Інші види позовів про стягнення коштів до бюджету

Особливості їх внесення

 

Прокурори можуть звертатись до судів про відшкодування сум на користь бюджету з позовами в інтересах держави наступних категорій:

- про стягнення із суб'єктів підприємницької діяльності накладених санкцій економічного характеру (фінансових, адміністративно-господарських, штрафних);

- про визнання правочинів недійсними на підставі ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України та стягнення всього отриманого сторонами по угоді в дохід держави;

- про стягнення сум, отриманих без встановлених законом підстав (здійснення діяльності без відповідної ліцензії);

- про стягнення наданих з бюджету кредитів;

- про стягнення із сільгосптоваровиробників фінансової допомоги, наданої з бюджету на поворотній основі;

- про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу;

- про стягнення сум заборгованості по сплаті обов'язкових зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

- про розірвання договорів оренди майна, що знаходиться в державній та комунальній власності;

- про розірвання угод купівлі-продажу об'єктів приватизації та стягнення до бюджету сум санкцій за невиконання умов угоди;

- про стягнення сум орендної плати за користування земельною ділянкою;

- про стягнення безпідставно отриманих сум, у т.ч. внаслідок корупційних діянь;

- про стягнення заборгованості за нестворення робочих місць для інвалідів (в інтересах держави, в особі фонду соціального захисту інвалідів);

- про стягнення сум заборгованості за проведення медичних оглядів та витрат на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві;

- про відшкодування сум збитків, заподіяних нецільовим використанням грошових коштів;

- про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від злочинів;

- про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

- про стягнення митних платежів;

- про стягнення сум незаконно отриманих субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг або отриманих сум за цими субсидіями.

Наведений перелік видів позовів до суду про стягнення сум на користь бюджету не є вичерпним, оскільки сама багатогранність суспільних правовідносин відображає спектр реалізації прокурором представницьких функцій на захист інтересів держави в межах повноважень, визначених законом.

Самостійною підставою для пред'явлення позовних заяв є факти надходження коштів відповідній юридичній чи фізичній особі без встановлених законом підстав.

Будь-які кошти можуть бути отримані підприємством, установою чи організацією винятково за підставами, передбаченими законом, іншим нормативно-правовим актом, їх установчими документами чи угодами, які відповідають закону. Таким чином, необхідно надавати докази зарахування цих коштів на рахунок відповідача без підстав, передбачених законом чи договором.

Однак судова практика свідчить, що при розгляді справ за заявами ДПС до підприємств, установ, організацій про стягнення у доход держави коштів, отриманих без встановлених законом підстав, тобто без ліцензії на здійснення визначених видів підприємницької діяльності, позивачі вказують, що такі кошти підлягають стягненню у доход держави на підставі ст. ст. 10, 11 Закону України “Про податкову службу України”.

Зазначена стаття визначає функції органів державної податкової служби. Згідно зі ст. 22 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” до суб'єктів підприємницької діяльності за здійснення господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у виді штрафів у розмірах, встановлених законом. Разом з тим чинним законодавством України не встановлені розміри штрафів. Законодавством також не передбачені випадки (тобто відсутні норми матеріального права), коли б доходи, отримані без достатніх підстав, підлягали стягненню у доход держави. Відсутнє також і визначення таких видів доходів. Стягнення із суб'єктів господарської діяльності будь-яких не встановлених законом фінансових санкцій суперечить вимогам ст.19 Конституції України.

Таким чином, для стягнення зазначених сум у доход держави операції з купівлі-продажу (наданню послуг, виконанню робіт) без наявності відповідної ліцензії повинні бути визнані у встановленому порядку недійсними на підставі ст. 215 ЦК України. Оскільки стягнення таких коштів має характер санкцій, при поданні позову слід дотримуватися строків для застосування адміністративно-господарських санкцій, установлених статтею 250 ГК України.

Кошти від санкцій (фінансових, адміністративно-господарських, штрафних) зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету України. Найбільш поширеними є санкції, які накладаються відповідними державними органами:

- за порушення антимонопольного законодавства (Антимонопольний комітет України);

- порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів (Державна інспекція з контролю за цінами);

- за нестворення робочих місць для інвалідів (Фонд соціального захисту інвалідів).

       У разі виявлення випадків несплати таких санкцій, за наявності підстав, прокурорам слід звертатися з позовами в інтересах держави про стягнення сум цих санкцій. Матеріали перевірки, на підставі яких готується позов, прокурорам слід ретельно вивчати, оскільки рішення контролюючих органів про накладення цих санкцій можуть бути винесені з порушенням законодавства та, як наслідок, визнані судом незаконними. У таких випадках провадження у справі про стягнення санкцій підлягає закриттю за відсутністю предмета спору, а витрачені прокурором зусилля будуть марними.