Семінарське заняття 2

ТЕМА: Утворення Афінської демократії (4 год.)

1. Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади родової знаті.

2. Змова Кілона.

3. Закони Драконта.

4. Реформи Солона та їх значення.

5. Тиранія Пісистрата.

6. Реформи Клісфена та їх роль в утворенні демократичної держави.

7. Характеристика Афінської держави кінця VI ст. до н. е.

РЕФЕРАТИ

1. Поетична спадщина Солона як історичне джерело.

2. Вітчизняна історіографія про тиранію Пісистрата та її місце у розвитку Афін­ської демократії.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аристотель. Политика. Афинская полития / Пер. С.А. Жебелева, С.И. Радцига. - М.: Наука, 1997. - 228с.

2. Аристотель. Політика / Передм. і перекл. М. Кислюка. - К., 2000. - 198с.

3. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. -С. 104-122.

4. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. - Т.1. Стародавня Греція. - Чер­нівці: Наші книги, 2007. - С. 144-166.

5. Гроссман Ю.М., Лісовий ІА. Історія стародавнього світу. Практикум. - Львів: Вища шк., 1965. - С. 125-144.

6. Гущин В.Р. Был ли Писистрат назначен лидером диакриев? // АВ. - 1995. -Вып. 3. - С. 45-56.

7. Доватур А.И. Рабство в Аттике VI-V вв. до н. э. - Л.: Наука, 1980. - 135с.

8. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - 2-ге вид. - Т. 21. - С. 23-171.

9.  Колобова K.M. К вопросу о возникновении Афинского государства // ВДИ. -1968.-С. 41-55.

9. Практикум по истории древнего мира / Сост. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая. - М.: Просвещение, 1972. - С. 123-137.

10. Радциг С.И. Килонова смута в Афинах// ВДИ. - 1964. -№ 3. - С. 3-14.

11. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1988. -230 с.

12. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. - М.: Мысль, 1964. - С. 138-175.

13. Хрестоматия по истории древнего мира / Под. ред. З.Г. Боруховича. - Саратов: Изд-во Саратов, ун-та, 1973. - С. 96-127.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Античная Греция: Становление и развитие полиса. - М.: Наука, 423 с.

2. Античный полис: Межвузовский сборник. - Л: Изд-во Ленинград, ун-та, 1979. -140 с.

3. Виноградов Ю.Г. Новые материалы по раннегреческой экономике // ВДИ. -1971.-№ 1.-С 64-75.

4. Доватур А.И. Политика и политая Аристотеля. - М.-Л.: Наука, 1965. -390 с.

5. Зельин К.К. Борьба политических группировок в Аттике в VI в. до н.э. — М.: На­ука, 1964. -272 с.

6. Зельин К.К. Олимпионики и тираны // ВДИ. - 1962. - № 4. - С. 21-29.

7. Колобова K.M. Возникновение и развитие Афинского государства IX -IV вв. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1958. - 50с.

8. Колобова K.M. Древний город Афины и его памятники. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1961. - 373 с.

9. Ленцман Я.А. Достоверность античной традиции о Солоне //Древний мир. - М.: Изд-во вост. лит., 1962. - С. 579-586.

10. Ленцман Я.А. Рабы в законах Солона (к вопросу о достоверности  

античной тра­диции) // ВДИ. - 1958. - № 4. - С. 51-69.

11. Либан И.И. Социальные противоречия в Аттике в VIII-VI вв. до н. э. в

ходе ста­новления государства // Древний Восток и античний  мир. - М.:

Изд-во Моск. ун-та, 1972. - С. 95-109.

12. Лурье С.Я. Клисфен и Писистратиды. - 1940. - № 2. - С. 45-51.

13. Молчанов A.A. Генеалогическая традиция в афинских эвпатридов:

просопографический аспект // Антиковедение на рубеже столетий. - М.,    

2000. - С. 74-93.

14.Никольская П.А. Раннегреческая тирания //Учен. зап. Белорус, у-та, 1953.  

- Вып. 16. - С. 459-474.

15. Пальцева Л.А. Из истории архаической Греции. - М., 2000. - 347с.

16. Скрижинская М.В. Устная традиция о Писистрате // ВДИ. - 1962. - № 4. –

С. 83 -95.

