б) шкільний туризм (походи, подорожі)
в) організація і проведення різноманітних краєзнавчих експедицій.
Екскурсії можуть бути
За характером об’єкту
- музейні
- до місць історичних подій
- маршрутні
- до історичних пам’яток
- до історико-побутових комплексів
По відношенню до навчальної програми
- учбові
- позапрограмні
За дидактичною метою проведення
- ввідна
- урок-екскурсія
- підсумкова
- оглядова
За змістом
- Оглядові;
- Тематичні;
- Спеціальні;
За тематикою
- Природознавчі;
- Історичні;
- Літературні;
- Мистецькознавчі;
- Екологічні тощо
За місцем проведення
- Міські;
- Заміські;
- Інформація під час руху;
- Музейні;
- Виробничі;
За способом пересування
- Пішохідні;
- 3 використанням спеціального транспорту;
- Комбіновані;
За формою проведення
- Звичайні;
- Навчальні;
- Рекламні;
- Екскурсія-прогулянка;
- Екскурсія-лекція;
За кількісним складом
- Групові;
- Індивідуальні
Методичні прийоми проведення екскурсії:
Прийоми показу
1. Прийоми попереднього огляду об’єкта. Один з обов'язків екскурсовода в процесі огляду - зробити аналіз т ого об'єкту, який спостерігає екскурсант. Тип аналізу залежить від мети та теми екскурсії, а також від характеру самого об'єкта. Аналіз може бути історичний, мистецтвознавчий, природознавчий.
- Прийом панорамного показу дає можливість екскурсантам спостерігати, наприклад, з видового майданчика
- Прийом зорової реконструкції (відтворення). Сутність цього прийому полягає в тому, що шляхом слова відтворюється первісний вигляд історичної споруди.
- Прийом зорового порівняння. Цей прийом побудований на зоровому порівнянні різних предметів або частин одного об'єкта з другим, що знаходиться перед очима екскурсантів.
- Методичний прийом руху - обхід навколо будівлі, споруди, пам'ятника. Обхід будівлі чи фортечної споруди дозволяє більш об'єктивно уявити її розміри, розташування помешкань, помітити деталі, які випадають із уваги при статичному огляді.
- Розповідь екскурсовода під час руху зводиться до мінімуму, тобто до екскурсійної довідки чи опису, і бажано не під час ходи, а на короткій зупинці.
- Показ меморіальної дошки.
- Демонстрація різних наочних посібників, які доповнюють зоровий ряд. Як правило, для цього використовується зміст "портфеля екскурсовода". Наочним посібникам у порівнянні з основними об'єктами відводиться допоміжна роль.
Прийоми розповіді:
- Прийом екскурсійної довідки
- Прийом опису
- Прийом характеристики
- Прийом коментування
- Прийом цитування
- Прийом діалогізації або прийом питань-відповідей.
- Прийом літературного монтажу. Використовуючи його, екскурсовод свою розповідь будує на наборі уривків з різних літературних творів, документальних матеріалів, надрукованих у періодичній пресі.
- Прийом співучасті. „Уявіть собі, що знаходитеся..."
- Прийом персоніфікації. Про епізоди життя відомих осіб або від їх імені.
- Прийом проблемного подання матеріалу. Екскурсоводом перед початком екскурсії ставляться контраверсійні питання, відповідь на які можна отримати в ході її проведення.
Шкільний туризм
Туристичні подорожі проводяться у формі:
- навчально-тренувальних зборів
- подорожей вихідного дня,
- багатоденних подорожей (в час канікул)
Класифікація туристичних подорожей.
1. По територіальній ознаці подорожі діляться на місцеві і далекі,
2. По характеру організації – на планові (по турпутівках) і самодіяльні.
Найбільш повно завданням краєзнавчого туризму відповідають самодіяльні подорожі. (походи). Вони організовуються радами колективу, клубами туристів, при чому туристи самі вибирають і розробляють маршрути, самі обслуговують себе в дорозі.
Основні етапи т уристично-краєзнавчої роботи: підготовчий, польовий і заключний.
Підготовчий період — упродовж цього періоду учні (студенти) ознайомлюються з програмою і методикою проведення того чи іншого виду краєзнавчих досліджень, вивчають територію маршруту за літературними і картографічними джерелами, складають картосхему району і план маршруту, готують усе необхідне для спостережень.
Польовий період — це краєзнавчі дослідження під час екскурсій, походів чи експедицій за складеним у підготовчий період планом. Польові дослідження — це збирання відомостей про природу, історію й економіку краю, а також топонімічного, археологічного, етнографічного та інших матеріалів.
Заключний період — у цей період проводиться оформлення та облік результатів проведення туристично-краєзнавчої роботи, створення нових і поповнення існуючих краєзнавчих музеїв новими експонатами і матеріалами.
Етапи проведення туристичної подорожі (походу).
1.Вибір району подорожей.
2. Комплектування групи.
3. Оформлення документації на проведення походу або подорожі.
4. Проведення подорожі.
5. Підведення підсумків.
Керівник і учасники подорожі зобов’язані:
- уміти користуватись туристичним спорядженням;
- бути ознайомленні з природними перешкодами і знати способи їх подолання
- володіти технікою орієнтування і пересування у різних умовах місцевості і погоди, організації польових нічлігів
- уміти розробити план подорожі, основний маршрут і його запасні варіанти, а також графік руху
- уміти забезпечити техніку безпеки і зв’язок з населеними пунктами і організацією, яка відправила групу у подорож.