Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря

Основними складовими безпеки праці на виробництві є:

• безпечне виробниче обладнання;

• безпечні технологічні процеси;

• організація безпечного виконання робіт.

До факторів, що визначають  умови   праці,   відносяться    також раціональні методи технології і організації виробництва. Зокрема, велику роль відіграє зміст праці,  форми  побудови трудових процесів,    ступінь спеціалізації працюючих  при виконанні виробничих процесів,    вибір режимів праці та відпочинку, дисципліна праці, психологічний клімат у колективі, організація санітарного й побутового забезпечення   працюючих відповідно    до СНиП  ІІ-92 — 76. У формуванні безпечних умов праці    велике  значення  має врахування   медичних протипоказань до використання   персоналу     у окремих технологічних процесах, а    також навчання й інструктаж з безпечних методів проведення робіт.

Методи регулювання параметрів    повітряного середовища  є невід'ємною частиною загальнодержавного    підходу до керування навколишнім середовищем відповідно до стандарту ДСТУ ІSO 14001-97 (Системи    управління  навколишнім середовищем). Методи керування якістю    повітряного середовища можуть  бути класифіковані за рівнем значимості:

♦ глобальний — «безвідходні» і передові технології, нові види палива й енергії, нові типи двигунів, міжнародне квотування викидів різних інгредієнтів, міжнародні угоди в галузі екологічного аудиту й ін.;

♦ регіональний — організаційно-планувальні   (вибір   території і розташування промислових    об'єктів); організаційно-  економічні (ліцензування діяльності, регіональне  квотування   викидів, установлення плати    за викиди, штрафні  санкції, страхування екологічних    ризиків, пільги);      нормативно-правові (установлення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у повітряному середовищі, установлення гранично допустимих  викидів на джерелах викидів, нормування  технологічних викидів, вимоги по інвентаризації викидів); вибір технологій, палива, застосування ефективних методів очищення й уловлювання забруднюючих речовин;

♦ підприємства –  зниження    викидів у  джерелі утворення (технологічні методи,     вибір       устаткування і    рівень  його обслуговування,   автоматизація технологічних процесів,    придушення шкідливих речовин у  зоні утворення, герметизація устаткування, уловлювання забрудненого повітря й  ефективне очищення його, вентиляція,  контроль якості   повітряного середовища,    відбір персоналу і контроль стану його здоров'я);

♦ на робочому місці – герметизація (локалізація) робочого місця і створення в  ній нормальних параметрів    повітряного середовища , застосування засобів індивідуального захисту, організаційні методи роботи.

Задачею вентиляції    є   забезпечення чистоти повітря і    заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. Вентиляцією називають організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і   подачу на його місце   свіжого.    За способом переміщення повітря розрізняють системи природної і механічної вентиляції. Якщо система механічної вентиляції призначена для подачі повітря, то вона називається припливною, якщо ж вона призначена   для видалення     повітря –  витяжною.    Можлива організація повітрообміну з одночасною подачею і видаленням  повітря –    припливно-витяжна вентиляція. В окремих випадках для скорочення експлуатаційних   витрат на нагрівання повітря застосовують системи    вентиляції з частковою рециркуляцією (до свіжого повітря підмішується повітря, вилучене із приміщення). По   місцю дії вентиляція буває загально обмінною і місцевою. При загально обмінній вентиляції необхідні параметри повітря підтримуються у всьому  об’ємі  приміщення. Таку систему доцільно застосовувати, коли шкідливі речовини виділяються рівномірно по всьому приміщенню.    Якщо    робочі  місця мають фіксоване розташування, то з економічних міркувань   можна організувати оздоровлення повітряного середовища тільки  в місцях перебування   людей (наприклад, душировання  робочих місць у  гарячих цехах). Витрати на повітрообмін значно скорочуються, якщо уловлювати шкідливі речовини в місцях їхнього виділення, не допускаючи поширення по приміщенню. З цієї метою поруч із зоною утворення шкідливості встановлюють пристрої забору повітря (витяжки, панелі, що всмоктують, всмоктувачі). Така вентиляція називається місцевою. У виробничих приміщеннях, у яких  можливо раптове надходження великої кількості шкідливих речовин, передбачається влаштування аварійної вентиляції.