Щедрик, щедрик, щедрівочка

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару.

Там овечки покотились,

А ягнятка народились.

Тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

 

ЗАСІВАЛЬНА

 

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм
На щастя, на здоров’я
На Новий рік!
Щоб вам вродило краще, ніж торік.
Коноплі під стелю,
А льон до коліна,
Щоб вам, господарі,
Голова не боліла!

 

Сійся родися жито пшениця,
На щастя, на здоров'я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.
У полі зерном, у дома добром,

В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата, радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями!

   

                    1.Які побажання висловлені у щедрівках?

                    2.Розкажіть про народні та религійні зимові свята.

 

           Вивчіть напам’ять один-два вірша. Привітайте  ними своїх рідних.

Урок 25

    Купа- большое количество

        Мара -привидение      

Зимова пісенька

Л. Глібов

           Зимонько - снігурочко,                                  Бабу здоровенную,

           Наша білогрудочко,                                       Уночі страшенную,

           Не верти хвостом,                                          Зліпимо гуртом.

           А труси тихесенько,                                      Зробим очі чорнії,

           Рівненько, гладесенько                                 Рот і ніс червонії

           Срібненьким сніжком!                                 -Буде, як мара!

           Ми повибігаємо,                                            День і ніч стоятиме,

           Снігу накачаємо                                            Вовка проганятиме

           Купу за садком.                                             Від свого двора...

     1. Прочитайте вірш мовчки. Зверніть увагу на автора. Що ви знаєте про його творчість?

                 2. Як поет ставиться до зими? Доведіть це словами з вірша. Від імені кого

                поет звертається до зими? Про що просять діти?

          3. Продумайте інтонацію і темп читання вірша.

          4. Навчіться читати вірш виразно вголос.

        Зробіть словесний малюнок до вірша.

Урок 26

ЗАГАДКИ

На подвір’ї – біло-біло,
Ні стежиночки нема.
Завихрило, засвистіло –
Знов прийшла до нас…

На дворі горою, а в хаті водою.

Влітку відпочивають,

     Взимку дітей катають.
 

      Ой, немає їм ціни!
      По льоду біжать вони –
     Швидконогі…

 

      Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори.

Що спільного у словах відгадках?

Зима, кататися, бадьорий, гірка, ліпити, веселий, ковзанка, сміятися, гарний, ковзани, гратися, крутий, лижі, чистити, слизький, лід, санчата, сніговик, сніжки, настрій.

Поміркуй, які слова можна використати, щоб скласти текст «Зимові ігри»

Спробуйте скласти твір за планом:

1.Яка пора року настала?
2. Де зібралися діти?
3. Що вони роблять?
4.Чи подобається дітям зима?

При складанні твору використовуйте слова - ознаки

сніг – пухнастий,блискучий;

земля – замерзла,вкрилася білою ковдрою;

зима – морозна, сніжна, чарівна;

діти – щасливі, веселі, задоволені.

Урок 27

                                

           Дошкульні – докучливые

     Винахідливі – изобретательные

     Скиби рілля – пласты земли

СТЕПОВИЙ СОЛОВЕЙКО

 Володимир Перепелюк

Коли я приглядаюсь до цієї співливої пташки, мені здається, що вона безмежно закохана в наші українські лани. Бувають випадки, коли ще в нас лежать сніги, коли ще ночами тиснуть дошкульні морози, а вона вже в небі розсипає свої пісні, ніби срібні дзвоники.

«Дорогі, милі мої, та чого ж ви так рано прилетіли? Де ж ви притулитесь? Де знайдете їжу?» —думаю собі. А їм хоч би що! Співають собі там, у блакитному океані.
Коли я простежив за ними, то виявилось, що вони досить винахідливі.
Перш за все в полях ще чимало ожередів соломи, де вони знаходять собі їжу й захисток від холоду. Крім того,з сонячного боку на скибах ріллі, на горбах є відталини, де вони теж ховаються від холоду, знаходять торішні зерна.

