Тема: аграрний рух у Римі в II СТ. До Н. Е. Та реформи братів Гракхів

1. Становище селянства в Італії у другій половині III -на початку ІІ ст. до н. е.

2. Аграрна реформа Тиберія Гракха та боротьба за її проведення.

3. Реформи Гая Гракха і їх соціально-політична спрямованість.

4. Причини поразки аграрного руху та його значення.

5. Аграрний закон Спурія Торія.

РЕФЕРАТИ

1. Античні автори про організацію господарства на селі у II ст. до н. е.

2. Римська вілла за даними археологічних розкопок.

3. Гай та Тиберій Гракхи як оратори.

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аппиан. Гражданские войны. - Л.: Соцэкгиз, 1935. - 186с.

2. Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму. - Чернівці: Книги XXI, 2005. -С. 190-198.

3. Бокщанин А.Г. Попытка аграрных реформ и социальная борьба в Римской республи­ке в конце II в. до н.э. // Преподавание истории в школе. - 1954. - №4. - С. 34-46.

4. Гроссман Ю.М., Лісовий I.A. Історія стародавнього світу. Практикум. - Львів: Вища шк., 1985. - С. 183-201.

5. История Древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. - М.: Высш. шк., 1981. - С. 108-113, 120-128.

6. Кузищин В.И. Римское рабовладельческое поместье II в. до н.э. - I в. н.э. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. - 253 с.

7. Плутарх. Сравнительные жизнеописания: В 3-х т. - М.: Наука, 1964. - Т.З. -546 с.

8. Практикум по истории древнего мира / Сост. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая. - М.: Просвещение, 1972. - С. 210-321.

9. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. Утченко СЛ. - М.: Соцэкгиз, 1962. - С. 211-234.

10.Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. - М.: Высш. шк.,

1987. - С. 85-112.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Виноградов В.В. Аграрное законодательство Римской республики. Закон 111г. до н.э. - Горький: Изд-во Горьк. ун-та, 1962. - 35 с.

2. Виноградов В.В. Некоторые вопросы римских аграрных отношений в современ­ной итальянской историографии // ВДИ. - 1965. - № 4. - С. 189-202.

3. Виноградов В.В. Борьба мелкого землевладения с крупным в Древнем Риме (до реформы Гракхов) // Учен. зап. Горьк. пед. ин-та. - 1966. - Вып. 61. - Сер. ист. Сб. 9. - С. 180-189.

4. Ельницкий Л.А. Идеи, воспитавшие Тиберия Гракха // ВИ. - 1966. - № 8. -С. 198-199.

5. Заборовский Я.Ю. Некоторые стороны политической борьбы в римском сенате (40-20 гг. II в. до н.э.) // ВДИ. - 1977. - № 3. - С. 182-192.

6. Кузищин В.И. О роли крестьянства в Италии во II в. до н. э. - I в. н.э. // Вестник Моск. ун-та. Сер. ист. - 1973. - № 2. - С.79-91.

7. Кузищин В.И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии (II в. до н.э. -I в. н.э.). - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - С. 251-255.

8. Нечай Ф.М. Рим и италики. - Минск: Изд-во Мин-ва высш. и средн. проф. об­разов., 1963. - 194с.

9. Олійник Т.І. Тіберій і Гай Гракхи як оратори в оцінці Ціцерона // Іноземна філо­логія. - 1968. - Вип. 17. Питання класичної філології. - №7. - С. 94-95.

10. Сергеенко М.Е. Земельная реформа Тиберия Гракха и рассказ Аппиана // ВДИ. -1958. -№ 2. - С. 150-155.

11. Сергеенко М.Е. Очерки по сельскому хозяйству древней Италии. - M.-Л.: Изд-во АН СССР, 1958.-246 с.

12. Сергеенко М.Е. Три версии в плутарховской биографии Тиберия Гракха // ВДИ. -1956.-№ 1.-С. 47-49.

13. Штаерман Е.М. Римская собственность на землю // ВДИ. - 1974. - № 3. - С. 34-67.

14. Штаерман Е.М. Древний Рим: Проблемы экономического развития. - М.: Наука, 1978. - 222 с.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У соціально-економічному розвитку Римської республіки в III-II ст. до н.е. від­булись значні зміни. В цей час зменшується кількість дрібних землевласників і зна­чно зростає число рабів, що веде до росту соціальної диференціації, обезземелен­ня селян і появи великих рабовласницьких латифундій. Масове розорення селян спричинило труднощі з комплектуванням армії, привело до появи в Римі «люмпен-пролетаріату», який пагубно впливав на політичне життя. Все це стало поштовхом до початку аграрного руху на чолі з братами Гракхами.

При аналізі джерел (Аппіан. Громадянські війни; Плутарх. Порівняльні життє­писи) слід з’ясувати ставлення авторів до братів Гракхів та їхніх реформ, враховуючи, що, з одного боку, в Римі розвивається демократичний рух під лозунгом проведення аграрних реформ, а з іншого - спроби окремих представників нобілітету (спочатку і Тиберій Гракх) відродити дрібне і середнє селянство як основу римської армії.

Боротьбу навколо аграрного законопроекту Тиберія Гракха потрібно розглядати як соціальну боротьбу обезземелених римських селян проти великих землевласни­ків (Аппіан. Громадянські війни, І, 7-27). Необхідно з'ясувати зміст аграрного закону Тиберія, історію його проведення, причини та обставини загибелі реформатора, ро­зібратися в результатах аграрного руху, який він очолював (Плутарх. Тиберій Гракх, 8-21; Веллей Патеркул. Римська історія, II, 3,7).

Далі слід ґрунтовно розглянути програму Гая Гракха, яка була спрямована на згрупування антисенатських сил. Боротьба за аграрні реформи переросла в боротьбу між популярами та оптиматами за політичну владу. Особливу увагу потрібно звер­нути на зміст законопроекту Гая Гракха, проведеного в роки його трибунату, спробу вирішення союзного питання. Проте законопроект про дарування прав римського громадянства союзникам був вразливим місцем програми Гая Гракха, бо не знайшов підтримки у римських громадян (Аппіан. Громадянські війни 1,18-27; Плутарх. Гай Гракх, 4-18; Веллей Патеркул. Римська історія, II, 6,7).

Причини невдач аграрного руху на початку II ст. до н.е. були в незрілості, слаб­кості та класовій обмеженості римської демократії, неміцності антисенатських сил, в економічній нестійкості дрібної земельної власності в умовах росту рабовласництва.

Історичне значення демократичного руху Гракхів полягає в тому, що він сприяв зростанню політичної активності римської демократії, підривав позиції нобілітету, загострив союзницьке питання.

Аналізуючи закон Спурія Торія, з допомогою якого сенатська олігархія прагнула юридично закріпити за собою громадські землі і перетворити їх у приватну власність, потрібно підкреслити, що на цьому етапі демократичний рух зазнав поразки.

Підводячи підсумок заняття, студенти повинні запам'ятати, що боротьба за вирі­шення аграрного питання була одночасно боротьбою за демократизацію римського суспільного ладу наприкінці II ст. до н.е.