554
Розділ IV
ПРО ДЕРЖАВНИХ МІНІСТРІВ І ТАЄМНУ РАДУ Стаття 55. Кожний з державних міністрів дає свої поради імператору і відповідальний перед ним за них.
Всі закони, імператорські укази та акти всякого роду, які стосуються державних справ, мають бути скріплені державним міністром.
Стаття 56. Таємна рада обмірковує, згідно з постановами, які стосуються організації таємної ради, найважливіші державні справи, коли імператор запитує її.
Розділ V ПРО СУДОВУ ВЛАДУ
Стаття 57. Судова влада здійснюється судами іменем імператора, згідно з законом. Організація судів визначається законом.
Стаття 58. Суддями можуть бути призначені лише ті особи, які мають якості, яких вимагає закон.
Ні один суддя не може бути усунений з своєї посади інакше, як за карні вчинки, за вироком кримінального або дисциплінарного суду.
Правила про дисциплінарні стягнення визначаються законом.
Стаття 59. Розгляд справ у судах і оголошення вироків мають бути прилюдними, але, якщо є підстави побоюватися, що гласність може пошкодити громадському спокоєві та порядкові або образити громадську моральність, то гласність судового розгляду може бути усунена, згідно з постановою закону або рішенням суду.
Стаття 60. Всі справи, які входять у компетенцію якого-небудь особливого суду, визначаються окремо законом.
Стаття 61. Суди не можуть розглядати позовів, що стосуються прав, про які твердиться, що вони порушені незаконними діями адміністративної влади, і які підлягають віданню адміністративного суду, окремо встановленого законом.