Збігає ще кілька днів, сонце ще більше пригріває, сніги не витримують, збігають водами, земля розкривається в усій своїй красі, і жайвороння «б'є» своїми піснями з іще більшою силою.

Не раз я дивувався, як така маленька пташка летить так високо в небо, співаючи.
Я сам співаю й добре знаю, що то значить ідучи, чи тим більше біжачи, співати. А жайворонок же не йде, а летить! Або ще таке. Скільки не прислухався, але так і не вловив, коли ж він і як бере дихання? Десять, п'ятнадцять, двадцять хвилин безупинно ллється його пі,сня без найменшої перерви, ніби він на скрипці грає чи на якомусь іншому інструменті, якому не потрібне дихання.

Впадає в око ще й те, що таких степових птахів, як дрохви, в нас уже давно нема, перепілок, деркачів дедалі меншає й меншає, а жайворонків повне небо.

Мені здається, це тому, що жайворонки прилітають до нас майже на два місяці раніше за перепілок і деркачів. Вони раніше гніздяться, дітей виводять ще до жнив і тому не зазнають тих згубних втрат, які терплять перепілки й деркачі.

На вигляд це звичайна сіра пташина завбільшки як шпак. Самчик трохи більший, на голові має щось подібне до шапочки, а на грудях трохи світліше пір'я.

Гніздяться, певна річ, на землі. Кладуть дуже багато яєчок, бо багато пташенят гинуть, як над степом прокотиться злива. Залишаються не пошкодженими тільки ті гнізда, які побудовані на підвищеннях.

Надзвичайно пильно бережуть жайворонки свої гнізда. Наприклад, коли летять до своїх гнізд, то не прямо, а падають в хліба або в трави за метрів п'ятдесят—сто від гнізда, а тоді нишком біжать до нього.

Ще й досі цікавить мене питання, чому самчик співати обов'язково летить високо в небо? Колись я гадав, що в полі просто нема на що сісти. Тепер же в полях повно сталевих опор, багато дротів: будь ласка, сідай, співай, як це роблять шпаки, ластівки, інші птахи.

Так ні ж, не сідає на них, а летить до хмар і там співає.

 

                   1.Чому жайворонок названий степовим соловейком?

2.Знайдіть і прочитайте опис співу жайворонка. З чим порівнюється його

                    пісня?

                   3.Як автор ставиться до пташки? Доведіть свою думку словами з

                  оповідання.

Загадка

Пташка ця маленька,

Лагідна, сіренька,

В небесах співає,

Сонце зустрічає.

        Дізнайтесь з додаткових джерел про інших степових пташок.

 

Урок 28

       

  Ряст – травянистое растение

Т. Шевченко

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.

А на полі жайворонок,
Соловейко в гаї -
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають...

    

1.Прочитайте вірш мовчки. Зробіть олівцем його розмітку.

             2. Як зображена весна у вірші?

              3.Знайдіть у вірші слова якими автор зобразив дії весни.

                                Прислів’я

Весна всім красна.

Дізнайтесь про особливості весняних місяців з додаткових джерел.

 чоло - лоб

                                       ВЕСНА

Д. Павличко

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.

Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,

Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

  1.Прочитайте вірш мовчки. Який настрій викликає цей вірш? Поміркуйте,

                         яким тоном треба читати вірш уголос.    

2. Зробіть розмітку вірша олівцем.

3.З чим автор порівнює мамину руку? Чому?

4. Підготуйтесь до виразного читання вірша вголос.

Зробіть ілюстрацію.до віршів про весну. Влаштуйте виставку.

 

 

Урок 29

Елла Бєлкіна

          ...Чи бачили ви, як починається весна? Після довгої зими раптом щось у приро змінюється. Навіть одразу не збагнеш, що відбувається. Повітря здається прозорішим, небо голубішим, сонце теплішим. І ти розумієш, що то – перший подих весни. Стрункі тоненькі берізки завмерли в очікуванні тепла і сонця. Але вони вже відчувають його легенькі дотики і тріпочуть, злегка погойдуючись. Здається, берізки стиха шепочуться між собою.