17. Соловьева С.С. Раннегреческая тирания (к проблеме возникновения

  государства в Греции). - М.: Ун-т дружбы народов им. П. Лумумбы, 1964.

- 101 с.

10. Суриков И.Е. Из истории греческой аристократии позднеархаической и   

 ранне классической епох. Род Алкмеонидов в политической    жизни Афин VII-V вв. до н. э. - М.: Изд-во Ин-та всеобщей истории РАН, 2000. - 284с.

19. Строгецкий В.М. Клисфен и Алкмеониды // ВДИ. - 1972. - № 2. - С. 99-   

105.

20. Фролов В.Д. Греческие тираны VII в. до н.э. - Л.: Наука, 1972. - 199с.

21. Цуканова МА. Ареопаг до Солона // Вестник Ленинград, ун-та, 1972. - 1  

8.- Вып. 2. - С. 59-65.

22. Яйленко В.П. Греческая колонизация VII—III вв. до н.э. - М.: Наука,

1982. - 312с.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення генезису держави в Афінах дає змогу простежити процес виникнення найбільш розвинутої форми рабовласницького міста-держави (поліса) - демокра­тичної республіки.

При підготовці до занять студент зобов'язаний розглянути розділи V і IX роботи Ф.Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави», в яких аналізується процес виникнення держави у афінян, після цього необхідно перейти до вивчення джерел, враховуючи політичні погляди античних істориків (Плутарха, Аристотеля, Фукідіда та ін.). Вивчаючи суспільний лад Аттики, слід звернути увагу на масове розорення аттичного селянства, яке потрапило у торгову кабалу до землевласників-евпатридів (Аристотель. Афінська політія, II, 21), в руках яких у VII-VI ст. до н.е. знаходились політика і влада. Потрібно простежити процес поступового обмеження царської влади і заміни її виборними посадами - архонтами. Колегія архонтів і арео­паг стають основними знаряддями політичного панування аристократії (Аристотель. Афінська політія, II, 3-6).

Важливо правильно з'ясувати причини крайнього загострення соціальних про­тиріч в останній чверті VI ст. до н. е. Змову Кілона слід розглядати як невдалу спробу встановити тиранію.

Кодифікація законів, проведена архонтом Драконтом, зміцнила приватну влас­ність і завдала нового удару родовим порядкам (Аристотель. Афінська політія, II, 12-13; Плутарх. Порівняльні життєписи, Солон, 17; Хрестоматія з історії Стародавньої Греції, с. 141-142).

Аналізуючи письмові джерела, потрібно простежити 3 етапи боротьби за вста­новлення демократії в Афінах: реформи Солона, тиранію Пісистрата та реформи Клісфена.

У першу чергу необхідно встановити, в інтересах яких соціальних груп населен­ня проводив реформи Солон (Аристотель. Афінська політія, IV, 11-12; Плутарх. Со­лон, 16), засвоїти їх мету (Плутарх. Солон, 13) зрозуміти зміст (Аристотель. Афінська політія, IV, 5-10; Плутарх. Солон, 13-24) і послідовність, з'ясувати значення реформ.

Політика Пісистрата була спрямована проти евпатридів (Геродот. Історія, І, 59; Аристотель. Афінська політія, VI, 14). Потрібно звернути увагу на заходи Пісистрата в інтересах селянства та заможних торгово-ремісничих кіл (Аристотель. Афінська по­літія, VI, 16 (1-10); Хрестоматія з історії Стародавньої Греції, с. 165-166). Зламавши панування родової знаті, він розчистив шлях для перемоги демократії в Афінах.

Велике історичне значення мали реформи Клісфена, які поклали початок зміц­ненню демократії в Афінах (Аристотель. Афінська політія, VIII, 20-22; Політика, III, 2, 10; VI, 2, 9-11, 6-27; Геродот. Історія, V, 66-73). При цьому необхідно наголосити на тому, що Клісфен не проводив економічних реформ, основним його нововведенням була адміністративно-територіальна реформа. По суті, реформи Клісфена ліквідували залишки родового ладу в Аттиці.

Наприкінці потрібно дати узагальнюючу характеристику Афінської держави кінця VІ ст. до н.е. та з’ясувати суть рабовласницької республіки.