         Ранок, довгі тіні лягли на сніг, ніжаться й не помічають, що з плином часу стають дедалі коротшими. Голубі тіні, сріблясто-блакитний сніг, синя річечка і небо, що переливається від зеленуватого до глибокого синього кольору, викликають у нас відчуття холоду, смутку. Але бринить у душі радісна пісня, легені переповнюються свіжим повітрям, із вуст зриваються слова

       «Ой весна, весна Днем красна»…».

Розглянь картину Вітольда Б’ялиницького-Бірулі Початок весни».
Які кольори на ній переважають Чому?
Якою зображена річка Деревця?
Спробуй передати своє враження від побаченого.

План
1. Весна прийшла (повітря, небо, дерева.
2. Крига скресла (голубінь річки і неба.
3. Почуття, що народжуються під час розгляду картини.

 

 

Урок 30

    узвіз – крутой подъем

РАНОК

І. Білий

Усе тепліше ранок дише,                                   Їх на полянці цілий гуртик-

Стежина в’ється під узвіз.                                 Зелені куполи беріз.

І вітерець ледь-ледь колише                             Ну, а хмаринки-парашути

Мов щойно скинутий десант…                       Кудись погнали небеса.

 

    

1.Прочитайте вірш мовчки. Який настрій створює цей вірш?

2.Підготуйтесь до виразного читання вголос.

      3.Знайдіть у вірші порівняння.

Спробуйте намалювати словесну картину до вірша.

 

                              Урок 32- 33

        

поплентався – пошел неспеша

наввипередки - наперегонки

ЗАЄЦЬ ТА ЇЖАК

І. Франко

Їжак стояв собі коло дверей своєї нори, заклав лапки за пояс, виставив ніс на теплий вітер та й мугикав собі стиха пісеньку — чи гарну, чи погану, кому яке до того діло? Як знає, так і співає.Мугикав собі тихенько, а далі подумав:«Поки там моя жінка миє дітей та дає їм свіжі сорочечки, дай лишень піду я трохи в поле, пройдуся та й на свої буряки подивлюся, чи добрі виросли».

Буряки були недалеко від його хати. їжак брав їх, скільки йому треба було на страву для своєї родини, а тому говорив завжди «мої буряки». Ну, добре. Обережно зачинив він за собою двері й поплентався стежкою в поле. Недалеко й пройшов, аж тут назустріч йому Заєць. Він також вийшов прогулятись і до «капусти своєї» теж навідатись.

Побачивши Зайця, їжак привітав його чемненько. Та Заєць був собі великий панич і дуже горда штука. Він не відповів на їжакове привітання, а тільки глянув на нього дуже звисока й озвався:

— Ого, а ти чого так рано ось тут по полі волочишся?

— Погуляти вийшов, — відповів їжак.

— Погуляти? — зареготав Заєць. — А я думаю, що з твоїми кривими ногами краще було б лежати, ніж на прогулянку лазити.

Ця насмішка дуже розсердила їжака, бо ноги в нього таки криві.

— Ти, певно, думаєш, — каже їжак до Зайця, — що ти своїми довгими лапами швидше побіжиш?

— Авжеж, — відповів Заєць.

— Можемо спробувати, — мовив їжак. — Ану, побиймося об заклад, побачиш, чи я тебе не пережену.

— Це вже сміх людям сказати. Ти своїми кривульками випередиш мене? — сміявся Заєць.

— Ну, про мене, спробуймо, коли тобі охота.

— Гаразд! — відповідає Заєць. — Давай руку. А тепер біжім.

— Ну, ну, чого так поспішати, — відповів їжак.— Треба наперед піти додому, трішки поснідати, а через півгодинки я повернусь на оце місце.

Заєць не мав нічого проти, бо і йому хотілось перед тим похрумати свіжої капусти. А їжак тим часом поплентався додому.

Приходить їжак додому і каже до своєї жінки:

— Жінко, збирайся швиденько, підеш зо мною в поле.

— А чого мені в поле? — питає їжачиха.

— Знаєш, я з Зайцем маємо бігати наввипередки.

— Чи ти, чоловіче, з глузду зїхав? — скрикнула їжачиха. — Ти з Зайцем хочеш наввипередки бігати?

— Авжеж хочу. І ти мусиш мені допомогти. Що мала їжачиха робити? Зібралася й пішла з чоловіком.

А дорогою їжак і мовить до неї:

— Бачиш оцю довгу ниву? Тут мають бути наші перегони. Заєць бігтиме одною борозною, а я другою. Відтіля, з гори, починаємо бігти. Отже, ти стань собі ось тут, у борозні, і коли Заєць прибіжить сюди, то ти підведи голову та й крикни: «А я вже тут!»

Так, розмовляючи, вони прийшли на умовлену ниву.

Їжак поставив свою жінку на її місце, а сам пішов борозною на другий кінець.

Приходить, а Заєць уже там.

— Ну, що ж, біжімо? — питає Заєць. — Ну, раз… два…

Один став в одну борозну, другий — у другу.

Заєць крикнув «три» і рушив сам, як вихор, нивою.

А їжак пробіг, може, з три кроки, потім притаївся у борозні і повернув назад на своє перше місце. А Заєць біжить щосили. Та коли добіг на кінець ниви, аж тут їжакова жінка з другої борозни кричить йому назустріч:

— А я вже тут!

Заєць тільки очі витріщив з дива: йому і в голову не прийшло, що це не той їжак, бо, знаєте, їжак і їжачиха однаковісінькі на вигляд.

— А це ж як могло статись? — скрикнув Заєць. — Біжім ще раз, назад!

І, не передихнувши добре, він вихором полетів нивою, поклавши вуха на спину. їжачиха лишилася спокійнісінько на своїм місці. А коли Заєць добіг на другий кінець ниви, то там їжак йому назустріч:

— А я вже тут!

Розлютився Заєць. Що за диво? Щоб кривоногий їжак мене випередив? І, не тямлячи себе з досади, крикнув:

— Ану, ще раз біжім!

— Про мене Семене, — мовив їжак,— біжім хоч десять разів, мені байдуже.

Побіг Заєць, а знизу знову чує:

— Я вже тут!

Біжать ще раз угору — знов те саме. Так він, бідолаха, бігав, бігав аж сімдесят і три рази туди й назад, а їжак кожного разу був «уже тут». Чи Заєць добіжить до одного краю ниви, чи до другого, все чує одно: «Я вже тут». А сімдесят четвертий раз Заєць не добіг. Саме на середині ниви впав на землю і сконав на місці.

А їжак гукнув на свою жінку, і обоє пішли, радіючи, додому. І живуть, мабуть, і досі, коли не померли.

Після того ввесь заячий рід зарікся бігати наввипередки з їжаками.

  

1.Прочитайте казку. Визначте головних героїв. Якими рисами характеру наділив їх автор?

             2.Як їжакові вдалося перемогти зайця? Чому йому це вдалося?

3.Які епізоди твору відповідають таким приказкам?

Треба розумом доточити, де сила не візьме.

Розумний – не хитрий, а мудрий.

          Підготуйтесь до читання за особами.

 

Дізнайтесь з додаткових джерел про особливості існування їжака і зайця в реальному житті.

Спробуйте скласти власну казку, в якій головними героями будуть тварини.

 

 

 

Зміст

Урок №1	с.4
Урок №2	с.5
Урок №3	с.6
Урок №4	с.10
Урок №5	с.12
Урок №6	с.14
Урок №7	с.16
Урок №8	с.16
Урок №9	с.17
Урок №10	с.19
Урок №11	с.20
Урок №12	с.21
Урок №13	с.22
Урок №14	с.24
Урок №15	с.26
Урок №16	с.26
Урок №17-18	с.33
Урок №19	с.35
Урок №20	с.36
Урок №21	с.37
Урок №22	с.39
Урок №23	с.39
Урок №24	с.41
Урок №25	с.44
Урок №26	с.46
Урок №27	с.46
Урок №28	с.48
Урок №29	с.50
Урок №30	с.51
Урок №32-33	с.51